Tema il правовий статус державних органів в інформаційній галузі

Система органів державної влади й управління в інформаційній галузі, їхні функції та повноваження. Конституційно-правовий статус Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Інші державні органи спеціальної компетенції в інформаційній галузі, їх основні функції та повноваження.

Ключові слова:інформаційна політика, органи державної влади і управління, телебачення та радіомовлення, Національна рада, Держкомтелерадіо, компетенція.

Ефективність державної інформаційної політики не вичерпується наявністю відповідної стратегічної програми. Мають бути створені й інші передумови - організаційні, технологічні, фінансові та ін.

Організаційне забезпечення проведення державної інформаційної політики пов'язане насамперед з чітким розподілом завдань, функцій, повноважень та відповідальності за реалізацію її основних завдань у системі органів державної влади.

Органи державної влади в Україні, що забезпечують здійснення інформаційної політики в Україні відповідно до встановлених законодавством завдань, функцій та повноважень, можна поділити на органи:

> загальної;

> спеціальної;

> спеціалізованої компетенції (під останніми розуміються підрозділи в органах державної влади, відповідальні за окремі напрями державної політики в означеній галузі).

В Україні здійснюються заходи зі створення якісно нової системи спеціальних органів державної влади, що функціонально забезпечують втілення державної інформаційної політики¹.

¹ Більш детально про систему, функції та повноваження таких органів див.: Костецька ТА. Конституційно-правовий статус органів державної влади в інформаційній галузі / Т.А. Костецька // Органи державної влади України. - К., 2002. - С. 442-^70; Мастяниця Й.У. Інформаційні ресурси України: проблеми державного уіфавління / Й.У. Мастяниця, О.В. Соснін, Л.Є. Шиманський. - К., 2002; Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні. ~ К., 2006. -С. 198-258.

КОСТЕЦЬКА Т.А.

До органів загальної компетенції в інформаційній галузі, основних елементів організаційної основи державної інформаційної системи належать:

~ Верховна Рада України,

- Президент України.

- Кабінет Міністрів України,

~ Конституційний суд України,

- міністерства, інші центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, органи судової влади, які відповідно до встановлених законодавством повноважень беруть участь у здійсненні державної інформаційної політики.

Верховна Рада відповідно до Конституції України створює насамперед законодавчу основу здійснення інформаційної політики. Виключно законами України визначаються, зокрема, засади створення засобів масової інформації, організації державної статистики та інформатики (пп. II, 14 ст. 92).

Крім того, парламент України призначає за поданням Президента голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України, звільняє зазначену особу з посади, а також призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації з відповідними повноваженнями можна зарахувати до спеціалізованих органів державної влади в інформаційній галузі.

Вагомими в інформаційній галузі є повноваження Президента України — гаранта конституційних, у тому числі інформаційних, прав та свобод.

У межах своїх повноважень Президент бере участь у формуванні органів спеціальної компетенції, діяльність яких спрямована на забезпечення інформаційної безпеки, санкціонує заходи з її реалізації, здійснює безпосереднє керівництво органами з питань національної безпеки і оборони (зокрема РНБО).

Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень здійснює керівництво, контролює та координує діяльність органів державної виконавчої влади, зокрема тих, що згідно з чинним законодавством наділені спеціальною компетенцією в інформаційній галузі; розробляє та розглядає проекти нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання інформаційних відносин; розробляє

інформаційне право України

пропозиції щодо вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної виконавчої влади.

Органом спегцальиої компетенції в інформаційній галузі є на сьогодні позавідомчий державний орган - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, наглядовим за дотриманням законів України, регулюючим державним органом у сфері телерадіомовлення. Правові засади діяльності Національної ради встановлює Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (в редакції від З березня 2005 р. з подальшими змінами).

Національна рада складається з восьми осіб: чотири з них призначаються Верховною Радою України і чотири - Президентом України на п'ять років.

Членами Національної ради можуть бути громадяни України, кваліфіковані фахівці у сфері журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення, управління, представники науки, культури, мистецтва, які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше п'яти років, володіють державною мовою, проживають в Україні протягом останніх десяти років та на момент призначення не досягли встановленого законодавством пенсійного віку.

Одна і та сама особа може бути повторно призначена членом Національної ради лише один раз. Не може бути призначена на посаду члена Національної ради особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ия судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. Передбачені випадки дострокового припинення повноважень члена Національної ради.

