Ринкова та балансова вартисть пидпрыэмства: сутнисть та видминности

Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємства на основі результатів його зіставлення з іншими бізнес-аналогами. Головним тут є наявність прийнятної бази для порівняння та підприємств-аналогів. Подібний бізнес повинен вестися в тій же галузі, що і об’єкт оцінки, або в галузі, що є чутливою до тих самих економічних чинників. Для з’ясування цього питання слід провести порівняльний аналіз кількісних та якісних подібностей та відмінностей між аналогічними підприємствами та об’єктом оцінки. В рамках ринкового підходу найуживанішими методами вважаються методи:

- зіставлення мультиплікаторів;

- порівняння продажів (транзакцій).

Основними джерелами інформації при застосуванні цього підходу є фондові біржі та позабіржові торговельні системи, на яких мають обіг права власності на подібний бізнес, дані фінансової звітності підприємств-аналогів, а також інформація про попередні транзакції з корпоративними правами на той бізнес, який оцінюється.

Метод зіставлення мультиплікаторів дає змогу оцінити вартість підприємств на основі зіставлення значень окремих показників аналогічних підприємств. Метод ґрунтується на тезі про рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів. Алгоритм розрахунку ринкової вартості підприємства за цим методом є таким:

де ВПм — вартість підприємства, розрахована на основі зіставлення мультиплікаторів; По — значення показника, що порівнюється (чиста виручка, прибуток, CF тощо), на оцінюваному підприємстві; М — мультиплікатор (розраховується з використанням даних підприємства-аналога).

Метод порівняння продажів (транзакцій) базується на оцінці вартості підприємства, виходячи з ціни продажу аналогічних об’єктів. Він передбачає, що суб’єкти ринку здійснюють операції купівлі-продажу майна за цінами, які були встановлені при купівлі-продажу аналогічних об’єктів. Оскільки абсолютних аналогів практично не існує, ціни продажу порівнюваних підприємств коригуються на спеціально обчислені поправочні коефіцієнти, які характеризують рівень відмінності об’єкта оцінки та його аналогу.

До переваг методів порівняння та зіставлення мультиплікаторів слід віднести те, що вони дають можливість одержати реальну ринкову вартість оцінюваного майна. Недоліки методів оцінки за ринковим підходом зумовлені тим, що вони не враховують вартість потенційних прибутків, які можна отримати, експлуатуючи об’єкт оцінки. Саме тому в деяких випадках результати оцінки підприємства за згаданими методами доцільно зіставляти з вартістю підприємства, розрахованою за методом капіталізованої вартості чи дисконтування грошових потоків.

Проблематика використання методів оцінки в рамках ринкового підходу зумовлена тим, що в Україні реальні ціни купівлі-продажу підприємств в офіційній статистиці відображаються досить рідко, а фондовий Згідно з майновим підходом вартість підприємства розраховується як сума вартостей усіх активів (основних засобів, запасів, вимог, нематеріальних активів тощо), що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобов’язань. Основним джерелом інформації за даного підходу є баланс підприємства.

Оцінка вартості підприємства на базі активів заснована на так званому принципі субституції, згідно з яким вартість активу не повинна перевищувати ціни заміщення всіх його складових. У рамках цього підходу розрізняють такі основні методи:

оцінка за відновною вартістю активів (витратний підхід). Відновна вартість розраховується з використанням інформації про вартість відтворення майна в існуючому вигляді в ринкових цінах на момент оцінки. Метод базується на показниках первісної вартості активів, величини їх зносу та індексації.

Первісна вартість активів — це вартість окремих об’єктів активів, за якою вони були зараховані на баланс підприємства; включає суму витрат, пов’язаних з виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням активів. Вона визначається шляхом множення первісної вартості активів на коефіцієнт індексації. Враховуючи те, що з часом активи поступово втрачають споживчу вартість, на їх оцінку суттєво впливає рівень фізичного та морального зносу. У разі індексації первісної вартості активів відбувається також індексація величини зносу. Реальна вартість матеріальних і нематеріальних активів характеризується їх залишковою вартістю, що визначається як різниця між їх відновною (первісною) вартістю та проіндексованою сумою зносу.

Відновна вартість — це вартість відтворення об’єкта оцінки на дату оцінки. Вартість підприємства дорівнюватиме різниці між реальною вартістю його активів та ринковою ціною зобов’язань.;

метод розрахунку чистих активів;

розрахунок ліквідаційної вартості.

ринок не досить розвинутий.

1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва.

2. Фінансова діяльність підприємства в системі функціональних завдань фінансового управління.

3. Класифікація форм фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень.

4. Правила фінансування підприємств.

5. Модель оцінки доходності капітальних активів (САРМ): загальна характеристика та практичне значення.

6. Прийняття фінансових рішень в умовах інформаційної асиметрії.

7. Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.

8. Особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання без створення юридичної особи.

9. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.

10. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.

11. Власний капітал підприємства, його функції та склад.

12. Статутний капітал і додатковий капітал підприємства.

13. Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.

14. Збільшення статутного капіталу підприємства: мета, джерела, методи.

15. Переважні права на придбання цінних паперів нової емісії як інструмент захисту інтересів інвесторів. Розрахунок вартості переважних прав.

16. Зменшення статутного капіталу підприємства: мета, методи та порядок проведення.

17. Звіт про власний капітал підприємства.

18. Забезпечення наступних витрат і платежів як внутрішнє джерело фінансування підприємств.

19. Чистий грошовий потік (Cach-Flow) як джерело фінансування підприємств. Методи розрахунку Cash-flow.

20. Звіт про рух грошових коштів (Cash-flow).

21. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики. Фактори дивідендної політики.

22. Типи дивідендної політики підприємства. Теорії в галузі дивідендної політики.

23. Порядок нарахування дивідендів, джерела та форми виплати дивідендів.

24. Подрібнення акцій та викуп акціонерним товариством акцій власної емісії як інструменти дивідендної політики.

25. Оподаткування дивідендів.

26. Позичковий капітал підприємства, його складові частини та порядок формування.

27. Умови та порядок одержання суб’єктами господарювання банківських кредитів.

28. Умови і механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій підприємств

29. Конвертовані облігації та варанти.

30. Реорганізація як специфічний напрямок фінансової діяльності підприємств.

31. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства: злиття, поглинання, приєднання.

32. Реорганізація, спрямована на розукрупнення підприємств: поділ, виділення.

33. Фінансові інвестиції, форми організації, оцінка доцільності.

34. Економічна сутність оцінки вартості підприємства: необхідність, завдання та принципи оцінки.

35. Концепція управління вартістю підприємства (VBM)

36. Економічна додана вартість (EVA) та додана вартість грошового потоку (CVA).

37. Ставка дисконтування і ставка капіталізації.

38. Сутність та необхідність фінансового контролінгу на вітчизняних підприємствах.

39. Бюджетування як функція фінансового контролінгу.

40. Ринкова та балансова вартість підприємства: сутність та відмінності.