Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції

Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції— це

система мовних знаків (слів і словосполучень), якими опи­суються і за допомогою яких досліджуються державно-правові явища. Понятійно-категоріальний апарат юридич­ної науки є складним і різноманітним, бо багатозначним є предмет її віддзеркалення — держава і право та пов'язані з ними явища. Нерозривний зв'язок юридичних понять з державою і правом є головною, істотною ознакою, що ви­значає їхні характерні риси.

Правові поняття— логічно оформлені загальні думки про клас юридичних явищ. Поняття (разом з думкою та умовиводом) є однією з основних форм мислення. Воно ві­дображає та закріплює істотні (відмітні) ознаки предметів або явищ об'єктивного світу і процесу мислення і є простою структурною одиницею думки. Поняття про державу і пра­во — найважливіший різновид соціально-політичних по­нять, багато з яких були сформульовані у глибокій давнині. Так, поняття «справедливість», «закон», «демократія» виробили і використали старогрецькі філософи Сократ, Платон, Арістотель. Державно-правові поняття були ши­роко відомі в Стародавньому Римі, причому не тільки про­фесійним юристам, а й усім громадянам. Багато з них ви­користовується сучасною юриспруденцією (конституція, особа, контракт, віндикація тощо).

Виникнувши, поняття не залишаються незмінними, застиглими, вони постійно розвиваються, коректуються, наповнюються новим змістом. Поняття тільки тоді будуть такими, що «працюють», коли вони правильно відобража­ють соціальну дійсність, потреби її розвитку.

Багато юридичних понять закріплюються в законодав­стві, що пояснюється суто практичними потребами право­вого регулювання суспільних відносин. Наприклад, в українській правотворчіи діяльності склалася традиція одну з перших статей кожного закону присвячувати визна­ченню понять, що вживаються в тексті акта.

Теорія держави і права вивчає і дає узагальнені поняття про державу і право на основі аналізу державно-правової практики і досягнень інших юридичних наук. Наприклад, в рамках теорії держави формулюються поняття держави, форм і функцій держави, поняття правової та соціальної держави. В рамках теорії права формулюються поняття права, правової норми, форми права, закону, правовідно­син, правосвідомості, законності тощо.

За сферою дії та значущістю правові поняття поділя­ються на:

1) загальноправові, такі, що мають значення для всієї
системи юридичних наук, ьсіх галузей права та законодав­
ства («держава», «право», «правовідносини», «законність»
тощо);

2) міжгалузеві, такі, що мають значення для кількох
галузей права і науки (« проступок », « матеріальна відпові­
дальність» тощо);

3) галузеві, межі дії яких визначаються межами тієї або іншої галузі («трудова угода», «обвинувачений», «комі­тент» тощо).

Найбільш загальні, гранично широкі правові поняття називаються правовими категоріями.Вони мають двоякий "характер. З одного боку, вони є підсумком вивчення дер­жавно-правової дійсності, з іншого — результатом узагаль­нення раніше вироблених правових понять. Так, узагаль­нюючи поняття кримінальної, адміністративної, цивільної та дисциплінарної відповідальності, теорія держави і права формулює гранично широке поняття юридичної відповідаль­ності. Воно й буде правовою категорією, оскільки це по­няття, абстрагуючись від ознак, властивих окремим видам юридичної відповідальності, зосереджує увагу на загальних рисах юридичної відповідальності в цілому.

Сукупність певних фундаментальних понять і категорій утворюють ту або іншу галузь права, науку про неї та відпо­відну навчальну дисципліну. Наприклад, у кримінальному праві — це поняття «злочин», «покарання», «співучасть», «позбавлення волі», «погашення судимості» тощо.

•■ > Питання, завдання та тести для самоконтролю,

1.Дайте визначення юриспруденції.

2. Охарактеризуйте систему юриспруденції та складіть
її схему.

3. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Си­
стема юриспруденції»(кожній літері має відповідати де­
кілька цифр).

