МЕТОДИЧНА рекомендація до СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №7

ТЕМА: Україна в роки 2-ої світової війни та у післявоєнний період

(1939-1964р.р.)

План:

1. Україна напередодні і на початку 2-ої світової війни:

а) українське питання напередодні війни. Плани фашистської Німеччини щодо України;

б) радянсько-німецькі договори (серпень-вересень 1939р.) та їх наслідки;

в) включення Західної України до УРСР у складі СРСР. Політика радянської влади на західноукраїнських землях.

2. Україна в роки радянсько-німецької війни (1941-1945р.р.):

а) початок війни. Бої на території України та трагічні наслідки для її населення;

б) ОУН напередодні і на початку війни. Проголошення у Львові ЗО червня 1941р. акту відновлення української державності;

в) окупаційний нацистський режим в Україні та всенародна боротьба проти нього. Утворення та діяльність УПА.

3. Україна у післявоєнний період:

а) суспільно-політичне життя в Україні, відновлення сталінського режиму. Дисидентський рух в кінці 50-х поч. 60-хр.р.;

б) суперечності хрущовської "відлиги " в Україні та причини її провалу.

_________

Анотації

Питання 1. Україна напередодні і на початку 2-ої світової війни:

а) українське питання напередодні війни. Плани фашистської Німеччини щодо України;

б) радянсько-німецькі договори (серпень-вересень 1939р.) та їх наслідки;

в) включення Західної України до УРСР у складі СРСР. Політика радянської влади на західноукраїнських землях.

Розповідь першого питання слід розпочати з розповіді про те. що Українські землі напередодні 2-ої світової війни перебували у складі 4-х держав: СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини. Коротко проаналізуйте становище українського населення в кожній з цих держав. Наголосіть, що уряди цих держав не визнавали українського питання. Розкрийте суть українського питання в Європі напередодні 2-ої світової війни, плани Берліна щодо України - перетворити її на колонію, яка забезпечить населення продовольством, а промисловість необхідними ресурсами.

Далі проаналізуйте:

Події на Закарпатті, проголошення в березні 1939р. Карпатської України та її наслідки. Карпатська Україна стала вогнищем українського національного відродження. Саме той фактор надзвичайно дратував Москву і Берлін. Чому?

Радянсько - німецькі договори (серпень-вересень 1939р.) та їх наслідки. Яку мету переслідувало сталінське керівництво, йдучи в 1939р. на союз з Гітлером. Тепер стало очевидним, що радянське керівництво на чолі з Сталіним прагнуло спрямувати німецьку агресію на Захід, насамперед проти Англії і Франції, щоб дочекатися, коли капіталісти перегризуться між собою, а тоді оголосити себе Визволителем Європи, замінивши коричневі концтабори червоними. Однак все вийшло не так. СРСР своїми діями не тільки сприяв розв’язуванню 2-ої світової війни, але й на її початковому етапі став фактичним невоюючим союзником фашистської Німеччини.

Включення Західної України до УРСР, ставлення до цього місцевого населення. Покажіть складність і суперечливість політики совєтизації в Західній Україні. Потрібно відмітити, що позитивні перетворення в краї супроводжувалися жорстокими репресіями та масовими депортаціями місцевого населення. Всього з західноукраїнських земель було депортовано понад 10% населення.

Приєднання західноукраїнських земель до УРСР було визначено подією, важливим етапом у боротьбі за соборність, в результаті якого переважна більшість українців з’єдналися в межах однієї держави. Однак реалізація цієї акції носила окупаційний характер, оскільки була наслідком злочинної змови двох диктаторів та завдала величезних страждань значній частині населення Західної України, серед якого, в результаті чого запанували антикомуністичні та антирадянські настрої.

Питання 2. Україна в роки радянсько-німецької війни (1941-1945р.р.):

а) початок війни. Бої на території України та трагічні наслідки для її населення;

б) ОУН напередодні і на початку війни. Проголошення у Львові ЗО червня 1941р. акту відновлення української державності;

в) окупаційний нацистський режим в Україні та всенародна боротьба проти нього. Утворення та діяльність УПА.

Розповідь другого питання слід розпочати з вияснення причин радянсько-німецької війни, планів Берліна щодо України. Покажіть причини поразок Червоної армії в 1941р., дайте їм оцінку на основі нових документів. Наприклад, лише перші три тижні війни Червона армія втратила 850тис. чол., 3.5 тис. літаків, 6 тис. танків, біля 10 тис. гармат (німецькі бойові втрати в живій силі були в10 разів меншими).

Проаналізуйте діяльність ОУН напередодні і на початку війни. Окремо виділіть питання про проголошення 30.06.1941р. у Львові “Акту відновлення Української держави”. Покажіть реакцію Берліна на цю подію та дайте пояснення причин такого ставлення та діяльність “похідних груп”.

