Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941 р

Назва	Дата	Перебіг подій, результати
Танкова битва в районі Рівне —Дубно— Луцьк— Броди	23—29 чер­вня 1941 р.	Перша велика танкова битва ІІ св. вій­ни, у якій з обох боків брало участь понад 5 тис. танків. Радянські механізовані корпуси, отри­мавши наказ негайно відкинути передові тан­кові частини ворога, що прорвалися, перейшли в наступ без належної підготовки й авіаційного прикриття. Зустрічний танковий бій завершив­ся майже повним розгромом радянських механі­зованих корпусів
Значення. Хоча просування ворога й було затримано на тиждень, це було досягнуто дорогою ціною: із 4,2 тис. танків Південно-Західного фронту залишилося лише 737. Ворог утратив декілька сотень танків. Удар ме­ханізованих корпусів зірвав спробу ворога з ходу оволодіти Києвом і дав можливість підготувати оборонні рубежі на підступах до міста, примусив ворога передчасно ввести в бій резерви
Київська оборонна операція	7 липня — 26 вересня 1941р.	На правому фланзі Південного фронту противник, прорвавши цей фронт, оточив знесилені частини 6-ї таі 12-ї армії в районі Умані і вийшов до Дніпра. Радянські війська залишили Запоріжжя, Дніпропетровськ, Чернігів. Водночас в районі Кременчуга, де знаходився стик Південно-Західного й Західного фронтів, німецькі війська прорвали оборону радянських військ на Дніпрі й захопили плацдарм на лівому березі. 5 липня 1941 р. німецькі війська змогли вийти до оборонних споруд міста. Ця подія вважається початком Київської стратегічної оборонної операції, що тривала 83 дні. Німецьке командування оцінило прорив як вирішальну перемогу, і падіння Києва вважалося справою найближчого часу. Але німецькі частини, що підійшли до першої смуги оборони, не змогли її подолати. Перший штурм Києва 11—14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчній обороні міста, що тривала 71 день. Захисники міста — 120 тис. бійців, із яких 33 тис. складало народне ополчення, стійко обороняли­ся. 21 серпня А. Гітлер прийняв рішення припи­нити лобові атаки міста. Тим часом склалось за­грозливе становище на флангах Південно-Західного фронту, що обороняв місто. Німецькі танкові час­тини обійшли захисників міста з півдня і півночі й замкнули кільце оточення біля Лохвиці. Наказ про відступ радянських військ було віддано занад­то пізно, і в оточення потрапило чотири радянські армії. 19 вересня німецькі війська вступили до Києва
Значення. Зірвала плани німецького командування швидко оволодіти містом. Примусила його змінити напрямок головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса»
Оборона Одеси	5 серпня —16 жовтня 1941р.	Після поразки Південного фронту румуно-німецькі війська взяли в облогу Одесу. Проте швидко за­хопити місто не вдалося. Декілька штур­мів міста було відбито з великими втратами для ворога. Перед тим як залишити місто, радянські війська провели вдалу десантну операцію в районі с.Григорівка, захопивши важкі гармати, що обстрілювали місто. Рішення про припинення обо­рони міста було прийняте у зв'язку з проривом ні­мецьких військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано для ворога
Значення. Радянські війська, що протягом 72 днів здійснювали оборону міста, відволікали на себе значні сили ворога, завдавши йому великих втрат (понад 300 тис. осіб). Оборона міста створювала можливість Чорно­морському флоту впродовж другої половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та нафтовим родовищам
Оборона Севасто­поля	30 жовтня 1941р.— 4липня1942р.	У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони вийшли на далекі під­ступи до міста. Місто не було обладнане оборон­ними спорудами із суходолу, проте мало добре продуману оборону з моря. У короткий термін навколо нього було створено три лінії оборони. Хоча місто було відірване від тилових районів суходолом, Чорноморський флот упродовж 250 днів забезпечував оборону міста всім необ­хідним. Неодноразові штурми міста німецькими і румунськими військами були відбиті зі значни­ми втратами для ворога (понад 300 тис. осіб). Проте поразка радянських військ Кримського фронту на Керченському п-ві дала змогу німець­ким військам здійснити вирішальний наступ, прорвати оборону Севастополя. 3 липня 1942 р. Ставка дала наказ про евакуацію військ, проте вже було пізно. Евакуюватися змогла лише не­велика частина захисників міста
Значення. На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ, завдавши їм суттєвих втрат. Були зірвані плани щодо знищення Чорноморського флоту СРСР

Таким чином, на протязі літа — осені 1941 р. німець­кі війська разом з своїми союзниками, долаючи шале­ний опір Червоної Армії, захопили всю Правобережну Україну, більшу частину Лівобережної й Крим.

Характерні риси воєнних дій влітку та восени 1941 року:

1. практично всі вони носили оборонний характер, німецькі війська мали вже досвід війни, були краще технічно озброєні й мали переваги в воєнній тактиці;

2. некомпетентность, дезорганізація управління, неузгодженость, а саме головне страх перед Сталіним командуючих фронтів та інших воєначальни­ків, з одного боку, й необґрунтованість неодноразових «вказівок» самого Сталіна, з іншого боку;

3. недостатня кількість воєначальни­ків вищого рангу, знищених напередодні війни: в сухо­путних військах не вистачало майже 67 тис. команди­рів, а в авіаційних підрозділах - 1/3;