Тема 7. Органи досудового слідства та дізнання

Семінарське заняття №7

Навчальні питання:

1.Поняття досудового розслідування та його форми.

2.Органи дізнання: система та компетенція.

3.Система органів дізнання в системі МВС України.

4.Система органів досудового слідства в Україні.

Досудове розслідування – одна із стадій кримінального процесу сутність якої полягає в тому, що уповноваженими на те посадовими особами та органами держави у відповідних формах здійснюється суворо регламентована законом діяльність, спрямована на досягнення мети кримінального судочинства.

Досудове розслідування це здійснювана, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об’єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Досудове розслідування як процесуальна діяльність має дві поєднанні завданнями і процедурою форми – досудове слідство та дізнання.

Дізнання здійснюють органи дізнання.

Досудове слідство є провідною і головною формою досудового розслідування.

Фактичні дані, одержані при розслідуванні у будь-яких з цих форм, мають однакову доказову силу при прийнятті процесуальних рішень суду.

Дізнання це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність спеціально уповноважених державних органів і посадових осіб, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальними методами під наглядом прокурора з метою виявлення, запобігання, припинення і розкриття злочинів.

Перелік органів дізнання законодавчо закріплений у ст. 101 КПК, згідно якої до органів дізнання належать: міліція; податкова міліція; органи безпеки; командири військових частин; командири кораблів; начальники органів управління військової служби правопорядку у збройних силах і їх заступники з питань провадження дізнання; митні органи; начальники установ виконання покарань; органи державного пожежного нагляду; органи прикордонної охорони; капітани морських суден, що перебувають під прапором України у далекому плаванні.

Згідно з вимогами ст. 103 КПК на органи дізнання покладено такі функції:

- здійснення оперативно-розшукової діяльності з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили;

- здійснення у передбачених законом випадках процесуальної діяльності з розслідування вчинених злочинів.

Дізнання як форма досудового розслідування передує досудовому слідству. Воно має певні відмінності від досудового слідства, які визначаються КПК України. При здійсненні дізнання у кримінальних справах відповідні органи дізнання крім КПК керуються також відомчими інструкціями певного відомства.

Кримінально-процесуальну діяльність органів дізнання передбачує: прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень про злочини і пригоди, вжиття щодо них необхідних заходів і прийняття рішень відповідно до вимог ст. 97 КПК:

- про порушення кримінальної справи, передання матеріалів за належністю (підслідністю);

- провадження дізнання у кримінальній справі відповідно до вимог, передбачених ст.ст. 104, 108, 109 КПК;

- досудову підготовку матеріалів у протокольній формі відповідно до вимог ст.ст. 425, 426 КПК;

- участь у здійсненні окремих слідчих дій (ч. 3 ст. 114 КПК);

- виконання слідчих дій у порядку виконання окремих доручень слідчого або іншого органу дізнання (ст.ст. 114, 118 КПК).

З перелічених видів процесуальної діяльності органу дізнання власне дізнанням вважається лише самостійна процесуальна діяльність органу дізнання в межах порушеної кримінальної справи, яка здійснюється з правилами, передбаченими вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства (ст.ст. 104, 108, 109 КПК

Найчисленнішим органом дізнання і найближчим до населення є міліція, одне з основних завдань якої полягає в боротьбі зі злочинністю. Провадження дізнання у кримінальних справах керівник відповідного органу внутрішніх справ практично може покласти на будь-яку особу оперативно-начальницького складу ОВС. При цьому враховується специфіка служби або підрозділу, де працює та чи інша посадова особа, якій доручено здійснювати дізнання. Так, оперуповноваженим карного розшуку, як правило, доручається дізнання у справі про злочин вчинений по лінії карного розшуку – крадіжки, пограбування та інші, оперуповноваженим служби по боротьбі з економічними злочинами – про злочини в галузі економіки тощо. При цьому посадові особи, які здійснюють дізнання, незалежно від служби, користуються рівними процесуальними правами.

З метою підвищення ефективності діяльності ОВС з провадження дізнання у кримінальних справах, виявлення, розкриття та розслідування злочинів у системі МВС є штатні підрозділи дізнання, до основних завдань яких належить:

- оперативне реагування у взаємодії з працівниками інших служб на заяви та повідомлення про вчинені злочини;

- всебічне, повне об’єктивне розслідування кримінальних справ та підготовки матеріалів протокольних проваджень при неухильному дотриманні чинного законодавства тощо.

Дізнавач – це спеціально передбачена штатним розписом посадова особа, яка уповноважена здійснювати розслідування у кримінальних справах і досудову підготовку матеріалів протокольної форми у межах своєї компетенції.