Аналізуйте суть фашистського “нового порядку” наголосіть на його колоніальний характер, який супроводжувався терором, репресіями проти місцевого населення, масовим його пограбуванням та вивезенням на каторжні роботи до Німеччини 2.3. млн. чол. працездатного населення України. Лише в західних областях України окупанти знищили 1.3 млн. цивільного населення.

Нацисти не визнавали за Україною права на будь - яке державне існування, а її територію розглядати як “німецький життєвий простір”.

Далі проаналізуйте ті політичні сили, що діяли в Україні під час 2-ої світової війни:

- німецька окупаційна влада;

- комуністичний підпільний і партизанський рух;

- польський підпільний і партизанський рух; Армія Крайова (АК);

- Український самостійницький підпільний і партизанський рух. ОУН-УПА.

Тут слід наголосити, що кожна із цих сил захищала свої інтереси.

Покажіть об’єктивно утворення та діяльність У ПА в роки війни. Вкажіть на те, що ця армія воювала на власній території проти кривавих гітлерівського та сталінського режимів за українську державність. УПА не отримувала ніякої матеріальної допомоги із -зовні. Вона спиралась лише на власний народ. Це була справді народна армія.

У цілому ж діяльність українських радянських партизанів і боротьба ОУН- УПА з німецькими загарбниками була складовою частиною міжнародного антифашистського руху Опору.

Питання 3. Україна у післявоєнний період:

а) суспільно-політичне життя в Україні, відновлення сталінського режиму. Дисидентський рух в кінці 50-х поч. 60-хр.р.;

б) суперечності хрущовської "відлиги " в Україні та причини її провалу.

Відповідь на трете питання слід розпочати з того, що Україна внесла великий вклад в розгром німецького фашизму. Разом з тим, вона понесла найбільші матеріальні і головне людські жертви. Населення України за роки війни сколотилось на 14.5 млн. чол.. (це 50% всіх втрат СРСР). Матеріальні втрати України становили понад 100 млрд. доларів. Тут підкресліть, що сталінське керівництво здійснювало відбудови зруйнованої України хибними методами 30-х років, відбудову всього “як було до війни”. Покажіть, що відбудова народного господарства - справжній трудовий подвиг народу. Але рівень життя народу не покращився. Чому? Дальше коротко покажіть, що характерною рисою суспільно-політичного життя в Україні у повоєнні роки було відновлення сталінського тоталітарного режиму, репресій проти науки і культури. У духовній сфері здійснювався процес нагнітання підозрілості та істерії серед творчої інтелігенції, закриття друкованих видань, заборона літературних та історичних творів. В Україні відновлюється компанія проти так званих “українських буржуазних націоналістів”. Піддаються жорстокій критиці і переслідуванням письменники М.Рильський, А. Малишко, О.Довженко. Особливо критикували В.Сосюру за вірш “Любіть Україну!” та багатьох українських істориків. Сталінська машина репресій обрушилась на Україну відразу ж після вигнання німецьких окупантів. З Криму в травні 1944р. було примусово виселено всіх кримських татар (всього біля 240 тис.), а також греків, вірменів і болгар. За офіційними даними за період 1944-1953р.р. із західних областей УРСР на північ і схід Росії було вивезено 700 тис. членів сімей оунівців.

Висновок: новий наступ тоталітаризму в повоєнні роки завдав великої шкоди українському суспільству, національній культурі.

Окремо зупиніться на процесах совєтизації західноукраїнських земель. Розкрийте її зміст: репресії та депортації населення, переслідування інакодумців, примусова колективізація, ліквідація УГКЦ (березень 1946р.), вкажіть на причини її ліквідації. Визначіть форми і методи опору місцевого населення сталінському режиму. Вкажіть, що організатором цього опору виступала УПА.

Окремо виділіть питання про хрущовську “відлигу”. Розпочніть з того, що смерть И.Сталіна (5.03.1953р.) поклала початок лібералізації радянського суспільства. Розкрийте основні характерні риси нового курсу:

- прихід до керівництва в СРСР М.Хрущова;

- ревізія політики сталінського режиму;

- реабіліталізація жертв сталінських репресій (переважно посмертно; реабілітації не підлягали члени ОУН-УПА);

- виступ М.Хрущова на XX з'їзді КПРС і курс на десталінізацію;

- елементи демократизації в політичному курсі Хрущова. На конкретних прикладах покажіть це;

- певне зростання українського фактора в різних сферах суспільного життя. "Шестидесятники"

І на завершення розкрийте суть хрущовської “відлиги” покажіть її суперечливий характер та причини її краху.

Питання для самоконтролю:

1. Політичне та соціально-економічне становище України у повоєнний період.

2. Голодомор в Україні у 1946-1947р.р.

3. Примусове переселення українців в І945-І946р.р. з території Польщі на територію УРСР. Операція “Вісла”