Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь. Що означає і звідки походить термін „історія”?

Що означає і звідки походить термін „історія”?

Визначте особливості політичної історії України як науки.

Охарактеризуйте особливості політичної історії порівняно з політологією, соціологією, правознавством.

Обгрунтуйте зростаюче значення вивченя історії України на сучасному етапі її розвитку.

Класифікуйте джерела з історії України за типами та видами, назвіть їх характерні особливості, розкрийте значення.

Які проблеми вирішують спеціальні історичні дисципліни?

Охарактеризуйте напрями і школи української історіографії.

Які схеми періодизації історії України ви знаєте?

Поясніть історичні та політичні особливості українського державотворення (княжа, литовсько-польська, козацько-гетьманська, іноземно-монархічна, радянсько-українська, національно-українська доба).

У чому полягають особливості впливу геополітичного положення України на її політичну історію?

ТЕСТИ

1. Поставте в історичній послідовності етапи українського державотворення:

а) литовсько-польська доба;

б) княжа доба;

в) радянсько-українська;

г) козацько-гетьманська;

д) іноземно-монархічна;

е) національно-українська.

2. Визначте, з якими дисциплінами найтісніше пов'язаний курс історії України:

а) політологія;

б) біологія;

в) соціологія;

г) основи економічної теорії;

д) хімія;

е) археологія;

є) філософія.

3. До кожного з понять підберіть відповідне пояснення:

1. історія України;

2. археологія;

3. краєзнавство;

4. етнографія;

5. історіографія.

а) наука про природу та історію певного невеликого регіону;

б) галузь історичної науки, яка вивчає культуру і побут народів світу, їх етно­генез,

розселення;

в) наукова дисципліна, яка вивчає істо­рію історичної науки, розвиток історич­ної думки;

г) частина всесвітньої історії, що охоп­лює життєвий поступ українського на­роду

в минулому і сьогоденні;

д) наука, що вивчає життя людей по ре­чових пам'ятках;

4. Значні групи археологічних пам'яток, знайдені на певній обмеженій території,

що збігаються у часі створення і мають низку спільних ознак, називають:

а) археологічними шарами;

б) археологічними культурами;

в) речовими джерелами.

5. Яке з трьох запропонованих визначень найповніше розкриває зміст поняття "історичні джерела":

а) це продукти людської діяльності в минулому, їх рештки,

що дійшли до нас і дають змогу відтворити історію людини;

б) це літописи, угоди, документи, закони;

в) це народні пісні, перекази, легенди, приказки.

6. Виберіть правильне визначення історичних джерел:

1. речові;

2. етнографічні;

3. лінгвістичні;

4. усні;

5. писемні.

а) народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, народні прислів'я, приказки;

б) пам'ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: засоби виробництва,

предмети побуту, монети, архітектурні пам'ятки та ін.;

в) літописи, документи тощо, які є основою історичних знань;

г) дані з історії розвитку мови;

д) пам'ятки, які містять дані про особливості буття, культури, звичаї народу.

7. Назвіть групу сучасних вчених-істориків, яку слід віднести до найвідоміших в Україні:

а) М. Грушевський, І. Крип'якевнч, В. Герасимчук, С. Терлецький;

б) М. Супруненко, В. Дядиченко, Ф. Лось, І. Гуржій;

в) П. Варгатюк, П. Шморгун, М. Варшавчик, Я; Калакура;

г) І. Курас, М. Смолій, С. Кульчицький, В. Верстюк;

д) В. Панібудьласка, Ю. Римаренко, М. Тараненко, В.Шевчук;

8. В якому році М.С. Грушевський написав свою відому статтю «Звичайна схема «руської історії»

і справа регіонального укладу історії східних слов’ян»?

а) 1900 р.;

б) 1901 р.;

в) 1902 р.;

г) 1903 р.;

д) 1904 р.

9. Що означає термін «Україна»?

а) окраїна, „прикордонна земля Русі;

б) назва союзу племен;

в) уділ, окрема територія зі своїми межами, земля, володіння.

10. Коли вперше згадується назва “Україна”?

а) у Новгородському літописі у ХІ ст. стосовно етнічних українських земель;

б) у Київському літописі за 1187 р. по відношенню до Київської та Переяславської земель;

в) у Галицько-Волинському літописі за 1240 р.

Тема 2. Київська Русь – історична першооснова державності східних слов’ян.

Давні слов’яни та їх розселення. Передумови створення східно-слов’янської держави з центром у Києві.

Політичний устрій Київської Русі у ΙХ-ХΙ ст. Характер і форма давньоруської державності. Вплив феодальних відносин на державне життя.

Зовнішня політика Київської Русі.

Причини політичної роздрібненості та економічного занепаду Київської Русі (др.пол. ХІІ - поч. ХІІІ ст.).

Реферати:

1. Велика київська княгиня Ольга та її адміністративно-судова реформа.

2. Володимир Великий – творець Київської держави.

3. Ярослав Мудрий та його політико-правова спадщина.

Мета заняття.

Загальна: ознайомлення студентів з історією Київської Русі, її політичним та економічним устроєм, соціальною організацією, юридичними основами, державними діячами, духовними основами.

Конкретна:

а) знати –географічне розташування Київської Русі на карті, наукові концепції походження Київської Русі, відомості про великих князів та їх внутрішню і зовнішню політику, господарство, суспільний лад та державний устрій, медицину,дані про рідний край даного періоду;

Б) вміти

визначати передумови появи державності;

аналізувати форми державності середньовічних державних утворень;

давати теоретичне пояснення різних концепцій створення Київської Русі;

виокремлювати основні ознаки досягнень Киівської Русі в галузі політики, економіки, культури, права.

Основні поняття: слов’яни, венеди, анти, склавіни,етногенез, автохтон, „Русь”, варяги, норманська і антинорманська теорії, князь, бояри, віче, дружина, вотчина, уділ, гривна, „Руська правда”, „Повість минулих літ”, язичництво, християнство, ранньофеодальна монархія, колективний сюзеренітет.