Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
(30 грудня 1922 р.)
//
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) і Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР – Грузія, Азербайджан і Вірменія) укладають цей союзний договір про об’єднання в одну союзну державу – “Союз Радянських Соціалістичних Республік” – на таких засадах:
1. До відання Союзу Радянських Соціалістичних Республік в особі його верховних органів належать:
а) представництво Союзу в міжнародних зносинах;
б) зміна зовнішніх кордонів Союзу;
в) укладення договорів про прийняття до складу Союзу нових республік;
г) оголошення війни і укладення миру;
д) укладення зовнішніх державних позик;
е) ратифікація міжнародних договорів;
ж) встановлення систем зовнішньої і внутрішньої торгівлі;
з) встановлення основ і загального плану всього народного господарства Союзу, а також укладення концесійних договорів;
й) регулювання транспортної і поштово-телеграфної справи;
к) встановлення основ організації збройних сил Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
л) затвердження єдиного державного бюджету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, встановлення монетної, грошової і кредитної системи, а також системи загальносоюзних, республіканських і місцевих податків;
м) встановлення загальних засад землевпорядження і землекористування, а так само користування надрами, лісами і водами по всій території Союзу;
н) загальне союзне законодавство про переселення;
о) встановлення основ судоустрою і судочинства, а також цивільне і кримінальне союзне законодавство;
п) встановлення основних законів про працю;
р) встановлення загальних засад народної освіти;
с) встановлення загальних заходів у галузі охорони народного здоров’я;
т) встановлення системи мір і ваги;
у) організація загальносоюзної статистики;
ф) основне законодавство в галузі союзного громадянства по відношенню до прав іноземців;
х) право загальної амністії;
ц) скасування постанов з’їздів Рад, Центральних Виконавчих Комітетів і Рад Народних Комісарів союзних республік, що порушують союзний договір.
2. Верховним органом влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік є З’їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в періоди між з’їздами – Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
3. З’їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік складається з представників міських Рад з розрахунку 1 депутат на 25 000 виборців і представників губернських з’їздів Рад з розрахунку 1 депутат на 125000 жителів.
4. Делегати на З’їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік обираються на губернських з’їздах Рад.
5. Чергові З’їзди Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік скликаються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік один раз на рік; надзвичайні З’їзди скликаються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік за його власним рішенням або ж на вимогу не менше двох союзних республік.
6. З’їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирає Центральний Виконавчий Комітет з представників союзних республік про-порціонально до населення кожної, всього в складі 371 члена.
7. Чергові сесії Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік скликаються тричі на рік. Надзвичайні сесії скликаються за постановою Президії Центрального Виконавчого Комітету Союзу або на вимогу Ради Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а також Центрального Виконавчого Комітету однієї з союзних республік.
8. З’їзди Рад і сесії Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік скликаються в столицях союзних республік у порядку, встановлюваному Президією Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
9. Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирає Президію, що є вищим органом влади Союзу в періоди між сесіями Центрального Виконавчого Комітету Союзу.
10. Президія Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирається в складі 19-ти членів, з яких Центральний Виконавчий Комітет Союзу обирає чотирьох голів Центрального Виконавчого Комітету Союзу по кількості союзних республік.
11. Виконавчим органом Центрального Виконавчого Комітету Союзу є Рада Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (Раднарком Союзу), що обирається Центральним Виконавчим Комітетом Союзу на строк повноважень останнього у складі: Голови Ради Народних Комісарів Союзу, Заступників Голови, Народного Комісара Закордонних Справ, Народного Комісара Військових і Морських Справ, Народного Комісара Зовнішньої Торгівлі, Народного Комісара Шляхів, Народного Комісара Пошт і Телеграфів, Народного Комісара Робітничо-Селянської Інспекції, Голови Вищої Ради Народного Господарства, Народного Комісара Праці, Народного Комісара Продовольства, Народного Комісара Фінансів.
12. З метою утвердження революційної законності на території Союзу Радянських Соціалістичних Республік і об’єднання зусиль союзних республік по боротьбі з контрреволюцією засновується при Центральному Виконавчому Комітеті Союзу Радянських Соціалістичних Республік Верховний Суд з функціями верховного судового контролю, а при Раді Народних Комісарів Союзу – об’єднаний орган Державного Політичного Управління, голова якого входить до Ради Народних Комісарів Союзу з правом дорадчого голосу.
13. Декрети і постанови Раднаркому Союзу Радянських Соціалістичних Республік обов’язкові для всіх союзних республік і виконуються безпосередньо на всій території Союзу.
