Колективне опрацювання опорного конспекту.

Зміст	Приклади
Семантика Діалог –розмова двох або кількох дійових осіб.	- Доброго ранку, Василю Олександровичу! - Доброго ранку. Ви чого ж це так рано, Ольго Йосипівно? (І.Цюпа).
Структурно-граматичні ознаки Діалог складається із реплік. Репліка – це речення, сказане кожним учасником діалогу. Оформляється діалог за допомогою тире; рідко зустрічається – лапки і тире.	- Бабусю, а коли у вас день народження? –запитала онука. - Не знаю, голубко… - Як же так? Невже у мами не записаний ваш день народження? - Давно це було, того, онучко, ніхто не пам’ятав… (І.Цюпа).
Інтонація Інтонація залежить від мети висловлювання – розповідна, питальна, спонукальна, а також оклична.	- Бабусю, а коли у вас день народження? –запитала онука. - Не знаю, голубко… - Як же так? Невже у мами не записаний ваш день народження? - Давно це було, того, онучко, ніхто не пам’ятав… (І.Цюпа).
Пунктуація Діалог оформляється так: кожна репліка діалогу починається з нового рядка і пишеться з великої букви; перед реплікою ставиться тире. Якщо в діалозі є слова автора, вони відо-кремлюються як і при прямій мові. Рідко, але все ж таки зустрічається, зокрема в художній літературі, діалог, в якому репліки пишуться в один рядок, а кожна репліка береться в лапки й відокремлюється одна від одної тире.	- Для чого та музика? – питав Уралов. - А щоб не розгубились…Та й люблять овечки музику… Чи сопілку, чи пісеньку, чи тронку отаку. - Як, як воно зветься? - Тронка. - Ніколи не чув такого слова, - з сумом каже Уралов.- Як багато я ще не знаю… Гарний звук. То мідь? (О.Гончар).
Стилістичні особливості У художній літературі більше поширений діалог, в якому репліка починається з нового рядка. Часто вживаються неповні речення, питальні, окличні. Діалог переважно використовується в літературі та в усному розмовному мовленні.

9. Спостереження за мовним матеріалом. Пригадати вивчене в попередніх класах про діалог. Прочитати текст, до­тримуючись відповідної інтонації. Розказати про особливості побудови діалогу і вживання в ньому розділових знаків. З якою метою автор по­єднав у художньому творі діалогічну й монологічну форми мовлення? Схарактеризувати висловлювання співрозмовників. Висловити власне ставлення щодо висвітленого в тексті питання.

ПРИГОДА З «КОБЗАРЕМ»

Нас було троє в батьків - я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «му­жиком». У нас була гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

- Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

- От дивіться! - дивується Марта. - Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люб­лять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

- Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як фран­цузька.

- А мені своя найделікатніша! - усміхнувшись, каже Марта. Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку - «Коб­зар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти (За Панасом Мирним).

8. Колективне опрацювання опорної таблиці.

Опорна таблиця

Діалог	Цитата
розмова двох або кількох дійових осіб;ін.-тонація залежить від мети висловлюва-ння; складається із реплік; оформляється за допомогою тире: перед кожною реплі-кою ставиться тире. Якщо в діалозі є сло-ва автора, вони відокремлюються, як і при прямій мові. Якщо діалог записаний в рядок, кожна репліка береться в лапки.	Дослівний уривок з тексту,вжитий для підтвердження думки, різновид прямої мови. Оформляється як і пря-ма мова (при наявності слів автора). Якщо цитатою є частина речення, вона береться в лапки і пишеться з малої букви. Посилання на автора або джерело береться в дужки.

10. Дослідження-трансформація Прочитати діалогічний текст, складений дев’ятикласниками. Уявити спів­розмовників і розіграти діалог. Замінити репліки діалогу на речення з прямою мовою. Записати транс­формований текст. Пояснити, як при цьому змінилася пунктуація.

У НОВОМУ ПОМЕШКАННІ

- О-о, ми раді бачити дорогих гостей!

- Ми прийшли привітати вас у новій хаті. Бажаємо, щоб злагода, добро і щастя були завжди з вами.

- Сердечно дякуємо. Ми від вас дістали прекрасний подарунок. Ця лампа буде дуже гарною для нашої спальні. Прошу зайти.

