США в 90-х роках XX ст.
Європейська інтеґрація — процес утворення нового типу міждержавних відносин, що розпочався після Другої світової війни і забезпечив країнам Західної Європи високі темпи економічного розвитку, соціально-політичну стабільність та безпеку.
Робота з джерелами інформації
Інтеґраційні процеси у Європі у другій половині XX ст. 1948 р. — створення Оборонної Організації Західноєвропейського Союзу — ЗЄС (увійшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція).
У 1949 р. утворення НАТО — військово-політичного союзу під егідою СІЛА (спочатку увійшло 12 країн).
1952 р. — угода про створення «європейської армії» як опори НАТО.
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
5 травня 1949 р. — утворення Ради Європи (міжнародної міжурядової організації, до якої увійшли 23 країни. Головні органи якої МЗС, Парламентська Асамблея, при Раді діють Комісія з прав людини і т. ін.
ОБСЄ (виникла в результаті нарад з питань безпеки і співробітництва в Європі — перша відбулася у Гельсінкі в 1975 p.). 1951 p. — створення ЄОВС (Європейське об'єднання вугілля і сталі).
1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних досліджень і використання атомної енергії). 1957 р. — створення ЄЕС — Європейської Економічної Спільноти («Спільний ринок») з метою усунення всіх обмежень в торгівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення «осіб, капіталів і послуг», уніфікації податкових систем, створення валютного союзу.
1967 р. — злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в ЄС (Європейський Союз).
Із 1988 р. — розробка проекту нового договору про ЄС. 1992 р. було підписано Маастрихтський договір, що передбачав створення ЄС як економічного, валютного і політичного союзу в три етапи.
Органи ЄС: Рада Міністрів, Європарламент, Євросуд. 9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи.
Завдання
Розподіліть інтеграційні процеси за напрямами: політична, військова, економічна інтеграція.
Учитель. Процес розвитку і перетворення цих європейських співтовариств на сучасний Європейський Союз відбувався піляхом, по-перше, передачі все більшого числа функцій управління на наднаціональний рівень (поглиблення) і, по-друге, збільшення числа учасників інтеграції (розширення).
Виконавча владаЗаконодавча влада_____ Судова влада
Європейська Комісія Рада Європей- Європейський Суд Європей-
___________________ ського Союзупарламентського Союзу
Законотворча ініціа- Розв'язує за- Розв'язує за- Забезпечує од-
тива. конодавчі та бю- конодавчі та номанітність
Виконання бюджету, джетні питання, бюджетні пи- у інтерпрета-
Спостерігає за вико- Укладає міжна- тання. ції європей-
нанням європейських родні договори Контролює ських законів
законів та бюджетів Комісію
Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)
Робота з таблицею
КРАЇНИ ЧЛЕНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
 |  |  |  | ||||
 |
| Країна Австрійська Республіка Королівство Бельгія Республіка Болгарія Сполучене Королівство Великої Брита-1 січня 1973 нії та Північної Ірландії |
Грецька Республіка
Королівство Данія
Республіка Естонія
Республіка Ірландія
Королівство Іспанія
Італійська Республіка
Республіка Кіпр
Латвійська Республіка
Литовська Республіка
Велике Герцогство Люксембург
Республіка Мальта
Королівство Нідерландів
Федеративна Республіка Німеччина
Республіка Польща
Португальська Республіка
Румунія
Республіка Словаччина
Республіка Словенія
Республіка Угорщина
Фінляндська Республіка
Французька Республіка
Чеська Республіка
Королівство Швеція
Дата вступу 1 січня 1995 25 березня 1957 1 січня 2007
1 січня 1981 1 січня 1973 1 травня 2004 1 січня 1973 1 січня 1986 25 березня 1957 1 травня 2004 1 травня 2004 1 травня 2004 25 березня 1957 1 травня 2004 25 березня 1957 25 березня 1957 1 травня 2004 1 січня 1986 1 січня 2007 1 травня 2004 1 травня 2004 1 травня 2004 1 січня 1995 25 березня 1957 1 травня 2004 1 січня 1995
Столиця
Відень Брюссель Софія Лондон
Афіни
Копенгаген
Таллінн
Дублін
Мадрид
Рим
Нікосія
Рига
Вільнюс
Люксембург
Валетта
Амстердам
Берлін
Варшава
Ліссабон
Бухарест
Братислава
Любляна
Будапешт
Гельсінкі
Париж
Прага
Стокгольм
Завдання
1. Покажіть ці країни на карті.