Повноваження дізнавача визначаються кримінально-процесуальним законодавством. При виконанні функцій дізнавач користується чинним законодавством та відомчими нормативними актами.

Згідно зі ст. 102 КПК України органами досудового слідства є слідчі прокуратури, ОВС, служби безпеки та податкової міліції.

Слідчий – це особа, яка здійснює досудове слідство у кримінальних справах. Компетенція між слідчими вказаних органів з розслідування кримінальних справ розмежується ст. 112 КПК. Підслідність – це сукупність встановлених у законі ознак кримінальної справи, згідно з якими ця справа підлягає розслідуванню тим чи іншим органом досудового розслідування.

Досудове слідство – це передбачувана кримінально-процесуальним законодавством діяльність спеціально уповноважених осіб – слідчих, на збирання, дослідження доказів, встановлення фактів злочину та осіб винних у його вчиненні з метою передання обвинуваченого суду.

Організація роботи і діяльність слідчих підрозділів ОВС визначається Наказом МВС України № 160 від 31.03.2008 р. «Про організацію діяльності органів досудового слідства в системі МВС України».

Провадження досудового слідства в системі МВС України покладається на Головне управління досудового слідства, який очолює заступник Міністра внутрішніх справ України – начальник Головного управління досудового слідства.

Згідно зі ст. 121 Конституції України, яка визначає основні функції прокуратури, не передбачено надання органам прокуратури повноважень щодо здійснення досудового слідства, але, згідно з п. 9 Перехідних положень Конституції, прокуратура продовжує виконувати функцію досудового слідства, тому нині, здійснюючи досудове слідство у кримінальних справах, органи прокуратури керуються КПК України.

Організація слідчих підрозділів податкової міліції визначається наказом ДПА України «Про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби» № 374 від 30.07.1998 р.

Теми рефератів:

1. Прокурорський нагляд на досудовому слідстві.

2. Слідчий апарат: структура й шляхи його вдосконалення.

3. Компетенція органів досудового слідства.

Вирішить завдання:

Завдання 1. Начальник Головного управління МВС України в Полтавській області за порушення термінів та необґрунтоване затримання громадянина Петренка Р.Т. оголосив слідчому сувору догану. Начальник Головного слідчого управління МВС України заявив начальнику ГУ МВС України в області, що той не має права карати підлеглих йому слідчих.

Хто правий у цій ситуації? Хто має право покарати слідчого органів внутрішніх справ( у районному відділі внутрішніх справ, міському управлінні ГУ МВС України в області, ГУ МВС України в області) і за які порушення?

Завдання 2. Начальник районного відділу внутрішніх справ забов’язав начальника слідчого відділення цілодобово призначать п’ять слідчих для патрулювання району. Начальник слідчого відділення відмовився виконати це розпорядження.

Дайте оцінку діям начальника районного відділу внутрішніх справ та начальника слідчого відділення. Яким чином регламентуються взаємовідносини між вказаними посадовими особами чинним законодавством та відомчими нормативними актами МВС України?

Питання для самостійної роботи студентів:

1.Які форми досудового розслідування передбачені законодавством України?

2.До компетенції яких державних органів України належить провадження досудового слідства?

3.Структура досудового слідства в системі МВС України.

4.Які посади слідчих працівників передбачені в органах прокуратури та безпеки?

5.На підставі яких критеріїв здійснюється розмежування компетенції органів досудового слідства різних відомств?

6.Які основні функції виконують органи дізнання?

Список рекомендованої літератури та перелік нормативних актів:

1.Конституція України.

2.Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р.

3.Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р.

4.Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р.

5.Закон України «Про службу безпеки України» від 25.03.1992 р.

6.Маляренко В.Г. Судові та правоохоронні органи України. К. 2007 р.

7.Закон України «Про військову службу правопорядку в Збройних силах України» від 07.03.2003 р.

8.Кримінально-процесуальний кодекс України.

9.Наказ МВС України № 160 від 31.03.2008 р. «Про організацію діяльності досудового слідства»

10. Наказ МВС України № 1066 від 26.10.2006 р. «Про вдосконалення діяльності штатних підрозділів дізнання»

11. Маляренко В.Г.»Судові та правоохоронні оргони України»

12.Горелов М. « Правовий статус слідчих підрозділів ОВС» /Право України.-2005., 310.,- с 67-70

13.Васильев А.С.» Судебные и правоохранительные органы Украины» учебное пособие.-Х.2003.

