Закон україни про місцеве самоврядування в україні

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997. № 24. сіп. 170)

(Із змінами, внесеними згідно п Законом

№ 163-ХІУ (163-14) від 06.10.98. ВВР, 1998, № 48, ст. 292)

(Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/99 (У007р710-99) від 06.07.99)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 997-XIV (991-И) від 16.07.99, ВВР, 1999, №41, ст. 372

№ 1366-Х1У (1366-14) від 11.01.2000, ВВР, 2000, № 9, ст. 67

з Рішенням Конституційного Суду

№ 1-рп/2000 (уООІр71О-ОО) від 09.02.2000

Законами

№ 1841-Ш (1841-14) ви 22.06.2000, ВВР, 2000, № 46, ст. 393

№ 2182-Ш (2182-14) від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст. 39

№ 2419-111 (2419-14) від 17.05.2001, ВВР, 2001, № 31, ст. 149

№ 2470-111 (2470-14) від 29.05.2001, ВВР, 2001, № 32, ст. 172

№ 2493-111 (2493-14) від 07.06.2001, ВВР, 2001, №33, ст. 175

№ 2628-111 (2628-14) від 11.07.2001, ВВР, 2001, № 49, ст. 259)

(Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду№ П-рп/2001 (у011р710-01) ви 13.07.2001)

(Із зміна-ми, внесеними згідно із Законами

№ 254-IV7254-15) від 28.11.2002, ВВР, 2003, № 4, ст. 31

- набирає чинності з 01.01.2004 року

№ 594-1У (594-15) від 06.03.2003, ВВР, 2003, № 24, ст. 159 № 662-ІУ (662-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст. 209

- набуває чинності 01.08.2003року

№ 703-ІУ (703-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 28, ст. 216

- набуває чинності з 01.01.2004року

№ 862-ІУ (862-15) від 22.05.2003, ВВР, 2003, * 37, ст. 301

№ 969-ІУ (969-15) від 19.06.2003, ВВР, 2003, № 45, ст. 360

- набирає чинності з 01,01.2004року

№ П60-ІУ(іі60-]5) від і 1.09.2003, ВВР, 2004, № 9, ст. 79

— набирає чинності з 15.01.2004 року
№ 1377-ІУ (1377-15) від 11.12.2003)

(Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду№ 21-рп/2003 (уО2Ь7 10-03) від 25.12.2003)

(Із змінами, внесеними згідно із Законом М 14І9-ІУ (1419-15) від 03.02.2004)

Цей Закон відповідно до Конституції України (254к/9б-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл. що мають єдиний адміністративний центр;

адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, ра­йон у місті, селище, село; (Офіційне тлумачення абзацу третього статті 1 див. в Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 (уОІ 1р710-01) від 13.07.2001):

місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування;

загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), сели­ща, міста для вирішення питань місцевого значення;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний ор­ган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється

правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від п імені рішення;

районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ та міст;

загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, пов­новаження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповід­ної ради, повноваження яких визнано І не припинено в установленому зако­ном порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу риди;

виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції Укра­їни та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, район­ними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функ­цій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на нідповідній території в межах села, селища, міста;

посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в ор-І'шіах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у чдійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;

делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, ікідані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад;

право комунальної власності - право територіальної громади воло-діпі, доцільно, економно, ефективно користуватися І розпоряджатися на і'ііііі розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, пік і через органи місцевого самоврядування;

бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утво­рення І використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

районний бюджет - план утворення І використання фінансових ре­сурсів, необхідних для забезпечення спільних Інтересів територіальних гро-Мод сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здій­снення бюджетного вирівнювання;

обласний бюджет - план утворення і використання фінансових ре-сурсігі, необхідних для забезпечення спільних Інтересів територіальних гро-мид, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

поточний бюджет - доходи і видатки місцевого бюджету, які утво­рюються і використовуються для покриття поточних видатків;

бюджет розвитку - доходи І видатки місцевого бюджету, які утво­рюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази;

мінімальний бюджет місцевого самоврядування - розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцево­го самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гаранту­ється державою;

мінімальний рівень соціальних потреб - гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї те­риторії України;

самооподаткування - форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відпові­дної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.