2. Випишіть країни у порядку їх вступу до Європейського Союзу.
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
Висновок.Від перших повоєнних років в Європі переважали інтеграційні процеси — спочатку полюсні, а після розпаду так званого «соціалістичного табору» — переважно єдині у своїй спрямованості.
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Наведіть факти, які доводять, що в Італії в 50-60-х роках сталося «економічне диво».
Підсумок. Суспільно-економічний розвиток Італії другої половини XX — початку XXI ст. характеризувався економічними спадами, які змінювалися періодами піднесення. Це служило підґрунтям для політичного життя країни, яке характеризувалось частими змінами урядів, створенням і розпадом політичних коаліцій. Проте Італія досягла й міцно тримає стабільно високий рівень розвитку, є повноправним членом «Великої сімки» найвпливовіших держав світу.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
УРОК 16
Урок узагальнення
Мета:узагальнити матеріал тем: «СІЛА та Канада у 1945 — на початку XXI ст.», «Країни Західної Європи (1945 — початок XXI ст.)»; характеризувати становище країн Північної Америки та Західної Європи у повоєнний період, особливості їх економічного, соціального та політичного розвитку; описувати роль провідних політичних діячів цього періоду ПІ. де Голля, Ж. Ширака, М. Тетчер, Т. Блера, Г. Колля, Є. Берлусконі; визначати сутність німецького та італійського «економічного дива», основні складові тетчеризму, «третього шляху» Т. Блера, пояснювати передумови та наслідки об'єднання Німеччини, причини трансформації Британської колоніальної імперії, причини встановлення П'ятої Республіки, аналізувати інтеграційні процеси в Європі та участі в них України; тлумачити та застосовувати поняття і терміни.
Тип уроку:урок узагальнення й систематизації.
Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
Іі. Основна частина уроку
Урок відбувається у формі бесіди за нижченаведеними питаннями і завданнями.
1. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США наприкінці 40-х років XX ст.
2. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 50-ті роки XX ст.
3. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 60-ті роки XX ст.
4. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 70-ті роки XX ст.
5. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США у 80-ті роки XX ст.
6. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 90-ті роки XX ст.
7. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в першому десятиріччі XXI ст.
8. Які зміни сталися у зовнішній політиці США у 60-ті роки XX ст.?
9. Які зміни сталися у зовнішній політиці США у 80-ті роки XX ст. порівняно з 70-ми роками?
10. Які чинники визначали зміст зовніпіньої політики США у 90-ті роких XX ст.?
II. Охарактеризуйте зовнішню політику США останнього десяти
ліття.
12. Назвіть президентів США після Другої світової війни і вкажіть дати їх перебування на посаді президентів.
13. Хто з них були демократами, а які — республіканцями?
14. Охарактеризуйте становище Канади у другій половині XX ст.
15. Охарактеризуйте етапи становлення й розвитку українсько-американських відносин.
16. Охарактеризуйте етапи становлення й розвитку українсько-канадських відносин.
17. Покажіть на карті країни Європейського Союзу.
18. Покажіть на карті зони окупації в Європі після Другої світової війни.
19. Яким було становище Німеччини в кінці 40-х років XX ст.?
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
20. У чому сутність німецького «економічного дива»?
21. Якими були передумови та наслідки об'єднання Німеччини?
22. Якими були причини трансформації Британської колоніальної імперії?
23. Назвіть основні складові тетчеризму.
24. У чому сутність «третього шляху» Т. Блера?
25. У чому сутність італійського «економічного дива»?
26. Які були причини встановлення П'ятої Республіки?
27. Назвіть складові зовнішньої політики Європейського Союзу наприкінці XX — поч. XXI ст.
28. На які етапи можна поділити процес європейської інтеграції?
29. Визначте основні пріоритети внутрішньої політики ЄС.
30. Яку участь бере Україна в інтеґраційних процесах в Європі?
31. Охарактеризуйте діяльність Ш. де Голля, навівпіи по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.
32. Охарактеризуйте діяльність Ж. Ширака, навівши по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.
33. Охарактеризуйте діяльність М. Тетчер, навівпіи по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.
34. Охарактеризуйте діяльність Т. Блера, навівши по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.
35. Охарактеризуйте діяльність Г. Колля, навівпіи по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.