14.«Судебные и правоохранительные органы Украины» Учебное пособие под редакцией А.С.Васильева и Е.Л.Стрельцова.Издание пятое.-Харьков,»Одиссей»,2006.-304

15.«Організація судових та правоохоронних органів»Підручник за редакцією д.ю.н.,професора Марочкіна.-Харків.,Одісей,2007.

Тема 8. Нотаріат України.

Семінарське завдання №8

Навчальні питання:

1.Поняття нотаріату. Нотаріус, його права та обов’язки.

2.Державне регулювання нотаріальної діяльності.

3.Гарантії нотаріальної діяльності.

4.Організація та діяльність кваліфікаційних комісій Нотаріату України.

5.Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

У системі правоохоронних органів важливе місце належить нотаріату. Діяльність нотаріату спрямована на охорону і захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, на запобігання правопорушенням шляхом правильного та своєчасного вчинення нотаріальних дій. Предметом нотаріальної діяльності є засвідчення безперечних прав, безперечних фактів і вчинення інших дій, що випливає з повноважень нотаріальних органів і посадових осіб.

Нотаріальні дії вчинюють Державні нотаріуси державних нотаріальних контор та архівів, приватні нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, посадові особи консульських установ за кордоном, а також посадові особи зазначені у ст. 40 Закону України «Про Нотаріат України», які посвідчують заповіти і довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (спеціаліст, магістр), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Особи, які мають судимість або обмежені у дієздатності або визнані недієздатними за рішенням суду не можуть бути нотаріусами тощо.

Нотаріус має право: витребувати відомості та документи необхідні для вчинення нотаріальних дій; складати проекти угод та заяв; виготовляти копії документів та виписки з них; давати консультації правового характеру, а також затримувати документи, якщо їх справжність визиває сумнів. Нотаріуси можуть об’єднуватись в спілки та асоціації; можуть займатись викладацькою та науковою роботою.

Обов’язки нотаріуса: здійснювати свої професійні права і обов’язки відповідно до Закону і принесеною присяги – берегти чистоту високого звання нотаріусу; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні прав та захист законних інтересів; роз’ясняти права і обов’язки тощо; зберігати в таємниці відомості; відмовляти у вчинені нотаріальних дій в разі їх невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріусу, дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції, управлінням юстиції при здійсненні ними повноважень щодо контролю їх діяльності; постійно підвищувати свій професійний р

Державне регулювання нотаріальної діяльності, яке полягає у встановленому порядку: допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності; зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності; вчинення нотаріальних дій; визначенням органів та осіб, які: а) вчинюють нотаріальні дії, б) здійснюють контроль за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні, в) перевіряють нотаріальну діяльність нотаріусів, г) здійснюють контроль за виконанням правил нотаріального діловодства; визначення ставок державного мита; встановленні розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг.

Гарантією нотаріальної діяльності – е рівні умови доступу громадян до заняття нотаріальною діяльністю; будь-яке втручання у діяльність нотаріусу з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов’язків або спонукання вчинення ним неправомірних дій; вимагання від нього, його стажиста та інших осіб відомостей, що становлять нотаріальну тайну; обшук, виїмка, огляд робочого місця провадяться на основі закону. Не допускається вилучення реєстрів нотаріальних дій та документів, які передані нотаріусу на зберігання, а також печатки нотаріуса.

Кваліфікаційні комісії нотаріату утворюються при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в АРК, Головних обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції.

Кваліфікаційна комісія діє у складі семи чоловік: трьох нотаріусів, двох представників відповідно Головного управління юстиції та двох представників легалізованих у встановленому порядку територіальних об'єднань нотаріусів. Стаж роботи нотаріусів повинен складати не менш п’яти років. Склад комісії затверджується Наказом Головного управління юстиції. Комісію очолює її голова, який має заступника. Головою комісії є начальник Головного управління юстиції або його заступник, до повноважень якого належать питання діяльності нотаріату. Підготовка матеріалів до розгляду, а також ведення діловодства покладається на секретаря комісії. Комісія проводить свої засідання у разі потреби, але не менш двох разів на рік.

Головним завданням комісії є визначення рівня професійної підготовки осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю. Строк повноваження комісії три роки.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату утворюється при Міністерстві юстиції України.

Основним завданням комісії є розгляд скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату.

Комісія розглядає:

- скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату про відмову в допуску особи до нотаріальної діяльності;

- вирішує питання щодо складання повторного кваліфікаційного іспиту;

- розробляє і затверджує план складання кваліфікаційних іспитів особами, які виявили бажання займатися нотаріальною діяльністю.

