Джерела. Абеляр Петр. Теологические трактаты /Пер., комм., сост

Абеляр Петр. Теологические трактаты /Пер., комм., сост. С.С. Неретиной.- М., 1995.

Ансельм Кентерберийский. Сочинения / Пер., комм., И.В. Купреевой. - М., 1995.

Бернард Клервосский. О благодати и свободе воли // СВ. - М., 1982. - Вып. 45.

Бонавентура. Путеводитель души к Богу.- М., 1993.

Григорий Полома, св. Триады в защиту священнобезмолвствующих. - М., 1995.

Самаркин В.В. Восстание Дольчино. - М., 1971.

Фома Аквинский. О правлении государей / Публ., пер., прим. Н.Б. Срединской // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе VI—XVII вв. - Л., 1990.

Фома Кемпийский. О подражании Христу. - М., Минск, 1993.

Франциск Ассизский. Сочинения / Ред., пер., комм. В.Л. Задворного. - М., 1995.

Шпренгер Я., Инститорис Г. Молот ведьм. - М., 1990.

Экхарт Майстер. Духовные проповеди и рассуждения. - М., 1991.

Литература

Богословие в культуре средневековья. - Киев, 1992.

Боргош Ю. Фома Аквинский. - М., 1975.

Вульфиус А. Г. Вальденское движение в развитии религиозного индивидуализма. - Пг., 1916.

Вязигин А.С. Очерки из истории папства в XI в. - СПб., 1898.

Гаусрат А. Средневековые реформаторы. - СПб., 1900. Т. 1—2.

Герье В.И. Франциск — апостол нищеты и любви. - М., 1908.

Герье В.И. Западное монашество и папство. - М., 1913.

Герье В.И. Расцвет западной теократии. - М., 1916.

Грабарь В.Э. Вселенские соборы западнохристианской церкви и светские кон­грессы XV в. // СВ. - М., Л., 1946. - Вып. 2.

Добиаш-Рождественская О.А. Культ св. Михаила в латинском средневековье. V-XIII вв. - Пг., 1917.

Добиаш-Рождественская О.А. Церковное общество во Франции в XIII в. - Пг., 1914. - Ч. 1. Приход.

Добчаш-Рождественская О.А. Западные паломничества в средние века. - Пг., 1924.

Карсавин Л.П. Монашество в средние века. - М., 1992.

Карсавин Л.П. Очерки религиозной жизни в Италии XII—XIII вв. - СПб., 1912.

Карсавин Л.П. Основы средневековой религиозности в XII—XIII вв. преимуще­ственно в Италии. - Пг., 1915.

Керов В.Л. Народные восстания и еретические движения во Франции в конце XIII - начале XIV века. - М., 1986.

Карелии М.С. Важнейшие моменты в истории средневекового папства. - СПб., 1901.

Корсунский А.Р. Религиозный протест в эпоху раннего средневековья в Запад­ной Европе // СВ. - М., 1981. - Вып. 44.

Котляревский С.А. Францисканский орден и римская курия в XIII—XIV веках. - М., 1901.

Ли Г.Ч. История инквизиции в средние века. - СПб., 1911—1912. Т. 1—2.

Лозинский С.Г. История папства. 3-е изд. - М., 1986.

Осокин Н.А. История альбигойцев и их времени. - Казань, 1869—1872. - Т. 1—2.

Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси. - М., 1988.

Ромм Б.Я. Папство и Русь в XI-XV вв. - М., Л., 1959.

Сказкин С.Д., Самаркин В.В. Дольчино и Библия (К вопросу о толковании «Свя­щенного писания» как способе революционной пропаганды в средневековье) // СВ. - М., 1975. - Вып. 38.

Трубецкой Е.Н. Религиозно-общественный идеал западного христианства в XI в. - Киев., 1897.

Тема 24. КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ ІV-ХV ст.

(2 год.)

Ранньовізантійська культура (ІV - середина VІІ ст.). Особливості розвитку візантійської культури. Роль у ній античної традиції. Вплив християнства на формування візантійської культури. Богослів`я і філософія (Григорій Назіанзін, Григорій Нисський, Іоан Золотоуст). Церковна історіографія, Система освіти. Світська історіографія (Прокопій Кесарійський, Феофілакт Сімокката.) Візантійське зодчество і живопис.

Візантійська культура середини VІІ-ХІІ ст. Формування іконоборчих естетичних доктрин. “Македонське відродження” наук і мистецтв. Перетворення культури Візантії в єдину, типологічно однорідну систему. Проблеми богослів`я

( Іоан Дамаскін). Досягнення в сфері природничих наук. Спроби систематизації знань. Візантійська історіографія ( Лев Диякон, Михайло Псьол, Анна Комніна, Микита Хоніат). Література. Образотворче мистецтво. Завершення формування живописного канону.

Культура пізньої Візантії (ХІІ- середина ХV ст.). Культура Нікейської імперії. Усвідомлення належності до грецького етносу. “Палеологівське відродження”. Активізація культурного життя. Гуманістичні тенденції у візантійській культурі (Мануїл Хрисолор, Георгій Геміст Пліфон, Віссаріон Нікейський). Ісіхасти як опоненти гуманістів (Григорій Палама). Значення візантійської культури для розвитку культур православних країн. Культура Візантії - невід`ємна частина світової культури, культури Європи в наступні періоди її історії.