- Дуже затишний покій. Бачу, у вас старі добротні меблі. Люблю такі.

- То дубові меблі. Ще моїм батькам столяр робив на замовлення, ці ліжка і шафи.

- Чи подобається вам таке планування?

- Воно досить зручне. Добре, що кухня велика. Любимо там збиратися і разом посидіти хоч увечері.

- Можна, я огляну й інші кімнати?

- Прошу дуже. Це наша вітальня. Ми навіть трохи її умеблювали.

- Сподобалось мені, що в передпокої ви зробили книжкові шафи, бо, наприклад, у мене кімната дуже захаращена книжками. А ще дуже при­крашають ваше помешкання гарні вишивки. А скажіть, ці портьєри - то також ручна робота?

- Так, їх вишивали, мережили дружина з дочкою. А багато вишила наша бабуся. Це вже в нас такий звичай. Просимо сідати.

- Дякую. Але ви мені покажіть ще щось таке своє, національне, навіть регіональне.

- Із задоволенням (Олена К., Артур М.).

11. Дослідження-відновлення. Прочитати текст. Довести його стильову належність. Відновити вислов­лювання: переписати, розставляючи потрібні розділові знаки. Переказати текст від третьої особи. Поміркувати над змістом діалогу і висловити власну думку.

Якийсь учений, подорожуючи на пароплаві, запитав моряка

Чи знаєш ти граматику?

Ні відповів моряк.

Тоді ти загубив половину свого життя.

Раптом піднявся вітер, розбурхалося море і пароплав розгойдало.

Матрос запитав ученого

Чи вмієш ти плавати?

Ні відповів він.

Тоді ти згубив усе своє життя (Народна творчість).

12. Творче завдання. Скласти діалог, розкриваючи зміст однієї з мініатюр.

1. «Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». 2. «Якщо людина протягом дня почує одне добре слово, побачить один добрий вчинок і зробить одну добру справу, - вона про­живе цей день недаремно». 3. «Освіта розумному показує, що він мало знає, а в дурня породжує ілюзію, що він знає багато». 4. «Найголосніший барабан стає беззвучним, якщо в нього не бити; найрозумніша людина стає неуком, якщо її не навчати».

13. Творче моделювання (робота в парах). Прочитати висловлювання. Обговорити його зміст, створивши діалог з то­варишем по парті.

Краса - це радість нового життя. Людина стала людиною, тому що поба­чила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, тріпотіння марева над горизонтом. Тому що полюбила безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті. Тому що вміє радіти відображенню сонця в краплині ранкової роси, голубому дзвіночку проліска...

Зупинись і ти в здивуванні перед красою, бережи її (За В. Сухомлинським).

14. Скласти діалог за запропонованим висловлюванням. Прочитати текст. Чи звертали ви увагу на речі, описані в тексті? Яке зна­чення для вас мають побажання?

Здавна українці кажуть: «Не дай Боже в лиху годину сказати, а в добру - промовчати». Бо переконані, що слово має дивовижну енергетичну силу. Все сказане неминуче повертається до людини - добром чи злом. З цього при­воду Г. Маковій говорить: «Що від себе подасть, то до неї й повертатися буде через усе життя».

Мабуть, не випадково наші пращурі намагалися словом побажання при­вернути до людини добро, щастя, здоров’я, ласку й прихильність Божу. Ось тому з перших днів і впродовж усієї життєвої путі людину супроводжували найрізноманітніші слова вітання, благословення, що були своєрідними обе­регами від усіляких негараздів, від усього лихого.

Народжувалася дитина - і рідні, сусіди, друзі поспішали вітати ро­дину з появою донечки чи синочка. Уперше купаючи дитину, поліщуки ка­зали: «Хай Господь годує і добру долю готує, батькові й матері на послугу, а людям - на потіху». Уважалося, що кожен день маляти повинен зігріватися словом (За С. Богдан).

Скласти діалог, використовуючи основні положення висловлювання.

Визначити, офіційна чи неофіційна розмова у вас вийшла. Відповідь аргументувати.

15. Дослідження-зіставлення з творчим завданням. Прочитати початки діалогів. Чим вони відрізняються? За яких обставин могли відбутися ці розмови? Які недоліки, на ваш погляд, допущено в мовному і мовленнєвому оформленні поданих висловлювань? Виправити їх.

