Й.Сталін, Й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і В.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р

Початок Другої світової війни

У Другій світовій війні брали участь понад 72 держав, на території яких проживало 80% населення Землі. Бойові дії точились в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн. км² і на просторах світового океану. За роки війни в армії воюючих держав було призвано 110 млн чол.

На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік. 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол.

Причини, передумови, характер війни

По-перше, несправедливість Версальсько-Вашингтонської системи поставила багато народів у принизливе становище, сприяла приходу до влади сил, які прагнули до реваншу, нового переділу світу. У найбільшій мірі це проявилось у політиці Німеччини, Італії, Японії. Вони і стали підпалювачами війни.

По-друге, економічна криза 30-х років загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об’єднати зусилля у боротьбі за збереження миру. Всю систему безпеки, створену у 20-ті роки, було зруйновано.

По-третє, розв’язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на ”умиротворення” агресора, а також ”ізоляція” США, які, прийнявши закон про нейтралітет, фактично самоусунулись від впливу на розвиток подій у світі.

По-четверте, не останню роль у розв’язанні війни відіграв СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього (про поділ сфер впливу у східній Європі), відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.

Й.Сталін, Й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і В.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р.

Агресивні держави прагнули розширення власних територій, завоювання ринків збутку та джерел сировини. А головна їх мета – завоювання світового панування. З їхнього боку війна була несправедливою і загарбницькою. Для країн, які зазнали агресії і які були окуповані, війна була справедливою і визвольною. Найбільш складно визначити характер війни стосовно СРСР. У період з 17 вересня 1939 р. по 22 червня 1941 р. він сам виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, які належали на той час Польщі, Румунії, Фінляндії, а також Прибалтику (Естонія, Латвія, Литва). Але після нападу Німеччини СРСР виніс на собі основний тягар боротьби з нацистською Німеччиною і для нього війна набула справедливого характеру. Її по праву назвали Великою Вітчизняною війною.

2. Періодизації Другої світової війни:

І. 1 вересня 1939 р. — 19 листопада 1942 р. (Від нападу Німеччини на Польщу до початку радянського контрнаступу у битві під Сталінградом). Стратегічна ініціатива належить агресивним державам. Німеччина, Італія, Японія та їх союзники зуміли оволодіти значними територіями в Європі, Африці, Азії, Океанії. В той же час відбувається формування Антигітлерівської коаліція (провідну роль у ній відігравали США, Великоблитарія і СРСР) – об`єднання держав, яке стало наперешкоді агресивним планам.

ІІ. 19 листопада 1942 р. — 9 травня 1945 р. (Від початку радянського контрнаступу під Сталінградом до завершення розгрому нацистської Німеччини). Стратегічна ініціатива повністю переходить до країн антигітлерівської коаліції, війська яких розгромили війська Німеччини і її союзників у Європі і змусили їх капітулювати. На Тихоокеанському театрі бойових дій війська Антигітлерівської коаліції впритул наблизилися до Японії, переломивши хід війни на свою користь.

ІІІ. 9 травня 1945 р. — 2 вересня 1945 р. (Від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії) Завершення війни на Тихому океані і розгром мілітаристської Японії. Кінець Другої світової війни.

3. Початок війни. Напад на Польщу (операція «Вайс»)

Друга світова війна розпочалася з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Польща якнайкраще пiдходила для випробування на практицi стратегії “блискавичної вiйни” («бліцкригу») – вйни, успіх в який передбачалось досягнути швидкими діями, захопивши противника зненацька, не давши йому отямитися і організувати ефективний опір. Спільний польсько-нiмецький кордон простягався на1750 миль i, за визнанням фахiвцiв, захистити його не могла жодна армія свiту, оскільки противник міг розпочати наступ у будь-якому місці з будь-якого напрямку. Серйозних оборонних споруд i природних перешкод на польсько-нiмецькому кордоні практично не існувало.