Наглядовими повноваженнями Національної ради є нагляд за дотриманням:

- телеорганізаціями та провайдерами програмної послуги -вимог законодавства у сфері телерадіомовлення;

- ліцензіатами - вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;

- ліцензійних умов та умов ліцензій;

КОСТЕЦЬКА ТА.

- телерадіоорганізаціями - законодавства України у сфері кінематографії;

- щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах), використання мови телерадіомовлення; захисту суспільної моралі;

- частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді;

- застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону тощо.

Регуляторні повноваження Національної ради є такими:

- ліцензування телерадіомовлення:

- ліцензування провайдерів програмної послуги;

- участь у розробленні та погодження проекту Національної таблиці розподілу смут радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України стосовно смуг радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення;

- розроблення умов використання та визначення користувачів радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб телерадіомовлення;

- ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги і відповідних реєстрів в порядку, визначеному Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Національна рада здійснює також інші повноваження, встановлені законом, та не може делегувати їх третім особам.

Функціонально органами спеціальної компетенції (органами управління) в інформаційній галузі відповідно до визначених функцій та повноважень є Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо України), Державшій комітет статистики, Державний комітет архівів, Міністерство транспорту та зв'язку України, Служба безпеки України (конкретно - Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України) та ін.

Так, основними завданнями Держкомтелерадіо України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничих сферах, діяльність якого спрямовується на координується Кабінетом Міністрів України, є:

- участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах;

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

- міжгалузева координація та функціональне регулювання з питань діяльності інформаційної та видавничої сфер;

- управління в інформаційній та видавничій сферах;

- сприяння реалізації конституційних прав на свободу слова, забезпечення розвитку інформаційної сфери, розширення національного інформаційного простору.

Відповідно до покладених на нього завдань цей орган має такі повноваження:

- вживає відповідних заходів щодо підвищення рівня інформаційного забезпечення громадян і впровадження європейських стандартів поінформованості суспільства;

- готує пропозиції про вдосконалення системи управління інформаційною сферою, розробляє заходи щодо запобігання внутрішньому і зовнішньому інформаційному впливу, який загрожує національним інтересам держави;

- вживає заходів для розширення інформаційної сфери, підвищення її функціональних можливостей та ефективності;

- координує та здійснює методологічне забезпечення діяльності державних ЗМІ, у тому числі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії, державної телерадіокомпанії «Крим», обласних державних телерадіокомпаній, інформаційних агентств, а також державних видавництв, поліграфічних підприємств і підприємств книгорозповсюдження;

- веде Державний реєстр України видавців, виготовлювачів розповсюджувачів видавничої продукції;

- здійснює ліцензування і реєстрацію спеціалізованих ЗМТ сексуального чи еротичного характеру, контроль за наявністю ліцензій у суб'єктів господарювання, додержання ними ліцензійних умов;

- вживає заходів щодо забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної в інформаційній та видавничій сферах; тощо¹.

Основними завданнями Державного комітету статистики України (Держкомстату) як центрального органу виконавчої влади Із спеціальним статусом є:

¹ Див.: Положення про Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення України, затверджене Указом Президента України від 27 серпня 2003 р. № 920, із подальшими змінами.,

КОСТЕЦЬКА ТЛ.

- участь у формуванні державної політики у сфері статистики та забезпечення її реалізації;

- збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статінформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, що відбуваються в Україні та її регіонах;

- розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

- забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;

- ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;

- координація дій органів державної влади та місцевого самоврядування та інших юридичних осіб щодо питань організації діяльності, пов'язаної із збиранням і використанням статистичної інформації та адміністративних даних.

Відповідно до покладених завдань Держкомстат здійснює інші встановлені законодавством функції і повноваження¹.

Державний комітет архівів України (Держкомархів України) здійснює управління, нормативно-правове регулювання відносин у сфері архівної справи і діловодства.

