Особливості державного регулювання інвест діяльності
Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики і визначається планами і програмами розвитку народного господарства, бюджетами та передбаченими в них обсягами державного фінансування. При цьому створюються пільгові умови для інвесторів, які здійснюють інвестиційну діяльність у найважливіших для задоволення суспільних потреб напрямках, і насамперед у напрямку технічного вдосконалення виробництва та впровадження відкриттів і винаходів.
Основними економічними системами управління інвестиційною діяльністю є система оподаткування, фінансово-кредитна система, система платежів за виробничі та природні ресурси, система економічних стимулів та санкцій, цінова система.
До основних форм безпосереднього державного регулювання інвестиційного процесу, можна віднести: регулювання об'єктів і сфер інвестування; роздержавлення та приватизацію, ліцензування і квотування експорту та імпорту інвестицій, державний лізинг і стандартизацію; експертизу інвестиційних проектів.
Прийняття законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність, належить до найважливіших умов реалізації інвестиційної політики. Законодавчі акти регулюють інвестиційну діяльність господарюючих суб'єктів у різних організаційно-економічних умовах.
Регулювання об'єктів і сфер інвестування визначає загальні вимоги до їх вибору і формує найбільш пріоритетні напрямки вкладення капіталу. В Україні відповідно до державної програми залучення іноземних інвестицій пріоритетними сферами інвестування визнані такі: агропромисловий, лісопромисловий, паливно-енергетичний і металургійний комплекси; машинобудування, легка, медична і хімічна промисловість; зв'язок, транспортна і соціальна інфраструктури.
Регулювання участі інвесторів у приватизації здійснюється відповідно до законодавства і гарантує інвесторам право брати участь у приватизації окремих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва, право бути акціонером. Прискорення приватизації часто дає змогу істотно активізувати інвестиційну діяльність. Як показує досвід, чим більше країна просунулася шляхом приватизації, тим охочіше іноземні інвестори вкладають капітал у різні інвестиційні проекти.
Експертиза інвестиційних проектів є обов'язковою для об'єктів, що реалізуються за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів. Інвестиційні проекти, здійснення яких фінансується за рахунок інших джерел, підлягають державній експертизі щодо дотримання екологічних та санітарно-гігієнічних вимог. Проекти, для здійснення яких іноземні інвестори в Україні намагаються отримати додаткові податкові, митні та інші пільги, оцінюються за особливими критеріями. Поряд із належністю до пріоритетних сфер економіки, такі інвестиційні проекти мають сприяти створенню нових робочих місць на підприємствах; забезпечувати впровадження ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій; орієнтуватися на зниження енерговитрат і раціональне використання сировинної бази України; бути конкурентоспроможними на міжнародному ринку. Експертизу таких проектів здійснює Агентство міжнародного співробітництва та інвестицій (АМСІ), спираючись на висновки створеної цією організацією незалежної експертної комісії.
Регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави покладено в Україні на Національний банк. Відповідно до чинних нормативних актів є певні умови надання індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами інвестицій за кордон:
• резиденти (постійно функціонуючі представники) можуть здійснювати інвестиції за межі України, взявши участь у спільно створених з іноземними юридичними або фізичними особами підприємствах; створивши за кордоном філії підприємства, що повністю належать вітчизняним інвесторам; придбавши нерухоме та рухоме майно, цінні папери тощо;
• інвестиції за кордон здійснюються резидентами виключно за рахунок власних коштів; використання для цього позичкових (запозичених) коштів заборонено;
• усі види грошових інвестицій за кордон мають здійснюватися лише у безготівковій формі й тільки через кореспондентські рахунки уповноважених банків у банках країн інвестування;
• усі надходження в іноземній валюті (прибуток або дивіденди) від інвестиційної діяльності за кордоном мають бути зараховані на валютні рахунки резидентів.