Ми переможем, в нашій бо землі
І правда, й сила, й Сталін в Кремлі.
Чи згодні ви з такими «важелями» Перемоги?
Варіанти 5, 15, 25.
ТЕСТИ:
| 1. | Г |
| 2. | Б |
| 3. | В |
| 4. | В |
| 5. | Г |
| 6. | В |
| 7. | А |
| 8. | А |
| 9. | Г |
| 10. | А |
| 11. | В |
| 12. | Б |
| 13. | Г |
| 14. | В |
| 15. | В |
| 16. | Б |
| 17. | Б |
| 18. | В |
| 19. | Г |
| 20. | Г |
ПИТАННЯ:
Визначте передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії Київської Русі. Визначте особливості культури та мистецтва Київської Русі. Назвіть найвизначніші пам¢ятки.
Вірування східних слов'ян IX-X століть являла собою складне переплетіння релігійних уявлень, людина поклонявся силам природи: воді, вогню і землі. Поклоняючись воді, він вірив в її цілющу силу, пов'язував родючість землі з дощем, посланим небом. Уявлення про земний вогонь здавна пов'язували з вогнем небесним - сонцем, що дає тепло і світло. Вірили в очищаючу силу вогню - звідси і звичай стрибати через вогонь у ніч на Івана-Купала. З перетворенням землеробства в основний вид господарства і зі зміною у зв'язку з цим соціальних відносин, людина частіше став уособлювати ті явища природи, з якими був пов'язаний побут землероб. Землеробський культ яскраво відбився у святах на честь сонячного бога. Існує два розхожих думки про стан духовної культури слов'янських народів нашої країни.
Найголовнішим досягненням Володимира є, без сумніву, запровадження на його неозорих землях християнства як державної релігії. Християнська віра з'явилася у причорноморських степах уже в перших століттях нової ери й скоро дійшла до Києва. За князя Ігоря частина княжої дружини була вже християнською і складала присягу в церкві Святого Іллі в Києві. До Володимира княжий престол вже обіймали князі-християни — Аскольд, Ольга, брат Володимира Ярополк.
На початку правління Володимир спробував зміцнити язичницьку віру. Було створено пантеон головних богів. У Києві були встановлені ідоли язичницьких богів Перуна, Даждьбога, Стрибога, Сімаргла, Хорса, Мокош. Однак зміцнити єдність держави під княжою владою за допомогою язичництва не вдалося, тому що верховний бог не сприймався людьми як володар інших богів: дружинник більше шанував Перуна, коваль — Сварога, купець — Велеса. Язичництво гальмувало суспільно-політичний і культурний розвиток.
Керуючись передусім політичними та економічними інтересами, Володимир вибрав християнство. Уся Європа на той час була вже християнська і виявляла погорду до язичництва. Щоб увійти в коло європейських народів, необхідно було визнати християнство.
Володимир був хрещений у Корсуні. Повернувшись до Києва, він наказав знищити язичницьких ідолів. Статую Перуна прив'язали до кінського хвоста, стягли з гори та кинули в річку. Потім Володимир розпочав навернення киян до християнства. Священики, які прийшли із Царграда та Корсуня, хрестили жителів Києва в притоці Дніпра — річці Почайні. Дата хрещення киян залишається суперечливою. Але традиційно датою прийняття християнства на Русі вважається 988 рік.
Християнізація Русі справила величезний вплив на економічне, соціально-політичне та культурне життя країни.
Хрестившись 988 р., Володимир енергійно взявся поширювати нову релігію, наказав будувати церкви. У Києві на колишньому Перуновому горбі 988 р. було побудовано церкву Святого Василя, а протягом 989—996 pp. було збудовано монументальну кам'яну церкву Богородиці, на утримання якої князь призначив десяту частину доходів зі своїх земель, через що церква дістала назву Десятинної. Київ став столицею першої митрополії. Кам'яна архітектура, іконопис, фресковий живопис, церковний хоровий спів виникли на Русі завдяки християнству. Через посередництво Візантії Русь прилучилася до традицій античного світу.
Православні місіонери, болгари за походженням, Кирило та Мефодій, створили слов'янську абетку кирилицю та переклали слов'янською мовою богослужбові книги. Русь отримала слов'янську писемність, що сприяло поширенню освіти. У XII ст. почали з'являтися перші рукописні книги, переважно церковного змісту. Книги створювалися та переписувалися в монастирях, які перетворилися на культурні й наукові центри. Русичі прилучалися до світової культури, книжності й мистецтва, освіти та наукових знань.
Прийняття християнства зміцнило міжнародне становище Київської Русі. Донедавна «варварська» держава на рівних увійшла до сім'ї європейських християнських народів. Свідченням цього були численні династичні шлюби, укладені київськими князями в XI ст. з королівськими династіями Західної Європи. Зв'язок з Європою зумовив стрімкий історичний, суспільний та культурний розвиток Київської Русі.
Християнська церква принесла на руські землі свою сформовану протягом століть систему внутрішньої організації — церковну ієрархію, яка вплинула на формування феодальної державної ієрархії Русі. Нова ідеологія допомагала зміцненню державності, законодавства, адміністративної системи.