Регулювання прихованої реклами
Прихова реклама є одним із видів неправомірної реклами поряд з недобросовісною та порівняльною.
Прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій
Прихована реклама забороняється.
Види прихованої реклами
журналістський матеріал — новина, окрема стаття чи сюжет, інтерв'ю з представником компанії або її задоволеними споживачами, репортаж з події, організатором якої є замовник або ж до якої він певним чином причетний тощо;
коментар — включення до, на перший погляд, не пов'язаного безпосередньо з замовником журналістського матеріалу (приміром, тематичної статті, репортажу тощо) коментаря особи, певним чином причетної до замовника реклами, в якому міститься не тільки згадка замовника, але й схвальні відгуки, важливе для нього комерційне повідомлення абощо;
згадка — включення до журналістського матеріалу схвального згадування про замовника в контексті теми матеріалу.
До ознак прихованої реклами можна віднести:
завуальованість реклами;
відсутність ідентифікації тексту як рекламного. Тобто розміщення його без позначок «Реклама» або «На правах реклами»;
стилістична відмінність матеріалу від решти, розміщених у виданні/програмі. Зазвичай, кожен засіб масової інформації намагається вибудувати власний стиль матеріалів, принципи та формат подачі інформації. Ці риси вирізняють його з-поміж інших ЗМІ, роблять пізнаванним у свідомості читачів. Піар-спеціалісти замовника реклами часто самостійно пишуть тексти замовних матеріалів. При цьому, зовсім не враховують особливості формату і специфіки видання. Тож їхні тексти разюче відрізняються від справжніх журналістських.
розміщення логотипу, контактних даних або реквізитів компанії, про яку йдеться в матеріалі. У справжніх журналістських матеріалах це не допускається;
авторство журналіста, який раніше ніколи не співпрацював зі ЗМІ або робить це вкрай рідко. Журналіст з іменем навряд погодиться ставити під замовним матеріалом своє прізвище, адже це ганьбить його у колі колег;
в матеріалі згадується лише одна компанія, наводяться коментарі лише її представників, клієнтів тощо (особливо яскраво це помітно в а-ля тематичний матеріалах, присвячених певній проблемі чи тенденції). Це є елементарним порушенням принципів журналістської роботи, відповідно до яких слід всебічно висвітлювати питання, наводити коментарі людей, які можуть притримуватися протилежних поглядів;
у матеріалі окреслюється проблема, а її вирішення пов'язане з певним брендом;
матеріал являє собою «тест-драйв» із однозначно позитивними результатами;
матеріал повністю присвячений економічним досягненням бренду;
у матеріалі йдеться про успіхи бренду/підприємства у царині доброчинності.
Вчені тим часом вирахували, що достатньо двосекундною миготіння в кадрі бренду, щоб він відбився в підсвідомості глядача. Якщо більше - вже дратує. Фахівці стверджують, що прихована реклама є в будь-якому теле-або кінофільмі про сучасне життя - навіть у мультфільмах.
Всі правопорушення пов’язані з прихованою рекламою знаходяться не на поверхні, а потребують глибокого аналізу для виявлення відхилень від норм ЗУ „Про рекламу”. Однак слід врахувати, що реклама зачіпає емоційну і чуттєву сторону людського життя і конкретних та чітких обмежень на цю сферу також досі ще немає в жодному законодавстві.
Поряд із емоціями існує ще одна проблема, це проблема новітніх технологій, що використовуються у сучасних ЗМІ. Вони не мають жодного правового регулятора, ні у внутрішньому державному законодавстві країн світу ні у законодавчих міжнародних документах.