14. Декрети і постанови Центрального Виконавчого Комітету і Раднаркому Союзу друкуються мовами, загальновживаними у союзних республіках (російська, українська, білоруська, грузинська, вірменська, тюркська).
15. Центральні Виконавчі Комітети союзних республік опротестовують декрети і постанови Раднаркому Союзу до Президії Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, не припиняючи їх виконання.
16. Постанови і розпорядження Ради Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть бути скасовувані лише Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і його Президією; розпорядження ж окремих Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть бути скасовувані Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік, його Президією і Раднаркомом Союзу.
17. Розпорядження Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть бути припинювані Центральними Виконавчими Комітетами або Президіями Центральних Виконавчих Комітетів союзних республік лише у виняткових випадках, при явній невідповідності даного розпорядження постановам Раднаркому або Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Про припинення розпорядження Центральний Виконавчий Комітет або Президія Центрального Виконавчого Комітету союзних республік негайно повідомляє Раду Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік і відповідного Народного Комісара Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
18. До складу Рад Народних Комісарів союзних республік входять: Голова Ради Народних Комісарів, Заступники Голови, Голова Вищої Ради Народного Господарства, Народний Комісар Землеробства, Народний Комісар Продовольства, Народний Комісар Фінансів, Народний Комісар Праці, Народний Комісар Внутрішніх Справ, Народний Комісар Юстиції, Народний Комісар Робітничо-Селянської Інспекції, Народний Комісар Освіти, Народний Комісар Охорони Здоров’я, Народний Комісар Соціального Забезпечення, Народний Комісар Національних Справ, а також з правом дорадчого голосу Уповноважені Наркоматів Союзу: Закордонних Справ, Військових і Морських Справ, Зовнішньої Торгівлі, Шляхів, Пошт і Телеграфів.
19. Вища Рада Народного Господарства і Народні Комісаріати: Продовольства, Фінансів, Праці і Робітничо-Селянської Інспекції союзних республік, безпосередньо підпорядковуючись Центральним Виконавчим Комітетам і Раднаркомам союзних республік, керуються у своїй діяльності розпорядженнями відповідних Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
20. Республіки, що входять до складу Союзу, мають свої бюджети, які є складовими частинами загальносоюзного бюджету, затверджуваного Центральним Виконавчим Комітетом Союзу. Бюджети республік в їх прибуткових та видаткових частинах встановлюються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу. Перелік прибутків і розміри прибуткових відрахувань, що йдуть на утворення бюджетів союзних республік, визначаються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу.
21. Для громадян союзних республік встановлюється єдине союзне громадянство.
22. Союз Радянських Соціалістичних Республік має свій прапор, герб і державну печатку.
23. Столицею Союзу Радянських Соціалістичних Республік є місто Москва.
24. Союзні республіки вносять у відповідності з цим договором зміни до своїх конституцій.
25. Затвердження, зміна і доповнення союзного договору підлягають виключному віданню З’їзду Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
26. За кожною з союзних республік зберігається право вільного виходу з Союзу.
Додаток № 2, (2 група)
| Адміністративна Угода про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Французької Республіки |
ДАТА ПІДПИСАННЯ: 05.06.2008 р.
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ 05.06.2008 р.
Бажаючи поглибити доброзичливі відносини між двома державами;
Залишаючись переконаними щодо важливості ролі органів юстиції в житті суспільства;
Відзначаючи, що обмін знаннями та досвідом у правовій галузі відповідає інтересам обох сторін;
Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Французької Республіки, далі - "Сторони";
Домовляються про наступне:
СТАТТЯ 1
Сторони, у межах своєї компетенції та відповідно до умов та процедур, передбачених даною Адміністративною Угодою, здійснюють співробітництво у сфері юстиції та права і сприяють обміну досвідом у таких напрямках:
- організація та функціонування міністерства юстиції та його територіальних органів;
- встановлення тісних стосунків між органами юстиції двох країн;
- підвищення кваліфікації працівників міністерства юстиції;
- розробка законопроектів та інших нормативно-правових актів з питань, що становлять спільний інтерес та обмін інформацією щодо законодавства та практичної реалізації права;
- з інших напрямків за умови, якщо вони відповідатимуть цілям та завданням Сторін.
СТАТТЯ 2
З метою реалізації напрямків співробітництва, окреслених у даній Адміністративній Угоді, Сторони розробляють щорічні програми співробітництва.
Програми співробітництва повинні бути погоджені Сторонами не пізніше 1 вересня року, що передує їх реалізації.