А. Теоретико-юридич-ні науки	1. Конституційне право
2. Господарське право
3. Державне будівництво
Б. Історико-юридичні науки	4. Юридична психологія
5. Юридична деонтологія
6. Юридична деліктологія
В. Галузеві науки	7. Кримінальне право
8. Правова компаративістика
9. Криміналістика

	10. Міжнародне приватне право
Г. Міжгалузеві науки	11. Фінансове право
	12. Муніципальне право
Д. Організаційні	13. Історія політичних і правових учень
науки	14. Судова бухгалтерія
	15. Цивільне право
	16. Екологічне право
Е. Прикладні науки	17. Теорія держави і права
	18. Судові та правоохоронні органі
	19. Історія держави і права
Є. Міжнародно-правові науки	20. Адміністративне право
21. Банківське право

4. Визначте місце теорії держави і права в сучасної юрис­
пруденції.

5. Визначте предмет теорії держави і права та його скла­
дові.

6. Складіть схему «Методи юриспруденції».

7. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Прин­
ципи юридичної науки».

А. Принцип раціона­лізму	1. Держава і право існують у часі, тобто мають минуле, сучасне, майбутнє
Б. Принцип детермі­нізму	2. Щодо певного явища існує тільки одна істина
В. Принцип об'єктив­ної істини	3. Теоретичні положення піддають­ся підтвердженню на практиці
Г. Принцип верифіка­ції	4. Державно-правові явища можуть бути пізнані за допомогою розуму
Д. Принцип історизму	5. Причинна зумовленість держав­но-правових явищ

8. Розкрийте сутність формально-юридичного методу
Цтеорії держави і права.

9.Охарактеризуйте компаративістику як метод пізнан-

Ня.

Г

10. Які функції властиві теорії держави і права?

11. Визначте призначення понятійно-категоріального
апарату юриспруденції. ;

Додаткова література

Бигич О. Л. Вплив порівняльно-правових досліджень на розвиток національної правової системи // Правова держа-, ва. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН і України, 2005. — Вип.16. — С.134-142.

Васильєв A.M. Правовые категории: Методологические ;
аспекты разработки системы категорий теории права. — М: \
Юрид.лит., 1976. — 264 с. ;

Дудченко В.В., Манько Д.Г. Роль методології юридичної і науки у становленні новаційного науково-правового мис-; лення // Актуальні проблеми держави і права: 36. наук. ; праць. — Одеса: Юрид.літ, 2003. — Вип.21. — С.13-17. !

Козюбра Н.И. Понятие и структура методологии юри- -дической науки // Методологические проблемы юриди­ческой науки. — К.: Ин-т государства и права, 1990. — С. 5-6.

Мартышин О.В. Общетеоретические юридические на­уки и их соотношение //Гос. и право. — 2004. — № 7. — С.5-11.

Мартышин О.В. Нравственные основы теории государ­ства и права // Гос. и право. — 2005. — №7. — С.5—13. -.

Мирошниченко М. Системно-інформаційний підхід у до­слідженні правової системи // Право України. — 2006. — №8. — С.35-39.

Нравственные основы теории государства и права: Меж­дународная научная конференция //Гос. и право. — 2005. — № 8. — С. 91-110.

Оборотов Ю.Н. Методология юридической науки в эпоху постмодерна // Юрид. вестн. — 2002. — №4. — С.81-85.

Полешко А. Методологічні проблеми юридичної науки в Україні (з міжнародної конференції) // Право України. — 2004. — №7. — С.145.

Поцелуев Е. Л. Современное состояние теории государства и права: Кризис или поиск собственной идентичности ? // Правоведение. — 2004. — № 2. — С. 154-165.

Сергевнин С.Л. О соотношении политической науки, науки о государстве и правоведения // Правоведение. — 1991. —№6. —С.40-50.

Сырых В.М. Логические основания общей теории права: В 2 т. Т.1. — Элементный состав. — М,: Юридический Дом «Юстицинформ», 2000. — С.43-91, 359-502.

Хворостянкіна А. Дефініції в законодавчих текстах: питання теорії //Право України. — 2005. — №11. —

С.28-32.

Черненко А.К. Теоретико-методологические проблемы формирования правовой системы общества. — Новоси­бирск: Наука, 2004. — 296 с.

Д

Розділ 2

СОЦІАЛЬНІ ТА ІСТОРИЧНІ

ПЕРЕДУМОВИ БУТТЯ ДЕРЖАВИ

І ПРАВА