Текст № 1.

- Що ви бажаєте?

- Я хотів би купити костюм.

- Який розмір вас цікавить?

- Сорок восьмий.

- Якого кольору ви хотіли б костюм?

- Синього або коричневого.

Текст № 2

- Алло! Чи є Сергій Дмитрович?

- Так, я вас слухаю.

- А-а! То ви, шановний Сергію Дмитровичу! Я дуже тішуся, що зміг виконати ваше прохання. Я ще вчора вислав книгу, яку ви просили.

- Я ще не одержав вашої посилки. Але заздалегідь вам дуже вдячний

- Та не мучте себе. Ви мені не завдали ніяких клопотів. Я радий хоч чим-небудь вам допомогти...

Продовжити діалогічні тексти 7-9 репліками, використовуючи етикет формули. Визначити види діалогів. Дібрати заголовки.

16. Створення діалогічних текстів на визначену тему. Змоделювати діалог на одну з тем «Для чого треба Інтернет?», «Боулінг цікаво і корисно», «Організовуємо відпочинок», «Візит до лікаря», «Біля газетного кіоску».

Яка розмова у вас вийшла: офіційна чи неофіційна? Довести своє твердження, назвавши ознаки цього виду діалогу.

17. Дослідження-зіставлення. Запишіть діалог прямою мовою. Поясніть, як при цьому зміниться пунктуація?

Вінок для Лесі

Хіба що на Поліссі де стрінеш таку ідилію: в конюшині на стежці мале дівча. Серед рожевого цвіту, медоносного запаху плете вінок, не боїться бджіл, які так і зумрять коло нього, літають роями.

Кучеряве, синьооке, усміхнене, полишене само на себе.

- Ти чия?

- Мамина.

- А де ж мама?

- На фермі.

- А тато?

- На тракторі.

- А що тут робиш?

- Вінок плету.

- Кому?

- Для Лесі.

- А хто це?

- Леся? Та, що вірші складає… Вчителька нам сказала, що вона польові квіти найбільше любила. (А.Камінчук).

Навчальні, коригуючі, контрольні, підсумкові тести

(Примітка. Кількість тестів, що вміщена тут дозволяє проводити різні види роботи з ними: в групах, парах, індивідуально, колективно і т.п.)

ТЕСТ № 1

Завдання 1- 4 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь.

1. Пряма мова звичайно супроводжується:

А словами автора;

Бнепрямою мовою;

В складними реченнями з різними видами зв’язку;

Гвідокремленими прикладками.

2. Чуже мовлення, передане не дослівно, без збереження форми та інтонації, а тільки зі збере­женням змісту, називається:

А прямою мовою;

Б діалогом;

Вполілогом;

Г непрямою мовою.

3. Укажіть речення з прямою мовою.

А Одна сказала: «Гляньте, гарно як! Немов облита снігом кожна гілка!» (М. Рильський)

БСлова диктора про те, що переможця естафети буде визначено через кілька хвилин, глядачі так і сприймають (В. Собко).

В Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясна зоря в погоду (П. Куліш).

ГТоді, я сказав йому, що українські прерії (рівнини) відрізняються від мекси­канських лише тим, що в Мексиці ростуть кактуси, а в нас - верба (Г. Шкурупій).

4. Яке з речень побудоване за схемою: А: «П»?

АТим-то й бабуся-покійничка, було, каже: «Не стає, не стає, моя дитино, таких дівчат і козаків на Вкраїні, як за мого було дівування» (П. Куліш.).

Б«Чи то б хто подумав, що Яким, отакий неповороткий, та отак плавав», - дивуєтесь ви (Панас Мирний).

ВУчора зайшов собі до Йвана-музики, приніс горілки, пиво, ковбасу та й: «Грай мені», - каже до Йвана (Л. Мартович).

Г «Про мене... - згоджується Артем стосовно лелек і рішуче додає: - А зілля вирви. Дах псуватиме» (В. Дрозд).

Завдання 5-8 мають по п’ять варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь.

5. Яке з речень побудоване за схемою: «II, - а, - п»?

АІ звелів одвітовати по-запорозьки: «Козак з Лугу», бо запорожці здоровкались мов хиже птаство на степу (П. Куліш).

