Указ Президента України “Про амністію з нагоди 50-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війн”і // www.Rada.Kiev.Ua

У зв'язку з 50-ю річницею Перемоги у Великій Вітчизняній війні, керуючись принципами гуманізму та відповідно до пункту 11-1 статті 114-5 Конституції України п о с т а н о в л я ю:

1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, учасників бойових дій та інвалідів війни.

2. Звільнити від покарання учасників війни, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до п'яти років включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими (крім випадків, коли їх дії спричинили загибель кількох осіб або завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам):

а) учасників війни;

б) дружин та вдів інвалідів війни, а також вдів, чоловіки яких загинули у Великій Вітчизняній війні, війні в Афганістані та воєнних конфліктах в інших зарубіжних країнах;

в) неповнолітніх;

г) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;

д) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;

е) вагітних жінок;

ж) чоловіків віком понад 60 років та жінок - понад 55 років;

з) інвалідів першої і другої груп;

і) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також осіб, які потерпіли від наслідків цієї аварії.

4. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 3 Указу (крім учасників війни), засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до трьох років включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статтях 1, 2, 3, 4 Указу, засуджених за умисні злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі на строк до п'яти років включно, а також до направлення в дисциплінарний батальйон, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

6. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статтях 1, 2, 3, 4 Указу, засуджених за злочини, вчинені з необережності (крім випадків, коли їх дії спричинили загибель кількох осіб), на строк до семи років позбавлення волі включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

7. Скоротити на одну третину невідбуту частину покарання учасникам війни, які не підлягають звільненню від покарання на підставі цього Указу, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше половини призначеного строку покарання.

8. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Указом особами, які підлягають звільненню від покарання відповідно до статей 1 і 3 Указу.

9. Амністія не поширюється на осіб:

а) які визнані особливо небезпечними рецидивістами;

б) яким смертну кару в порядку помилування замінено позбавленням волі;

в) які раніше двічі засуджувались за умисні злочини до позбавлення волі, в тому числі з відстрочкою виконання вироку, умовно з іспитовим строком, умовно з обов'язковим залученням до праці, направлення в дисциплінарний батальйон та виправних робіт без позбавлення волі, і судимість за останній злочин не знято або не погашено у встановленому порядку, якщо вони знову вчинили умисні злочини;

г) які були засуджені до позбавлення волі умовно з іспитовим строком або з відстрочкою виконання вироку і в період іспитового строку чи відстрочки виконання вироку знову вчинили умисні злочини, а також ті, яким судом було скасовано умовне засудження чи відстрочку виконання вироку і вони були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом;

д) які були засуджені до виправних робіт без позбавлення волі і під час відбування виправних робіт знову вчинили умисні злочини, а також ті, яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом;

е) які після умовно-дострокового звільнення від покарання в порядку, передбаченому статтями 52 і 53 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ), вчинили в період, що припадає на невідбуту частину покарання, новий умисний злочин, а також засуджені, до яких протягом 1985-1995 років застосовувались амністія або помилування і які знову вчинили умисні злочини;

ж) дії яких спричинили загибель кількох осіб або завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам;

з) які злісно порушують режим під час відбування покарання;

і) які на день набрання чинності Указом не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії, або лікування від венеричної хвороби;

к) які за злісні порушення режиму були переведені в інші виправно-трудові установи з більш суворим режимом, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про таке переведення пройшло менше одного року на день набрання чинності Указом;

л) які засуджені за особливо небезпечні злочини проти держави; бандитизм; дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ; контрабанду; контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів; масові безпорядки; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів; порушення правил про валютні операції; розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах; умисне вбивство (крім умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання,або вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, або умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини); умисне тяжке тілесне ушкодження; згвалтування при обтяжуючих обставинах; захоплення заложників; крадіжку з проникненням у житло; відкрите викрадення державного, колективного майна або індивідуального майна громадян (грабіж) при обтяжуючих обставинах; вимагательство державного, колективного майна або індивідуального майна громадян; розбій з метою заволодіння державним, колективним майном або індивідуальним майном громадян; одержання хабара при обтяжуючих обставинах; посягання на життя працівника міліції або народного дружинника, а також військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю по охороні громадського порядку; особливо злісне хуліганство; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна при обтяжуючих обставинах; розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин; незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання прекурсорів, а також за злочини, передбачені пунктом "б" статті 232, пунктами "б" і "в" статті 234, пунктом "а" статті 236, пунктом "в" статті 238, пунктами "б" і "в" статті 240, пунктом "в" статті 241, пунктом "а" статті 243, пунктом "в" статті 249, пунктом "в" статті 251, пунктом "б" статті 254 Кримінального кодексу України.

10. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.

11. Покласти виконання цього Указу:

а) на органи, що відають виконанням покарань, - щодо засуджених, які перебувають в місцях позбавлення волі.

Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, погодженою із відповідною спостережною комісією або комісією (службою) у справах неповнолітніх та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;

б) на суди:

щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких перебувають у провадженні судів і до набрання Указом чинності не розглянуті, а також осіб, справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили;

щодо осіб, виконання вироків яким відстрочено у випадках і в порядку, передбачених законом, та умовно засуджених (питання про застосування амністії вирішує суд за поданням органу внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого);

щодо засуджених до штрафу, якщо на день набрання Указом чинності штраф не стягнуто (питання про застосування амністії вирішує суд, який постановив вирок);

щодо осіб, яким невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням до набрання Указом чинності (питання про застосування амністії вирішує суд за місцем відбування більш м'якого покарання);

щодо осіб, які засуджені судами України і відбувають покарання на території іншої держави - учасниці СНД (питання про застосування амністії вирішує суд, який постановив вирок).

