Античні міста-держави і колонії в Криму
1. Заснування грецьких колоній у Північному Причорномор’ї.
2. Соціальне та економічне становище міст-держав.
3. Політичне становище.
4. Побут і культура античних міст-держав Північного Причорномор 'я.
Колонізація Північного Причорномор'я була складовою так званої Великої грецької колонізації VIII—VI до н. є. Основною причиною, що штовхала греків у далекі краї, стала нестача землі у Греції, а відтак, продуктів харчування.
Першими грецькими поселеннями в Причорномор'ї (VII ст. до н. є.) були Істрія (у Придунав'ї) і Борисфеніда (на острові Березань). У VI ст. до н. е. у пониззі Південного Бугу виникло місто Ольвія. На узбережжі Керченської протоки були засновані міста Пантікапей (що стало столицею Боспорського царства), Гермонасса, Німфей, Мірмекій, Феодосія. Кепи. На початку V ст. до н. є. на території Західного Криму з'явилось античне місто Херсонес. Одним з останніх в III ст. до н. є. тут виникло місто Калос-Лімен. Розміри міст не перевищували 50—60 га.
Кожне місто мало сільську округу (хору). її мешканці вирощували злаки, овочі, фрукти, розводили худобу, ловили рибу. Вироблене продавали в місті. Серед жителів хори було багато вихідців з навколишніх племен.
Усі причорноморські міста-поліси, крім монархічного Бос-пору, були демократичними або аристократичними республіками, де раби, жінки та іноземці не мали прав громадянства. Найвищим органом законодавчої влади були народні збори. Виконавча влада перебувала в руках колегій і човників. Окремо існувала судова влада. Усі міста карбували власні монети.
Поліси встановили міцні політичні, торговельні й культурні зв'язки з місцевим населенням, якому продавали передусім вино і ремісничі вироби, а також з містами Середземномор'я, куди вивозили хліб, рибу, худобу і рабів. Експорт зерна досяг кульмінації в IV ст. до н. є. і II—III ст. до н. е. У зовнішній політиці поліси спочатку орієнтувались на Грецію. У II—І ст. до н. є. Ольвія потрапила у залежність до Кримської Скіфії. На межі II—І ст. до н. є. Причорноморська Україна була втягнута в орбіту боротьби між найсильнішими державами Римом і Понтом. Цар Понту Мітрідат VI Євпатор підкорив Боспорське царство, завдав поразки Кримській Скіфії і поширив владу на все Причорномор'я, включаючи Ольвію. Зазнавши врешті поразки від римлян, Мітрідат заподіяв собі смерть у Пантікапеї (нинішня Керч), а римські війська оволоділи його царством. Політика грецьких міст переорієнтовується на Рим. У свою чергу, для Риму грецькі держави були своєрідним бар'єром перед натиском кочівників та інших варварських племен. Рим допомагав Херсонесу в його сутичках зі скіфами, в грецьких містах розміщуються римські гарнізони. У середині II—III ст. до н. є. Тіра, Ольвія, Херсонес включаються до складу римської провінції Мезії. У політичну залежність від Риму потрапляє й Боспор.
Вторгнення в Причорномор'я готів (III ст.) і особливо гуннів (IV ст.) поклало край існуванню грецьких міст-держав. Вижили тільки Херсонес і Пантікапей, які згодом увійшли до складу Візантійської імперії.
Побут і культура причорноморських грецьких держав мали багато спільного зі способом життя і культурою античного світу. Жителі міст вважали себе треками. Фізичне та інтелектуальне виховання молоді здійснювалося в навчальних закладах-гімназіях. Населення міст суціль було письменним. У суспільному й культурному житті важливе місце посідав театр. Дуже популярним був спорт. У містах працювали вчені-філософи та історики. У V ст. до н. є. Ольвію відвідав "батько історії" Геродот, який залишив найдавніший опис України-Скіфїї.
Основу релігійних вірувань колоністів становило багатобожжя. Особливо популярним з богів був Аполлон — заступник колоністів. Поряд з культами божеств існували культи героїв — Ахілла й Геракла. Відправленням культів керували жерці. Деякого поширення набули також скіфські і сарматські культи плодючості, а в римські часи — культи римських імператорів. У Боспорі в перші століття н. є. поширювалось християнство, яке захопило також Херсонес.
У мистецтві переважали еллінські художні традиції, хоча значно поширились варварські елементи. Художники малювали релігійні й міфологічні сюжети, створювали портрети. Інтер'єри будинків, гробниці розписували фресками. Підлогу багатьох будинків вимощували мозаїкою. Красиво розмальовували вази. Міста прикрашали статуї. Прикраси грецького виробництва були популярні в середовищі скіфської і сарматської знаті.
Протягом тисячолітнього існування в Північному Причорномор'ї античні міста-держави чинили великий вплив на розвиток місцевих племен: скіфів, сарматів, слов'ян.
Ключові дати
VIII—VI ст. до н. є. — велика грецька колонізація