До складу комісії входять чотири нотаріуси, три представника Мінюсту та два представника Української нотаріальної палати. Состав комісії затверджується наказом Міністра юстиції. Головою комісії є Міністр юстиції, заступником голови комісії обирається один з її членів, а секретарем комісії призначається представник Мінюсту.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про Нотаріат» кваліфікаційний іспит у осіб, приватна нотаріальна діяльність яких протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю не була зареєстрована і які не працювали нотаріусами-консультантами державних нотаріальних контор чи помічниками (консультантами) приватних нотаріусів, не були посадовими особами, які здійснювали керівництво та контроль за діяльністю нотаріату проводиться кваліфікаційною комісією, яка утворюється при Головному управлінні юстиції. Комісія діє у складі п’яти чоловік: двох представників відповідного Головного управління юстиції, двох нотаріусів та представника відділення української нотаріальної палати (з числа нотаріусів). Строк повноважень комісії три роки. Склад комісії затверджується наказом Головного управління юстиції. Головою комісії є начальник Головного управління юстиції, або його заступник, до повноважень якого належать питання діяльності нотаріату. Заступник голови обирається на першому засіданні комісії відкритим голосуванням. Підготовка матеріалів до розгляду комісією, а також ведення діловодства покладається на секретаря комісії.

Кваліфікаційний іспит проводиться у формі співбесіди з питань організації нотаріату України, нотаріального процесу, а також цивільного, сімейного та земельного права.

Особи, які не склали кваліфікаційний іспит повторно можуть бути допущені до складання іспиту не раніше шести місяців.

За результатами співбесіди комісія більшістю голосів приймає рішення про підтвердження особою кваліфікації.

Теми рефератів:

1. Історія нотаріату.

2. Роль органів юстиції в регулюванні організації та діяльності Нотаріату України.

Вирішить завдання:

Завдання 1. Завідуючий державною нотаріальною конторою звільнив державного нотаріуса Марченка П.Т. з посади на підставі того ,що він вчинив нотаріальну дію на ім’я своєї дружини.

Чи є правомірними дії завідуючого?

Завдання 2.При встановленні особи громадянина Суворова П.Р. нотаріусом було помічене, що фотокартка в паспорті переклеєна.

Як у цьому випадку має діяти нотаріус?

Питання для самостійної роботи студентів:

1.Поняття Нотаріату України, його система і завдання.

2.Державне регулювання нотаріальною діяльністю. Гарантії нотаріальної діяльності.

3.Вимоги до нотаріуса.

4.Стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю.

5.Кваліфікаційні комісії нотаріату, їх склад, повноваження.

6.Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю: підстави видачі.

7.Компетенція державних і приватних нотаріусів щодо вчинення нотаріальних дій.

Список рекомендованої літератури та перелік нормативних актів:

1.Конституція України.

2.Закон України «Про Нотаріат» від 02.09.1993 р. Зміни та доповнення від 01.10.2008 р.

3.Закон України «Про звернення громадян» від 16.10.1996 р.

4.Цивільний кодекс України

5.Сімейний кодекс Укра

6.Постанова Кабінету Міністрів України № 1689 від 14.11.2006 р. Положення «Про Міністерство юстиції України».

7.Постанова Кабінету Міністрів України № 1689 від 08.12.2006 р. Положення «Про Вищу кваліфікаційну комісію України».

8.Наказ Міністерства юстиції України № 87/5 від 01.12.2006 р. Положення «Про кваліфікаційну комісію нотаріату».

9.Наказ Міністерства юстиції України № 3/5 від 26.01.1995 р. Положення «Про порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю».

10.Наказ Міністерства юстиції України № 1168/5 від 10.07.2008 р. «Порядок проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які пройшли стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріусу».

11.Наказ Міністерства юстиції України № 2151/5 від 12.12.2008 р. Положення «Про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності».

12.Фурса С.Я. «Нотаріат України» К.2002 р.

13.Маляренко В.Г.»Судові та правоохоронні оргони України» К. 2007 р.

14.Васильев А.С.» Судебные и правоохранительные органы Украины» учебное пособие.-Х.2003.

15.«Судебные и правоохранительные органы Украины» Учебное пособие под редакцией А.С.Васильева и Е.Л.Стрельцова.Издание пятое.-Харьков,»Одиссей»,2006.-304

16.«Організація судових та правоохоронних органів»Підручник за редакцією д.ю.н.,професора Марочкіна.-Харків.,Одісей,2007.