Відповідно до встановлених основних завдань Держкомархів України:

- визначає вимоги щодо зберігання архівних документів, здійснює контроль за додержанням цих вимог, організовує зберігання документів, що є у власності держави і територіальних громад;

- організовує формування Національного архівного фонду, в тому числі поповнення його документами історико-культурної спадщини України, що знаходяться за кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються її історії; веде централізований облік таких документів;

- організовує та здійснює державну реєстрацію документів Національного архівного фонду, а також контроль за додержанням права власності на його документи;

¹ Див,; Положення про Державний комітет статистики України, затверджене Указом Президента України від 19 січня 2004 р. № 60.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

- визначає порядок користування документами Національного архівного фонду, що зберігаються в державних архівних установах, архівних відділах міських рад, здійснює контроль за дотриманням такого порядку:

- затверджує положення про центральні державні архіви, типове положення про архівні підрозділи органів державної влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій, має інші повноваження¹.

На Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтранс-зв'язку України) як центральний орган виконавчої влади покладені, зокрема, функції головного (провідного) органу в системі центральних органів виконавчої влади у сферах надання поштового зв'язку, телекомукацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом, що є складовими інформаційної галузі.

Основними завданнями цього органу в інформаційній галузі є:

- участь у формуванні та реалізації державної політики, в тому числі в галузі надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України;

- здійснення заходів щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку загального користування, підвищення їхньої якості та доступності, забезпечення сталого функціонування;

- формування Національної програми інформатизації та забезпечення її виконання;

- створення умов для інтеграції сфер надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації до європейського та світового інформаційного простору та ін.

Відповідно до покладених завдань Мінтрансзв'язок:

- здійснює державне управління у названих галузях;

- встановлює порядок надання операторами телекомунікацій незалежно від форм власності ресурсів своїх мереж у користування державній системі урядового зв'язку, націонатіьній системі конфіденційного зв'язку, органам із надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ;

¹ Див.: Положення про Державний комітет архівів України, затверджене Указом Президента України 22 березня 2000 р №. 486.

КОСТЕЦЬКА Т.А.

- здійснює повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері зв'язку щодо управління користуванням радіочастотним ресурсом України³;

- здійснює повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері зв'язку та повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку у сферах телекомінукацій та користування радіочастотним ресурсом України відповідно до Закону «Про телекомунікації»²;

- виконує відповідно до законодавства функції генерального державного замовника Національної програми інформатизації;

- забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної зі створенням та інтеграцією електронних інформаційних систем і ресурсів в єдиний веб~портал органів виконавчої влади та наданням інформаційних та інших послуг через електронну інформаційну систему «Електронний уряд»;

- координує та контролює роботи, пов'язані зі створенням, веденням і забезпеченням функціонування Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів, визначає організаційні та методичні засади ведення цього реєстру та правила користування ним, а також здійснює інші повноваження³.

Серед державних органів спеціальної компетенції в інформаційній галузі слід також назвати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка є уповноваженим органом у сфері захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

¹ Див„: ст. 11 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.200і в новій ред. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36 -С. 298; 2001. -№ 2-3. - С 10.

² Див.: ст. 15 Закону України «Про телекомунікації» від 18,11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. -№ 12. - Ст, 155.

³ Див.: Положення про Міністерство транспорту і зв'язку України, затверджене Указом Президента України від 27 серпня 2004 р. №? 1009.

⁴ Див.: Закон України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України) від 23 лютого 2006 р.

інформаційне право України

Вагомі повноваження в інформаційній галузі має також Міністерство культури і туризму, що здійснює державну реєстрацію кіно-, відеофільмів, а також видає державні посвідчення на право їх розповсюдження і демонстрування.

Таким чином в України існує система органів державної влади і управління з відповідними функціями в інформаційній галузі. Необхідною умовою її функціонування в сучасних умовах є насамперед чітка координація діяльності як єдиної структури.

Запитання для самоконтролю

1. Як можна охарактеризувати систему органів державної влади і управління в інформаційній галузі?

2. Які державні органи належать до органів загальної компетенції в інформаційній галузі?

3. Назвіть основні повноваження Верховної Ради України, Президента України в інформаційній галузі.

4. Які державні органи належать до органів спеціальної компетенції у відповідній галузі?

5. Який статус Національної ради з питань телебачення і радіомовлення?

6. Назвіть регуляторні повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

7. Якими є наглядові повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення?

8. Охарактеризуйте конституційно-правовий статус Держком-телерадіо України, які нормативно-правовї акти його встановлюють?

9. На підставі аналізу чинного законодавства назвіть основні повноваження Держкомстатистики.

10. Які завдання в інформаційній галузі здійснює Мінтрансзв'язку України?

11. Яким статусом наділена Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України?