СТАТТЯ 3
Реалізація положень даної Адміністративної Угоди відбувається таким чином:
- обмін досвідом, зокрема, шляхом організації візитів, стажувань та проведення консультацій;
- організація та проведення, на підставах взаємності, семінарів, круглих столів та конференцій з питань, що становлять спільний інтерес;
- обмін законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що становлять зацікавленість Сторін, дидактичними матеріалами та брошурами, що видаються міністерствами.
СТАТТЯ 4
У рамках даної Адміністративної Угоди Сторони використовують відповідно свою державну мову.
Компетентними органами, відповідальними за організацію співробітництва на підставі даної Адміністративної Угоди, визначені:
З боку української Сторони - Департамент міжнародного правового співробітництва Міністерства юстиції України, а також, у разі необхідності, співробітники дипломатичних установ України;
З боку французької Сторони - відділ з європейських та міжнародних питань Міністерства юстиції Французької Республіки, а також, у разі необхідності, співробітники дипломатичних установ Французької Республіки.
СТАТТЯ 5
Сторони погоджуються проводити спільні консультації, по можливості щорічно, з метою обговорення умов реалізації даної Адміністративної Угоди, а також фінансової участі кожної з них.
Заходи співробітництва, передбачені даною Адміністративною Угодою, реалізуються з урахуванням наявних фінансових можливостей кожної зі Сторін.
СТАТТЯ 6
Дана Адміністративна Угода набуває чинності з моменту підписання.
Дія даної Адміністративної Угоди може бути припинена через шість місяців з дня письмового повідомлення, надісланого дипломатичними каналами, про наміри однієї зі Сторін припинити дію даної Адміністративної Угоди.
Вчинено 5 червня 2008 року у м. Париж, у двох примірниках, кожний українською та французькою мовами, причому обидва тексти є автентичними.
Микола ОНІЩУК, Міністр юстиції України Рашіда
ДАТІGarde des Sceaux, Міністр юстиції Французької Республіки
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ДОГОВІР
між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України
(Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 18, ст.133 )
(Конституційний Договір втратив чинність на підставі Закону N 254/96-ВР від 28.06.96)
Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган - з одного боку, та Президент України як глава держави і глава виконавчої влади - з другого боку, тобто Сторони, що є суб'єктами конституційного права, які одержали свої повноваження безпосередньо від народу, виходячи з того,
що відсутність нової демократичної Конституції України є гальмівним чинником на шляху здійснення економічних, а також політичних і державно-правових реформ;
відхилення Закону України "Про застосування Закону України "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні" та зміни Конституції (Основного Закону) України у зв'язку з його прийняттям", спрямованого на реалізацію положень Закону України "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні", унеможливлює належне функціонування всього державного механізму як у центрі, так і на місцях, стримує проведення економічних реформ, веде до подальшого зубожіння переважної більшості населення, загострення соціальних конфліктів;
наявність глибокої економічної, а також політичної кризи призводить до соціальної напруги в суспільстві, його криміналізації та до політичного протистояння владних структур,
з метою
уникнення неузгодженостей між чинними нормами Конституції (Основного Закону) України ( 888-09 ) і нормами Закону "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні" та введення цього Закону в систему правових актів, що визначають конституційний лад України;
подальшого забезпечення розвитку та успішного завершення конституційного процесу в Україні,
прагнучи до
забезпечення належного захисту прав і свобод людини і громадянина в умовах кризового стану;
створення надійних гарантій існування суверенної України, збереження цілосності та недоторканності її території;
реформування державної влади на засадах чіткого розподілу функцій між її законодавчою і виконавчою гілками як необхідної передумови подолання економічної, соціальної та конституційної кризи;
створення політико-правових умов для здійснення економічних реформ, підтримання виробництва, забезпечення фінансової стабільності та соціального захисту населення;
запобігання політичному протистоянню владних структур з його можливими руйнівними наслідками для долі всієї країни і суспільства;
забезпечення громадянського миру і спокою в Україні та створення умов для гідного життя і праці людини, консолідації всіх здорових сил суспільства,
враховуючи
позитивні надбання, здобуті в тривалому процесі узгодження позицій Президента України та Верховної Ради України під час роботи над проектом Закону "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні",
на основі доброї волі Сторін, взаємних поступок та компромісу
дійшли згоди про таке:
I
На період до прийняття нової Конституції України організація та функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування здійснюються на засадах, визначених Законом "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні", який Верховна Рада України схвалила 18 травня 1995 року більшістю голосів народних депутатів України, а саме: