Мета і функції юридичної відповідальності

Генеральна мета юридичної відповідальності — форму­вання правомірної поведінки суб'єктів права: як осіб, що вчинили правопорушення, так і всіх інших членів суспіль­ства.

Незалежно від галузевої належності юридична відпо­відальність має на меті:

1) захист прав людини і підтримання правопорядку;

2) виховання суб'єкта у дусі поваги до права; _ш

3) відновлення соціальної справедливості; !_

4) попередження вчинення нових правопорушень.
Мета юридичної відповідальності є результатом здійс­
нення функцій юридичної відповідальності.

Функції юридичної відповідальності:

1) охоронна — полягає в захисті правопорядку. Юридич­
на відповідальність є мірою захисту особи, суспільства,
держави від неправомірних соціально шкідливих діянь.
Правопорушник зобов'язаний зазнати певних обмежень
своїх прав як кару, покарання. У цьому виявляється спра­
ведливість юридичної відповідальності;

2) правовідновна (компенсаційна) — полягає у віднов­
ленні порушеного права. Ця мета особливо характерна для
цивільно-правової відповідальності. Вона полягає в необ­
хідності відшкодувати завдану матеріальну і моральну
шкоду;

3)профілактична (превентивна) — полягає в попере­
дженні вчинення нових правопорушень (превенція). Юри­
дична відповідальність покликана, з одного боку, обмежи­
ти можливості правопорушника вчинити нове правопору­
шення, з іншого — утримати від правопорушень інших
осіб;

4) виховна — юридична відповідальність виховує пова­
гу до права. Застосування заходів юридичної відповідаль­
ності повинне сприяти виправленню і перевихованню
правопорушника. В його свідомості та поведінці мають
сформуватися і закріпитися поважне ставлення до права і
закону, прав, свобод і законних інтересів інших осіб.

о 335

22.3. Принципи юридичної ^:
го відповідальності

Принципи юридичної відповідальності— основополож­ні, загальноприйняті норми імперативного характеру, що виступають як незаперечні вимоги до діяльності компетент­них органів із застосування санкцій правових норм до правопорушників. Вони закріплені в конституціях, зако­нодавстві, міжнародних договорах:

1) принцип законності полягає в строгому і неухильно­
му дотриманні та виконанні законів у процесі реалізації
юридичної відповідальності. Складовими цього принципу
є наступні положення. Юридична відповідальність повинна
наставати тільки за протизаконні діяння, а не за думки,
світогляд, особистісні властивості. Особі, що вчинила пра­
вопорушення, мають бути визначені вид і міра відповідаль­
ності тільки в межах, визначених нормою права за певний
вид правопорушення. Відповідальність має законний ха­
рактер, якщо вона покладається у повній відповідності до
процесуальних норм;

2) принцип обґрунтованості виражається у встанов­
ленні самого факту вчинення правопорушником протиправ­
ного діяння як об'єктивної істини, а також встановлення
інших значущих фактів, пов'язаних з висновками про факт
і суб'єкт правопорушення. У ст.62 Конституції України
викладений фундаментальний принцип кримінальної від­
повідальності, який діє в усіх цивілізованих країнах — це
«презумпція невинуватості». Особа, що притягується до
відповідальності, вважається невинуватою, поки її вина не
буде доведена і встановлена відповідним правозастосовчим
актом;

3) принцип справедливості полягає в тому, що відпові­
дальність повинна бути відповідною вчиненому діянню, а
також це означає, що за одне і те ж правопорушення суб'єкт
не повинен нести відповідальність двічі. При встановленні
заходів покарання і стягнення не повинна принижуватися
людська гідність. Щодо жертви правопорушення, мають
бути здійснені заходи, що дозволяють відновити ЇЇ поруше­
ні права та задовольнити її потреби;

4) принцип доцільності передбачає вибір найбільш
оптимального (економного і водночас ефективного) варіан­
та юридичної відповідальності. Особі, що вчинила право­
порушення, повинні бути визначені вид і міра відповідаль-

ності, необхідні та достатні для її виправлення і поперед­ження вчинення нових правопорушень.

Якщо мета юридичної відповідальності може бути досяг­нута іншим шляхом, заходи відповідальності можуть бути пом'якшені або навіть скасовані;

5) принцип невідворотності означає, що кожне право­
порушення в ідеалі неминучо тягне за собою відповідаль­
ність винної особи. Жодне правопорушення не має залиша­
тися без оцінки з боку держави і суспільства, правопоруш­
ник обов'язково повинен зазнавати несприятливих наслід­
ків;

6) принцип своєчасності передбачає можливість при­
тягнення правопорушника до відповідальності в перебігу
терміну давності (залежить від ступеня тяжкості правопо­
рушення), тобто періоду, не дуже віддаленого від факту
вчинення правопорушення. І навпаки, закінчення такого
терміну тягне за собою звільнення від юридичної відпові­
дальності, що прямо передбачено адміністративним, кри­
мінальним, трудовим законодавством.