36. Охарактеризуйте діяльність С. Берлусконі, навівпіи по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.
37. Дайте визначення наступним термінам і поняттям: маккартизм, Пентагон, доктрина Трумена, доктрина стримування, «нові рубежі», «рейганоміка», неоконсерватизм, ПРО, наддержава, військово-промисловий комплекс, проблема Квебеку, діаспора, демілітаризація, планМаршалла, «економічне диво», соціальне ринкове господарство, тетчеризм, «третій шлях», неолібералізм, мафія, радикалізм, ЄС, Маастрихтський договір, монетаризм.
III. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення «Микита Сергійович Хрущов».
Тема 4
СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ
УРОК 17
СРСР у період з 1945-1964 pp.
Завершення епохи Сталіна. Хрущовська «відлига»
Мета: охарактеризувати становище СРСР після Другої світової війни, особливості політичного, соціально-економічного та культурного розвитку країни в період останніх років правління Сталіна та в період правління Хрущова, працювати з поняттями «відлига», «волюнтаризм», давати оцінку діяльності радянських лідерів, складати їх політичні портрети; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, аналізувати, порівнювати, працювати з різноманітними джерелами інформації, висловлювати власні судження; виховувати в учнів патріотичне ставлення до своєї країни, зацікавленість історією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. У чому полягали особливості радянського тоталітаризму?
2. Яку роль відіграли народи СРСР у розгромі фашистських держав у ході Другої світової війни?
3. Чи вплинула перемога на політичну систему в СРСР?
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Друга світова війна суттєво розширила кордони СРСР. На Заході до Радянського Союзу відійшла частина Східної Пруссії з Кенігсбергом. СРСР закріпив окупацію Прибалтики, відібрав у Фінляндії м. Петсамо (Печенга) з прилеглою територією. Польща, Чехословаччина та Румунія відмовлялися від претензій на українські землі — Галичину, Волинь, Закарпаття, Буковину. Вперпіе за багато століть майже всі етнічні українські території
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
об'єдналися в межах УРСР як складової частини Радянського Союзу.
На Далекому Сході до СРСР відійшли Південний Сахалін та Курильські острови, які раніше належали Японії, а на південному сході СРСР приєднав Туву, яка до 1944 р. була самостійною державою.
Перемога зміцнила статус СРСР як великої держави. З планами радянського керівництва доводилося рахуватися навіть прихильникам «холодної війни». До того ж СРСР перетворився на ядерну державу: у 1949 р. тут було здійснено випробування атомної, а потім (1953) водневої бомб.
Сфера впливу СРСР поширилась на країни Східної Європи, які визволяла Червона армія. Вони почали за прикладом СРСР здійснювати соціалістичні реформи, а потім об'єднались у РЕВ (Раду Економічної Взаємодопомоги) та Варшавському договорі. Провідну роль у цих організаціях вдігравав СРСР.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
►► СРСР у 1945-1953 pp. Повоєнна розруха.
Відбудова господарства. Суспільно-політичне життя
Робота з таблицею
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СРСР (1945-1964 pp.)
1945- Останній пері- Повоєнна відбудова країни; 1953 pp. од сталінізму політичні репресії;
ідеологічні кампанії;
ескалація «холодної війни»
1954- «Відлига» Лібералізація суспільно-політичного життя;
1964 pp. спроби економічних реформ;
політика мирного співіснування;
карибська криза;
освоєння космосу
Учитель. Втрати СРСР у війні були величезними: 27 млн осіб, 2,6 млн інвалідів; зруйновано 1 710 міст і селищ міського типу; знищено 70 тис. селищ, сіл; виведено з ладу майже 32 тис. заводів та фабрик, підірвано 1135 шахт; знищено 65 тис. км залізниць. Посівні площі скоротилися на 34 млн га; загальні втрати країни — 1/3 національного багатства. Повноцінне харчування й житло відсутні. 1946 р. був ухвалений четвертий п'ятирічний план, головним завданням якого була відбудова народного господарства.
Тема 4. CPCP. Нові незалежні держави
Робота з таблицею
Таблиця заповнюється за текстом підручника. ПОВОЄННІ РОКИ 1945-1953 pp.
________ Політичне життя_____________ Економічний розвиток____
Апогей сталінізму супроводжувався Відбудова зруйнованої економіки
новою хвилею масових репресій, здійснювалася за рахунок «вну-
ідеологічного наступу, виявом яких трішніх ресурсів».
