Тема 8. Урок 2. Особливості культурних процесів. Внесок діячів культури Черкаського краю в розвиток вітчизняної культури

Початковий рівень

1. В якому році розпочав свою роботу Черкаський інститут народної освіти?

А) 8 березня 1920 р. В) 10 січня 1922 р.

Б) 6 лютого 1921 р. Г) 15 травня 1923 р.

2. 20 серпня 1925 року було утворено:

А) Український драматичний театр в Білій Церкві;

Б) Уманський сільськогосподарський інститут

В) Черкаський інститут народної освіти

Г) Державний заповідник “Могила Шевченка”

3. Як називалися передові господарства, приклад, яких всіляко популяризувався:

А) “Маяки” В) “Піонери”

Б) “Флагмани” Г) “Зіркові”

4. В якому районному центрі в 1929 р. було створено першу МТС?

А) Монастирищенському В) Тальнівському

Б) Звенигородському Г) Кам’янському

5. Який рух започаткували молодіжні ланки колгоспу імені Комінтерну Городищенського району, очолювані Марією Демченко і Мариною Гнатенко:

А) стахановський рух; В) ізотовський рух;

Б) рух “п’ятисотенниць”; Г) рух трактористок.

6. Якої артілі не існувало на Черкащині?

А) “Вулик і бджола” В) “Орач”

Б) “Гречкове” Г) “Cталевар”

Середній рівень

7. Встановіть відповідність між територією Черкащини та областями до яких входили ці землі:

А) правобережна Черкащина; 1. Харківська область

Б) лівобережна Черкащина 2. Кіровоградська область

В) Кам'янський і Чигиринський райони 3. Київська область

Г) лівобережна Черкащина 4. Полтавська область(з 1937 р.)

8. Встановіть у хронологічній послідовності:

А) утвердилась радянська влада на Черкащині;

Б) рік переведення українського драматичного театру до м.Черкас;

В) впровадження трьох-ланкової системи: центр-область-район;

Г) створення першої МТС у Тальному.

Достатній рівень

9. Виберіть правильні твердження:

А) У лютому 1930 р. при Кам’янському цукровому заводі створено машинно-кінно-тракторну станцію (МКТС).

Б) В 1927 році була на Черкащині проведена суцільна колективізація.

В) На початку 1920-х років на території Черкащини замість повітів утворюються райони, які входять до чотирьох округ - Уманської, Черкаської, Золотоноської і Шевченківської (центр - Корсунь). Згодом залишається дві укрупнені округи - Уманська і Шевченківська (центр - Черкаси).

Г) Товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи) на території Черкащини не створювались.

Д) В 1918-1922 роках територія сучасної Кам’янщини та Чигиринщини входило до складу Холодноярської “республіки”.

Е) Наслідки голодомору 1932-1933 рр. на Черкащині були незначними.

10. Виберіть твердження, які характеризують період репресій на Черкащині:

А) Репресії розпочалися ще у 1920-х роках в різних формах (розкуркулення, голодомор, депортації, викриття “шкідницьких організацій”).

Б) Репресії 20-30-х років на території Черкащини не проводилися.

В) Комуністична партія уникла сталінських репресій.

Г) У 1937 р. був звинувачений у належності до неіснуючої ”української контрреволюційної націоналістичної організації” директор Канівського заповідника “Могила Т.Г. Шевченка” М.С. Стретович.

Д) В 40-х роках видана багатотомна серія книг “Реабілітовані історією. Черкаська область.”

Е) У жовтні 1937 року був заарештований і розстріляний житель Звенигородки П.І. Рудковський, якого звинуватили у поширенні провокаційних чуток про наближення війни фашистських держав проти СРСР і поразку Радянського Союзу в ній.

Високий рівень

11. Назвіть ім’я та прізвище відомої особи нашого краю та України:

“Народилася 26 серпня 1912 р. в с. Старосіллі Городищенського району. У 1935 році на 2-му Всесоюзному з’їзді колгоспників-ударників, як ланкова старосільського колгоспу ім. Комінтерну, взяла зобов’язання виростити високий, на той час, урожай цукрових буряків – по 500 ц/га (було зібрано по 523,7 ц коренів). З 1945 р. працювала агрономом у колгоспі ім. Л.Л. Васильєва, потім – на дослідних ділянках у радгоспі ім. Л.Л. Васильєва (Київ. обл.).

Автор книги «Полюби землю» (1973 р.). Депутат Верховної Ради СРСР І скликання. Нагороджена орденом Леніна, великою Золотою медаллю ВСГВ.”

_____________________________________________________________

12. “Зі спогадів Ірини Йосипівни Вовнянко, жительки с.Черповоди Уманського району (тоді Ладиженського району).”

Тяжко їй пригадувати ті пекельні часи. Під час розповіді Ірина Йосипівна декілька раз зупинялася, на очах виступали сльози. Зі спогадів дізнаємося, що родина у неї була велика: батько та мати, 4 брати і 1 сестра. Було у них велике своє господарство, а після того, як „вступили до колгоспу”, худобу всю забрали, ходили попід хати „сільські комнезами” та все витрушували, навіть із горшків-глечиків. Але завдяки тому, що зберегли два мішки льону, родина змогла пережити зиму та дожити до тепла. „... Коли почалося тепло, то ходили на поле, збирали падалішнє зерно – ячмінь. Хто прийде з дітей з того поля, а хто і не міг – залишалися на полі, бо були худі дуже, не було сил іти, та і помирали. По сьогоднішній день пам’ятаю – лежала дівчинка мертва з чорними косима... З гнилою картошки і полови проса пекли „оладки” (якщо можна так їх назвати), на сьогоднішній день це не їв би ніхто. А тоді це була сама найкраща паска з такою їдою... Все не можна написати і згадати. Той час закарбувався на все врем`я, на все життя”

1. Про які події згадує очевидець?

2. Які наслідки мало проведення цієї політики партії? Що ви знаєте про ці події на території вашого міста, села?

_______________________________________________________________________________