Питання про застосування амністії суд вирішує з власної ініціативи, з ініціативи державних органів і громадських організацій, а також засуджених;

в) на органи внутрішніх справ:

щодо осіб, які засуджені до позбавлення волі і не перебувають від вартою, але вироки відносно них набрали законної сили;

щодо осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі, а також до інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі;

г) на командування дисциплінарних батальйонів - щодо осіб, засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон;

д) на органи дізнання та попереднього слідства - щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні цих органів.

12. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після розмови з нею і на підставі ретельної оцінки матеріалів особової справи, даних про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.

У разі відсутності необхідних відомостей на засудженого розгляд питання про застосування амністії відкладається до одержання додаткових матеріалів.

Органам, на які покладено виконання Указу, надається право вимагати від відповідних установ судові справи та інші матеріали, необхідні для вирішення питань, зв'язаних з застосуванням амністії. Такі вимоги повинні виконуватись негайно.

13. Постанови про застосування амністії, винесені органами дізнання і попереднього слідства, органами внутрішніх справ, а також командуванням дисциплінарних батальйонів, санкціонуються прокурором. Кримінальну справу може бути закрито на підставі цього Указу лише в разі письмової на це згоди обвинуваченого. В іншому випадку закінчена розслідуванням справа надсилається до суду, який розглядає її та вирішує питання про можливість застосування амністії до винної особи. В такому ж порядку розглядаються судами справи, не розглянуті ними до набрання чинності цим Указом.

Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.

14. Під дію Указу підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

15. Роз'яснити, що при застосуванні амністії:

а) до тяжких належать злочини, які зазначені в статті 7-1 Кримінального кодексу України;

б) до учасників бойових дій, інвалідів війни і учасників війни належать особи, яким видано посвідчення відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) під дію пункту "б" статті 3 Указу підпадають жінки, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з особами, визнаними інвалідами війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вдови інвалідів війни, а також жінки, чоловіки яких загинули у Великій Вітчизняній війні, війні в Афганістані та воєнних конфліктах в інших зарубіжних країнах, якщо ці жінки не вступили в інший зареєстрований шлюб;

г) під дію пункту "в" статті 3 Указу підпадають особи чоловічої та жіночої статі, які народилися після 19 квітня 1977 року;

д) під дію пунктів "г" і "е" статті 3 Указу підпадають не позбавлені батьківських прав жінки, які мають дітей, що народилися після 19 квітня 1979 року, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, та жінки, які є вагітними на день набрання чинності цим Указом;

е) під дію пункту "д" статті 3 Указу підпадають не позбавлені батьківських прав чоловіки, які мають дітей, що народилися після 19 квітня 1979 року, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку;

ж) під дію пункту "ж" статті 3 Указу підпадають чоловіки, які досягли 60-річного віку, та жінки - 55-річного віку на день набрання чинності Указом, а за відсутності документів, що підтверджують день і місяць народження, - чоловіки, які народились до настання 1935 року, і жінки, які народились до настання 1940 року;

з) під дію пункту "з" статті 3 Указу підпадають особи, визнані у встановленому порядку інвалідами першої та другої груп до набрання чинності Указом;

і) під дію пункту "і" статті 3 Указу підпадають особи, яким видано посвідчення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

к) до невідбутої частини покарання, що підлягає скороченню на підставі статті 7 Указу, належить покарання, яке залишилось на день розгляду матеріалів про застосування амністії.

16. Злісними порушниками режиму є:

- засуджені до позбавлення волі - особи, зазначені у статті 47 Виправно-трудового кодексу України;

- засуджені до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку, щодо яких застосовано заходи адміністративного стягнення або громадського чи дисциплінарного впливу за систематичні (не менше трьох разів) порушення громадського порядку чи трудової дисципліни;

- засуджені до направлення в дисциплінарний батальйон, які піддавались дисциплінарним стягненням за систематичні (не менше трьох разів) порушення статутних правил, порядку тримання та ухилення від суспільно корисної праці.

Стягнення, які були достроково зняті або погашені до набрання чинності цим Указом, не враховуються.

17. При застосуванні амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, слід виходити з строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.

18. Особи, які підпадають під дію цього Указу, від додаткових мір покарання не звільняються.

19. Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, виконавчим комітетам обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах Рад забезпечити:

а) організацію своєчасного обліку осіб, звільнених від покарання на підставі Указу, сприяння трудовому влаштуванню працездатних не пізніше 15-денного строку з дня прибуття до місця проживання та контроль за поведінкою цих осіб;

б) трудове влаштування звільнених на підставі цього Указу неповнолітніх або передачу їх під нагляд батьків, органів опіки та піклування, влаштування в необхідних випадках до дитячих виховних закладів; здійснення необхідних заходів, спрямованих на проведення серед цих осіб виховної роботи, недопущення вчинення ними нових злочинів;

в) влаштування до будинків інвалідів звільнених інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання.

20. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання і підлягає виконанню протягом чотирьох місяців.

Президент України Л.КУЧМА

м.Київ, 19 квітня 1995 року

N 321/95