стали: • грудень 1947 р. — скасування
«ждановщина» (у галузі літера- карткової системи розподілу
тури, мистецтва та суспільних продуктів харчування; прове-
наук); дення грошової реформи;
«лисенківщина» (у сфері при- • збільшено податки на селян;
родничих наук); • укрупнення колгоспів, обме
ті ленінградська справа» (чистка ження свободи пересування
партійного та державного керів- колгоспників;
ництва); • повернення до довоєнного
антисемітські заходи (справи — курсу побудови соціалізму та
ЄАК, лікарів); комунізму;
» космополітизм 1949 р.______ • голод 1946-1947 pp.________
Робота над поняттями
«Ждановщина» (1946-1948) — ідеологічний наступ радянської влади в галузі літератури і мистецтва, науки, культури з метою посилення тоталітарного режиму в СРСР. Політика дістала назву за ім'ям А. Жданова — секретаря ЦК КРРС з ідеології.
«Лисенківщина» — «ждановщина» в науці (від прізвища президента ВАСГНІЛ Т. Лисенка).
Космополітизм — ідеологія так званого світового громадянства, що ставить загальнолюдські проблеми вище за національні і класові.
► «Ленінградська справа» (1949-1950)
Привід: анонімний лист до ЦК ВКП(б) про фальсифікацію підсумків виборів на Ленінградській партконференції в грудні 1948 р.
Суть: боротьба за владу серед оточення Сталіна, який досяг похилого віку. Зміцнення режиму особистої влади Сталіна.
Жертви: секретар ЦК ВКП(б) О. Кузнєцов, голова Держплану CPCP M. Вознесенський, керівництво Ленінградської партійної організації та Ленінградської області, репресії проти керівників, що походили з Ленінграда, по всій країні (усього понад 200 осіб).
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
► «Справа лікарів» 1953 р.
Привід:лист до ЦК КПРС лікаря кремлівської лікарні Л. Тима-шук, у якому йшлося про лікарів-«отруйників», що працювали в цій лікарні.
Суть: боротьба за владу напередодні смерті Сталіна.
Жертви:лікарі кремлівської лікарні, лікарі по всій країні (переважно єврейської національності).
► «Ждановщина»
«Ждановщина» починається 1946 р. з Постанови ЦК ВКП(б) «Про журнали «Звезда» і «Ленинград».
Суть:звинувачення М. Зощенка в написанні «порожніхустих, беззмістовних та непристойних речей...»
Проголошення А. Ахматової «типовою представницею чужої... народу, порожньої, безідейної поезії...»
Звинувачення М. Рильського в українському буржуазному націоналізмі за уславлення у віршах краси рідної землі — України.
Листопад 1948 р. — початок арештів членів Єврейського антифашистського комітету (ЄАК), створеного 1942 р. на чолі з видатним єврейським актором С. Міхоелсом (убитий за загадкових обставин в січні 1948 р. у Мінську). У травні-липні 1952 р. йде закритий процес у справі ЄАК, після якого лідерів Комітету засудили до розстрілу.
Серпень 1948 р. — сесія ВАСГНІЛ (Всесоюзної академії сільського господарства ім. В. І. Леніна) — критика генетиків. Заборона перспективних напрямів в науці: квантової фізики, теорії ймовірностей, статистичного аналізу в соціології та ін.
1949 р. — кампанія проти «космополітизму в науці» — протиставлення радянської науки зарубіжній; переслідування вчених, насамперед єврейської національності.
Висновок.Репресії 1945-1953 pp. були чітко продуманими акціями і мали на меті зміцнення тоталітарного режиму та його ідеологічної одноманітності. Вони свідчили, що сталінізм звичайними методами уже не спроможний утримати владу в країні.
► Грошова реформа 1947р.
Робота з таблицею
Пропорції обміну старих грошей на нові
10:1
______________ ЗЛ______________
______________ U1______________
_____________ 3j2_____________
2:1
Типи грошових накопичень
Готівка____________________
Облігації___________________
Вклади до 3 тисяч рублів_____
Вклади від 3 до 10 тисяч рублів Вклади більш ніж 10 тисяч рублів
Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави
Запитання
Чи справедливим був обмін грошей?
Робота з історичним джерелом
Ціни
За продовольчою карткою можна було придбати 2 кг м'яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи або макарон. Середня заробітна плата складала 1948 р. 480 руб., 1950 р. — 640 руб. у місті, 164 руб. на селі.
Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 р. (1 кг):
хліб житній — 3 руб.;
хліб пшеничний — 4-8 руб.;
пшоно — 6-7 руб.;
крупа гречана — 11-13 руб.;
макарони — 9-11 руб.;
цукор — 13,5-16,5 руб.;
м'ясо — 28-32 руб.;
вершкове масло — 62-66 руб.;
олія — 28-32 руб.;
свіжа риба — 10,5 руб.;
оселедець — 17-20 руб.;
овес — 2-3 руб.;
молоко (1л) — 2,5-5 руб.;
яйця(ідес) — 10-18 руб.;
чай грузинський — 160 руб.;
ікра — 400 руб.;
горілка (1л) — 120 руб.
Ціни на промислові товари після грошової реформи 1947 р. Тканини (їм):
ситець — 10-11 руб.;
сатин «Екстра» — 25-28 руб.;
вовняна байка — 108-120 руб.;
бостон з вовни 100 % — 450-500 руб.;
крепдешин з шовку — 137-175 руб.; сукні жіночі з кашеміру (бавовник) — 77-86 руб.; сукня з вовняного крепу — 500-600 руб.; чоловічий костюм (вовна 50 %) — 430-450 руб.; костюм чоловічий з бостону — 1400-1500 руб.; чоловічі туфлі вищого ґатунку — 250-280 руб.
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
жіночі туфлі — 260-280 руб.; калоші гумові — 45 руб.; сірники (1 коробка) — 20 коп.; мило — 4 руб.; книжка (200 с.) — 8-10 руб.
Запитання
Чи вистачало заробітної плати для тогочасної сім'ї, що складалася з двох дорослих і двох дітей, в умовах розцінок, наведених вище?
►► СРСР у 1953 — середині 60-х років. «Відлига». М. Хрущов
Учитель. 5 березня 1953 р. помер Й. Сталін. Гостра політична боротьба між головою Ради Міністрів СРСР Г. Малєнковим, першим секретарем ЦК КПРС М. Хрущовим, керівником МВС СРСР Л. Берія завершилась перемогою М. Хрущова. Л. Берію було заарештовано, звинувачено у ворожій діяльності і страчено (1953). Г. Малєнков був звільнений з посади (1955).
1953 р. — початок процесу десталінізації, яка в широкому розумінні означає відхід від крайніх проявів сталінізму в усіх сферах життя — політичній, економічній, духовній, а у вузькому — критику культу особи.
Десталінізація — політика відходу від найбільш негативних ознак сталінізму як форми тоталітарного режиму, що тривала в СРСР у 1953-1964 pp.
Період правління Хрущова пов'язують з терміном «відлига». Термін «відлига» (потепління в політичному житті країни) почав уживатися в політичному лексиконі після публікації повісті І. Еренбурга «Відлига» (1955 p.). Згодом «відлигою» почали називати епоху, пов'язану з перебуванням при владі М. Хрущова.
Час Хрущова — один з найбільш значних і непростих періодів нашої історії. Значних — тому що безліч великих подій відбулася в той період: амністія в'язнів ГУЛАГу, реформи в галузі народного господарства; перший політ людини у космос. Разом з тим, саме за Хрущова світ опинився на межі ядерної війни. Це десятиліття спочатку називалося «славним», а потім було засуджено як час «волюнтаризму» і «суб'єктивізму». Тривалий час ці досить бурхливі роки взагалі оминали у розмовах. Майже на 20 років було накладено табу навіть на ім'я М. С. Хрущова.
Повідомлення учня
Заслухати повідомлення учня «Микита Сергійович Хрущов».
Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави
Робота з історичними джерелами по групах
Історик Д. А. Волкогонов
«Діставшись вершини влади в гігантській країні, Хрущов, проте, відчував, що тінь Сталіна увесь час була поруч з ним. Діяла (хоча й не так люто, як раніше) «каральна система», створена «вождем народів», забороненою була правда про безліч політичних процесів, що прокотилися країною напередодні і після війни, на багато питань внутрішньої і зовнішньої політики було накладено сталінське табу. Хрущов багато знав про минуле (він був його активним учасником). Тепер воно його лякало. Він, саме він мав або сказати усім правду, або залишити без змін усе, що склалося за третину століття існування більшовицької держави... Власне, Хрущова теж неодноразово охоплювали сумніви. Але він згадував про листи в'язнів, повертався подумки до божевілля минулих років і, врешті, остаточно дійшов висновку: результати такого масового терору, беззаконня, страшних зловживань не вдасться приховати тривалий час. Рано чи пізно правда стане відома народу. Необхідно взяти ініціативу до своїх рук і розповісти цю страшну правду народу».
