Поняття і види соціального регулювання
У найзагальнішому вигляді соціальне регулювання розуміється як внутрішньо властивий суспільству процес упорядковування поведінки людей шляхом узгодження їх вільних воль. Розрізняють внутрішнє (совість, переконання, установки) і зовнішнє (об'єктивне право, суспільна мораль тощо) соціальне регулювання. З інших типологій соціального регулювання зазначимо стихійне (природне) і волевстановлене, нормативне і ненормативне, загальне та індивідуальне соціальне регулювання.
Стихійні регулятори є соціальним проявом законів природи і суспільства (наприклад, демографічні та міграційні процеси, підйоми та спади економіки, інфляція та дефляція). Стихійні регулятори слабо піддаються коректуванню ззовні. Навпаки, волевстановлені регулятори є свідомим, вольовим, цілеспрямованим впливом на поведінку людей та їхніх об'єднань.
Нормативні регулятори містять однаковий масштаб (еталон) поведінки, тобто норми, реалізація яких забезпечується за допомогою заходів соціального примусу. До нормативних регуляторів належать: технічні норми, норми права, моралі, релігійні, корпоративні норми, звичаї (зокрема ділові звичаї) тощо.
Серед ненормативних регуляторів виділяють ціннісний, директивний та інформаційний. Ціннісний регулятор впливає на суспільні відносини за допомогою системи соціальних цінностей, що історично склалася. Цінність — це позитивна або негативна значущість об'єктів навколишнього світу для людини, соціальної спільності, суспільства в
цілому. Цінність визначається не властивостями об'єкта як такого, а його залученням до сфери людської життєдіяльності, інтересів і потреб, соціальних відносин. За зовнішньою формою розрізняють матеріальні, суспільно-політичні та духовні цінності; за змістом — позитивні та негативні цінності (антицінності). Для досягнення ефективного правового регулювання виняткове значення мають соціальні цінності, які формуються в культурі суспільства, окремих народів, націй, у професійному середовищі, вікових групах тощо. Якщо законодавець не враховуватиме систему соціальних цінностей, що склалися в суспільстві, то такого роду норми та акти не будуть сприйняті суспільством.
Директивний регулятор є впливом на суспільні процеси за допомогою безумовної вказівки вищестоящого органу або службової особи нижчестоящому. Такий регулятор здійснював величезний вплив на життя радянського суспільства в період існування адміністративно-командної системи.
Інформаційний регулятор означає вплив на суспільні відносини та процеси за допомогою засобів масової інформації, які здатні додати тим або іншим вчинкам і діям позитивне або негативне значення. Вплив інформаційних регуляторів на життя суспільства є величезним: вони по суті створюють стереотипи поведінки, по-різному оцінюють різні політичні та правові ситуації тощо. Іноді говорять, що в сучасному суспільстві керівні позиції належать саме тим, хто володіє інформаційними потоками, формує їх і керує ними.
Нарешті, залежно від кількості адресатів розрізняють загальне та індивідуальне соціальне регулювання. Перше з них звернене до невизначеного кола осіб, а друге — до конкретного індивіда.