Відповідальність за окремі види злочинів

Найбільш високу ступінь суспільної небезпеки мають злочини проти держави. Вони поділяються на особливо небезпечні злочини проти держави та інші.

До першої групи закон відносить такі злочини, які посягають на зовнішню безпеку України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, диверсія) та інші. Так, передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна за державну зраду, тобто за перехід громадянина України на бік ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, за шпигунство чи надання іноземній державі, організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

До інших злочинів проти держави закон відносить злочини, що посягають на основи державного управління у сфері расової, національної та релігійної рівноправності громадян; злочини, що посягають на основи державного управління у сфері обороноздатності України (розголошення таємниці, втрата документів, що містять державну таємницю, ухилення від призову на строкову військову службу, незаконне перетинання державного кордону та інші); злочини, що посягають на основи державного управління у сфері громадської безпеки і громадського порядку (масові безпорядки, бандитизм).

Зокрема, такий злочин як бандитизм посягає на основи державного управління у сфері громадської безпеки. Бандитизм – це організація озброєної банди, участь в озброєній банді чи у нападах, вчинюваних бандою. Для складу бандитизму достатньо хоча б однієї із названих дій. Характерними ознаками бандитизму є: стійкість співтовариства (банди), озброєність і загальна злочинна мета її учасників – вчинення нападів на державні, громадські установи, підприємства чи окремих громадян.

За вчинення бандитизму може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Високий рівень суспільної небезпеки характерний для злочинів проти життя. Це різні види вбивства, доведення до самогубства, погроза вчинити вбивство. Найбільш тяжким злочином серед них є умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, за яке передбачено навіть застосування довічного ув’язнення. До цього виду злочину закон відносить вбивства з корисливих та хуліганських мотивів, умисне убивство, вчинене у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку, умисне убивство двох або більше осіб чи жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності, або вбивство, вчинене з особливою жорстокістю чи способом, небезпечним для життя багатьох людей, з метою приховання іншого злочину, так само вбивство поєднане із зґвалтуванням. Сюди також віднесені умисне вбивство, що скоєне особливо небезпечним рецидивістом, а також таке, що скоєне повторно.

Закон відокремлює і передбачає відповідальність за інші види умисного вбивства: без обтяжуючих і без пом’якшуючих обставин (просте вбивство); при пом’якшуючих обставинах, а також вбивство з необережності.

До інших злочинів проти особи закон відносить тілесні ушкодження, побої й мордування, зараження венеричною хворобою, незаконний аборт, залишення у небезпеці, ухилення від сплати аліментів, зґвалтування, наклеп, образа й інші.

Відповідальність за злочини проти власності передбачена другою й п’ятою главами Кримінального кодексу. Найбільш поширеними є корисливі злочини, пов’язані з розкраданням державного, колективного чи індивідуального майна шляхом крадіжки, грабежу чи розбійного нападу, шахрайства або розкрадання державного чи колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.

Якщо крадіжка – це завжди таємне викрадання державного, колективного чи індивідуального майна, то грабіж – це відкрите заволодіння тим же майном, тобто у присутності особи, якій воно належало чи було довірено, або особи, яка охороняла його. При цьому грабіжник може застосувати насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або погрожувати застосувати таке насильство. Фізичне чи психічне насильство під час грабежу є способом заволодіння майном або отримання його. Тому порівняно з крадіжкою грабіж є більш небезпечним злочином.

Розбій характеризується нападом з метою заволодіння державним, колективним чи індивідуальним майном, який поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, на яку вчинено напад, або з погрозою застосувати таке насилля. У більшості випадків під час розбою застосовується вогнепальна зброя, ножі, кастети й інше. Тому цей злочин стоїть поряд з найбільш небезпечними.

Глава Х Кримінального кодексу передбачає відповідальність за злочини проти громадського порядку, громадської безпеки й здоров’я народу.

Хуліганство – це такі дії, які грубо порушують громадський порядок і виражають відверту неповагу до суспільства, тобто зневажливе протиставлення своїх особистих суспільним інтересам. Хуліганські дії здійснюються переважно в громадських місцях мають публічний характер, і стосуються громадських інтересів.

До злочинів проти здоров’я народу належать: незаконне лікування, забруднення водоймищ і атмосферного повітря; забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або живих ресурсів моря. Передбачається диференційована відповідальність за дії, пов’язані з наркотиками: незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання або збут наркотичних засобів; розкрадання наркотичних засобів; посів або вирощування заборонених до вирощування опійного маку і конопель; організація або утримання приміщень для вживання наркотичних засобів.