Історик Ф. М. Бурлацький
«...Головна причина, чому Хрущов став тираноборцем і винищувачем культу Сталіна та режиму його влади, — це первісний, можна сказати, генетичний гуманізм, не витрачений Хрущовим, незважаючи на всі випробування цієї суворої епохи... Звичайний нормальний людський страх утримував його від захисту несправедливо страчених людей у період сталінщини. Але тим сильніше накопичувалися в його душі біль, каяття, почуття провини і відповідальності за усе, що відбувалося».
Із виступу М. С. Хрущова під час зустрічі з іноземними гостями «Мене часто запитують, як це я наважився зробити цю доповідь на XX з'їзді. Стільки років ми вірили цій людині! Вивищували його. Створювали культ. І раптом такий ризик... Проте оскільки мене обрали Першим, я повинен, зобов'язаний був сказати правду. Сказати правду про минуле, чого б мені це не коштувало і як би я не ризикував. Ще Ленін нас учив, що партія, яка не боїться говорити правду, ніколи не загине».
Завдання
Згідно з інформацією історичних джерел, зробіть висновок про можливі причини засудження культу особи Хрущовим.
Учитель. М. Хрущов намагався реформувати економіку та систему управління нею, прагнучи наздогнати й перегнати
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
найбільш розвинені західні країни з виробництва продукції на душу населення (програма «Наздогнати й перегнати Америку»).
Робота з таблицями
РЕФОРМИ М. ХРУЩОВА
| Галузь Промисловість |
____________________ Зміст реформ_____________________
1957 р. — ліквідація галузевих міністерств і створення
замість них територіальних органів управління — Рад на
родного господарства.
1962 р. — укрупнення раднаргоспів та створення Вищої
ради народного господарства____________________________
| Сільське |
1953 р. — підвищення самостійності колгоспів, їх укруп-господарство нення та покращення життя селян.
1954 р. — скасування паспортних обмежень на селі.
1958 р. — реорганізація МТС у РТС (ремонтно-тракторні
станції); скасовано обов'язкові поставки продовольства
державі, натуральної оплати за роботу МТС (РТС); запро
вадження грошової оплати праці колгоспників.
Аграрні над програми:
1954-1956 pp. — зернова: освоєння цілини в Казахстані, Сибіру, на Уралі (собівартість зерна цілинних земель була на 20 % вищою, ніж в Україні).
1957-1960 pp. — м'ясо-молочна: намагання наздогнати США за виробництвом м'яса, молока і масла на душу населення — вдалася на перших етапах, оскільки результату було досягнуто шляхом масового забою худоби. 1959-1963 pp. — кукурудзяна: розширення посівів куку- рудзи і гороху
| Соціальна сфера і фінансова |
1956 р. — проведення пенсійної реформи. Підвищення заробітної плати робітникам і службовцям. Початок масового житлового будівництва (хрущовки). Скорочення тривалості робочого дня для робітників та службовців.
1958 р. — проведення реформи освіти й збільшення капіталовкладень у цю сферу. Зростання асигнувань на охорону здоров'я
НАСЛІДКИ РЕФОРМ
_____ Позитивні________________________ Негативні_________________
Підвищення ефектив- Непомірне зростання капіталовкладень та кре-
ності виробництва. дитів.
Поглиблення спеціа- Розрив економічних зв'язків між підприємства-
лізації та кооперації ми однієї галузі.
певних регіонів СРСР Зростання дефіциту товарів
Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави
_____ Позитивні_____________________ Негативні_______________
Зростання валового Порушення структури посівів зернових. виробництва на 35 %. Скорочення поголів'я у тваринництві. Підвищення життєво- Порушення екологічного балансу в деяких регіонах. го рівня трудящих Масові закупівлі зерна за кордоном
Запитання та завдання
1. Опрацювавши інформацію, подану в таблицях, назвіть сферу діяльності М. Хрущова, у якій було досягнуто найкращого результату внаслідок запровадження його реформи.
2. Обґрунтуйте судження, що реформи Хрущова були непослідовними по суті і не могли розв'язати назрілих проблем.