Аналіз середовища підприємства

Об’єктом дослідження даної дипломної роботи являється підприємство ПАТ „Поліссяхліб”, засноване відповідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 14.03.1997 року №162 шляхом перетворення державного підприємства Рівненський хлібозавод №3 у відкрите акціонерне Товариство.

Аналіз середовища – це незвична для вітчизняних підприємств та організацій діяльність, якою процвітаючі організації України почали займатись недавно. Однак опанування прийомами та методами аналізу – одне з найважливіших завдань, що стоїть перед керівниками, оскільки параметри середовища – це унікальна комбінація факторів, що перебувають у постійному русі. Крім того, сучасний етап – це етап переходу до ринку та зміни параметрів економіки України.

Розрізняють:

· зовнішнє середовище (або середовище непрямого впливу);

· проміжне середовище (або „середовище завдань”);

· внутрішнє середовище організації.

Якісний аналіз середовища, в якому працюють підприємства хлібопекарної галузі наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз середовища підприємства

№ з/п	Компоненти середовища	Залежність від ситуації: +" залежить; "-" не залежить	Вплив на ситуацію: "+" позитивний; "-" негативний; "0" відсутній	Значущість: "+" важливо; "-" неважливо
Загальне зовнішнє середовище:
	економічний	+	+	+
	технологічний	+	+	+
	політичний	+	+	+
	правовий	+	+	+
	соціальний	+	+	-
	екологічний	+	-	+
Операційне зовнішнє середовище:
	постачальники	+	+	+
	споживачі	+	+	+
	конкуренти	+	-	+
	виробники замінників	-		-
	державні закони	+	-	+
	фінансові організації	+	+	+
	міжнародна діяльність	-		-
Внутрішнє середовище:
	виробництво	+	+	+
	фінанси	+	+	+
	маркетинг	+	+	+
	персонал	+	+	+
	організація управління	+	+	+

Існує три рівні середовища: внутрішнє, що перебуває під впливом і контролем підприємства, „середовище завдань”, до якого входять організації, що безпосередньо пов’язані із визначенням і втіленням цілей підприємства; загальне середовище, де формуються загальноекономічні умови, тенденції, соціальні та політичні норми і т.д.

Межі між „середовищем завдань” і загальним середовищем досить розмиті. Найсуттєвіше на стан справ на будь-якому підприємстві впливає „середовище завдань”, яке ще має назву „безпосереднє оточення”, „проміжне середовище” тощо. Перелік елементів цього середовища досить різноманітний, однак є загальні принципи, які дають змогу виокремити цей елемент оточення в особливу підсистему. До них можна віднести:

- безпосередній зв’язок з підприємством, яке є об’єктом аналізу, у вигляді довгострокових договорів, комунікаційних зв’язків різного типу тощо;

- можливість впливу (в певних межах) на елементи цього оточення з боку підприємства.

Головне, що стримує розвиток підприємств – це обмеженість ресурсів, за які і відбувається головна конкурентна боротьба між організаціями, що належать до однієї галузі. Кожна з цілей підприємства потребує для свого забезпечення ресурси: гнучкість можлива за наявності ліквідних ресурсів, стабільність з’являється разом з ресурсами різних типів, що повільно знецінюються, універсальність базується на ресурсах, що широко використовуються. Комбінація необхідних ресурсів залежить від особливостей галузі і дає змогу в разі виконання зазначених вимог створити життєздатну організацію (підприємство). Кожне підприємство використовує свою „нішу”, яка визначається кількома показниками: обсягом середовища, його стабільністю/нестабільністю, ступенем концентрації виробництва та конкуренцією.

Сьогодні не існує єдиного, інтегрованого підходу до побудови загальної концепції зовнішнього середовища, яка б усебічно поєднувала економічні, технологічні, соціальні та політичні впливи на організацію, особливості взаємодії підприємства з його партнерами, конкурентами, споживачами та ін.