Політика десталінізації та її наслідки

У березні 1953 р. помер Сталін. З його смертю закін­чилася епоха культу особи. З припиненням репресій, частковою реабілітацією, послабленням ідеологічного контролю, критикою культу особи почалися процеси лібералізації. У цей період відбуваються значні зміни у сфері національних відносин. Республіки отримують більше прав, спадає хвиля русифікації, національні кад­ри заміщають все більше посад у своїх республіках.

У керівництві КПРС процес лібералізації сприй­няли з застереженням. Група керівників партії на чолі з Г. Маленковим, Л. Кагановичем і В. Молотовим вчинила спробу усунути М. Хрущова з посади першо­го секретаря ЦК КПРС. Хрущову вдалося перемогти опозицію, боротьба з якою тільки зміцнила його по­зиції в партії. Він мав досі небачений вплив у КПРС.

В Україні почалися експерименти і реформи у всіх галузях народного господарства. Деякі з них мали успіх, як, наприклад, різке піднесення сільськогоспо­дарського виробництва в середині 50-х років, ефек­тивність нової системи державного управління, пози­тивні зрушення у соціальній сфері.

Проте реформування суспільного, політичного, еко­номічного було недостатньо, та й проводилося воно не­регулярно, непланово, волюнтаристськи. Рухливі рам­ки оновлення суспільного життя визначались боротьбою протилежних за змістом тенденцій — демократич­них і консервативних. Давалася взнаки незавершеність процесу десталінізації, крах хрущовських надпрограм у реформуванні державного управління, економіки і сільського господарства. А екстенсивний розвиток господарства, збереження командної системи не дали можливості завершити позитивні зрушення, зробити іх тенденцією у розвитку країни.

Усі хрущовські «надпрограми» зазнали краху, хоча кожна з них мала багато ^корисного. Занадто грандіоз­ними були їх масштаби, форсовані темпи, вольові ме­тоди, які застосовувались при їх виконанні. Усе це було пов'язано з недоліками командної системи. Ре­зультатами участі України у реалізації хрущовських «надпрограм» були — втрата ритмічного розвитку еко­номіки республіки; невдале використання матеріального і людського потенціалу; перевага екстенсивних форм господарювання.

Хрущовська «відлига». Тим часом досить позитивні зміни відбувалися в суспільно-політичному житті. Ва­гомою подією став XX з'їзд КПРС, на якому М. Хру­щов виступив з розвінчанням культу особи Й. Сталі­на. З цієї доповіді на з'їзді світові стало відомо, якою ціною були досягнуті успіхи в створенні соціалістич­ної системи в СРСР. З цього часу можна говорити про поступове, малопомітне руйнування тоталітарної сис­теми, яка була встановлена в країні ще в 1917 р. Тота­літарної, тобто такої, за якої глава держави розпоряд­жався не тільки майном і життям, а й свободою совісті громадян.

Завдяки ініціативі М. Хрущова були засуджені зло­чини сталінського режиму, жертвами якого стали мільйони ні в чому не винних громадян і України теж. Почався процес реабілітації репресованих, який триває і понині. Мільйони несправедливо засуджених громадян були виправдані. Багато хто з них реабіліто­ваний, на жаль, уже посмертно.

У період «хрущовської відлиги» (від назви повісті І. Еренбурга «Відлига») у ході активного реформу­вання тоталітарну систему в СРСР було на деякий час дестабілізовано. Та реформаторський ентузіазм швид­ко згас, навіть не залишивши після себе тих небага­тьох реформ, які вдалися.

55.Країна в період «відлиги»: політ та соц-економ розвиток. Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. Спроба економічних та суспільних реформ була спрямована на виконання завдання у короткий строк наздогнати та перегнати найрозвиненіші західні країни за виробництвом продукції на особу.Уже з перших повоєнних років великих зусиль було докладено для розбудови військово-промислового комплексу, зокрема, для виробництва нових видів зброї. 1953 року Радянський Союз вперше випробував водневу зброю. Головним конструктором термоядерної зброї в СРСР був академік Андрій Сахаров, який згодом збагнув усю небезпеку виникнення термоядерної війни й став активним борцем за мир.

Аграрні реформи Вишукувалися різні способи швидкого збільшення виробництва, особливо зернових культур. 1954 року розпочалося освоєння цілинних земель. 1959 року було ухвалено рішення про ліквідацію машинно-тракторних станцій (МТС). Їх машинний парк передали колгоспам. Наступною ідеєю, якою захопився М. Хрущов, було широке впровадження посівів кукурудзи.але ны.За часів «відлиги» було розпочато не одну реформу освітнього простору. У потугах до змін зачіпалися різні сфери життя дитсадків, шкіл та вищих і середніх навчальних закладів країни. Проте, з усіх реформ найбільш вагомою була політехнізація навчання. Ця проблема залишила по собі найбільшу кількість відгуків, вона викликала більше змін у навчальному процесі, ніж будь-яка інша інновація уряду. Тому її вважають основоположною освітньою реформою тієї доби, яка знайшла своє відображення у Законі про освіту 1959 року