Дивна війна» у Європі 1939-1940 рр. Напад Німеччини на Францію
З початком нім. агресії пол. уряд розраховував, що ВБ та Франція швидко розпочнуть воєнні дії і відтягнуть частину нім.сил з пол.. фронту. Тим часом зх.. держави під тиском громадської думки З вересня оголосили війну Нім, утримувалися від активних воєнних дій. Довідавшись про оголошення урядами Фр. ВБ війни Нім, Гітлер заявив: "Це ще не означає, що вони воюватимуть". Така позиція Заходу отримала назву "дивної", або "сидячої" війни. Можливість завдати удару агресорові на Зах. фронті була втрачена. Посилаючись на неготовність армій Франції і ВБ вести воєнні дії у вересні 1939 р., уряди цих країн не віддали наказу навіть про бомбардування території Німеччини. Покінчивши з Польщею, німецьке командування швидко перекинуло свої військові сили на Західний фронт, довівши їх чисельність до ста дивізій. Французькі війська бездіяльно спостерігали за воєнними приготуваннями німців. Така "дивна" війна тривала на Заході аж до 10 травня 1940 р.
Після розгрому Польщі Гітлер висунув свої "мирні" пропозиції, Мета- виграти час для передислокації своїх військ на захід і підготовки наступальних операцій. Гітлер обіцяв припинити війну за умови, що Франція і ВБ визнають його завоювання в Європі і повернуть Нім. її колишні колонії. Проте вони погоджувалися сісти за стіл переговорів лише після відновлення Польської держави і Чехословаччини. 10 травня 1940 р. німецькі війська перейшли до активних дій на Західному фронті, зосередивши основний удар на стику кордонів Франції, Бельгії та Люксембургу Проти союзників було зосереджено 136 дивізій, які поділялися на три армійські групи.
Третій групі німецьких армій "С" відводилася ділянка фронту вздовж "лінії Мажіно". Завд- стримувати головні сили французької армії на час проведення наступальних операцій в північній Франції.
Обійшовши укріплення "лінії Мажіно", танкові та моторизовані дивізії групи армій "А" прорвали оборону французьких і англійських військ і швидко просувалися у західному напрямку. 20 травня німецькі частини вийшли до портового міста Кале на півночі Франції. 28 травня 1940 р. капітулювала Бельгія. Перегрупувавши свої війська, німці на початку червня розпочали наступ по всьому фронту на Париж і в південному напрямі. 10 червня на боці Німеччини у війну вступила Італія. Французькі війська опинилися у скрутному становищі. 14 червня німці вступили в Париж. Французький уряд переїхав спочатку у Тур, пізніше — у Бордо. У відчаї французький уряд 13 червня 1940 р. звернувся до президента США Рузвельта з пропозицією оголосити війну Німеччині. У відповідь Рузвельт обіцяв лише збільшити військову і матеріальну допомогу, але відмовився оголосити Німеччині війну, мотивуючи, що це є компетенцією конгресу і сенату.
Новосформований уряд Франції, який очолив 16 червня маршал А. Петен, запросив у німців перемир'я. 22 червня 1940 р. Франція капітулювала. Акт капітуляції Франції, було підписано у тому самому вагоні, в якому 11 листопада 1918 р. головнокомандувач військами Антанти маршал Ф. Фош примусив німецьку делегацію прийняти умови перемир'я.
52. Напад Німеччини на СРСР. Воєнні дії на Східному фронті (1941-42)
22 червня 1941 р –напад Нім на СРСР – новий п-д ІІ Світової. Підписаний 23 серпня 1939 р пакт Молотова-Рібентропа, договір «про дружбу і кордон між Нім та СРСР» були розцінені як тимчасова необхідність.
План «Барбаросса» передбачав розгром СРСР протягом «блискавичної війни», щоб уникнути боротьби на два фронти. Для нападу на СРСР було зосереджено 190 дивізій. Три групи нім армій – «Північ», «Центр» і «Південь» мали просунутися вглиб європ території СРСР і вийти на лінію Архангельськ – Астрахань ще до зимових холодів.
На світанку 22 червня 1941після масового бомбардування залізничних вузлів, аеродромів і армійських баз розпочався наступнім військ на всьому фронті від Балтійського до Чорного моря. Перші дні – нім армії» просувались порівняно швидко, захопили Вільнюс, Ригу, створили загрозу для Ленінграда. Група «Південь» просувалась найповільніше. 23-29 червняв районі Радехів – Броди – Рівне – одна з найбільших битв танкових частин, контрудар рад частин було відбито і нім розгорнули наступальні операції по всій терит України.
Створивши кількісну перевагу на окремих ділянках фронту німецькі війська за три місяці окупували Молдавію, част Укр, Білорусію, підійшли до Ленінграда і розочали підготовку наступу на Москву. Гітлер розглядав захоплення Москви, як останній етап здійсненя бліц-кригу.
До кінця листопада німці наблизились на віддаль 25-30 км до Москви. 5 грудня 1941 рад війська почали контрнаступ, німців було відкинуто на 150-200 км від Москви.
Наприкінці січня 1942 Сталін видав директиву про початок загального наступу на всіх фронтах. Спроби ліквідувати блокаду Ленінграда в січні 1942 – невдалі і до березня 1942 наступ припинився.
Весною 1942 спроби контрнаступу рад військ у Криму і під Харковом завершилися новими невдачами. Продовжуючи наступ, нім війська в липні-серпні 1942 захопили райони Дону, Кубані, дійшли до Кавказького хребта і Волги.