Б«Ну звичайно, - думаєш собі, - старалась, старалась людина, співала, а цей дивак нічого й не бачив» (Г. Шкурупій).

В«Шептала візьмеш, - сказав конюх хлопчикові. - Тільки зачекай, напою» (В. Дрозд).

Г Тоді Славко скаже йому: «А я маю ще більшу гризоту», - та й признається в усьому (Л. Мартович).

ДТим часом пронеслося поміж купою: «Кармелюк! Кармелюк! Це Кармелюк! Де він? От він!» - і ціла купа, наче хвиля морська, порушалася й колисалася (Марко Вовчок).

6. Яке з речень побудоване за схемою: «П», - а.

А «Чи не час нам в дорогу?» - спитала Соломія (М. Коцюбинський).

Б«Васильку, го-о-в! А йди сюди!» - гукнув з подвір’я батько (М. Коцюбинський).

В «Лізьте на машину», - наказав він усім (М. Руденко).

Г Іван Юхимович відсторонив Ларивонову руку, спокійно сказав: «Давай на ковадло, бо перепалиш» (М. Руденко).

Д «Хай чабан, - усі гукнули, - за отамана буде» (П. Тичина).

7. Виділіть цитату.

А «Ото й порозбігалися ік нечистій матері ляхи, а ватажок тоді: «Ех, батьку! Да се в тебе коня нема?.. Братчики, добудемо йому коня!» - да й припустив за ляхами» (П. Куліш).

БЕміль Золя написав колись палку статтю «Що я ненавиджу», яка кінчається так: «А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю пристрасну любов ще з юних літ» (М. Рильський).

В Хотів іще сказати: «Ти робиш навмисне дідові шкоду?» - але ці слова застигли йому на устах, бо не мав нагоди їх виповісти (Л. Мартович).

ГДивишся на Дніпро й думаєш, який він широкий і який він вузький, що він бачив, цей старенький козарлюга (Г. Шкурупій).

ДІ голос сильний нам згори, мов грім, гримить: «Лупайте цю скалу!» (І. Франко).

8. Діалог - це:

А роздуми якоїсь особи;

Б розмова двох осіб;

Врозмова кількох осіб;

Гцитата;

Д пряма мова.

Завдання 9 - 10 мають по сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ. Виберіть правильні відповіді.

9. Укажіть речення з непрямою мовою.

А Мама плакала й казала, що я зовсім неможливо поводжуся з нею (М. Хвильовий).

Б А він забув про весло, що лежало під ногами, і боявся поворухнутися, щоб не сполохнути її голосу... (Г. Тютюнник).

В Жінка, правда, й не плакала зараз, але все-таки їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко).

Г Та є й такі дороги, що їх самі ми вибираємо собі на щастя або на лихо (В. Шевчук).

Д Христя питає чоловіка: «Чи не час уже обідати?» (Панас Мирний).

ЕХристя питає чоловіка, чи не час уже обідати (В. Ващенко).

Є «Кіньми поїдуть... - шепотів батько вночі, - це ж гречку витолочать» (А. Головко).

10. Виділіть цитату.

АДля більшості сучасників Лесі Українки той дух нагадував «хмару, що сунулася так тяж­ко по долині», а для нас, «на високості» XX століття, він «одмінився, просвічений нагір­ним, чистим світлом» (Д. Павличко).

БЧути немолодий голос хазяйки: «Та двері, двері зачиняйте» (А. Шиян).

В Моє ім’я враз із кількома іменами подібних до мене «во время оно» оббігало весь край, було пострахом усіх «мирних і вірноконституційних горожан» (І. Франко).

Г У цей час я побачила далеко машину й стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Ю.Яновський).

Д Я так давно тягнуся до краси, та лиш тепер посміла попросити: «Навчи мене, ботаніко, роси з пелюсток мрій на землю не трусити» (Г. Чубач).

Е Недаремно Михайло Коцюбинський називав себе в листах до друзів вогне- і сонцепоклонником, а в новелі «Іпtегmеzzо» писав: «Сонце! Я вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий засів - хто знає, що вийде з того насіння» (Я. Калениченко).

Є «Здрастуй, водо Уляно, колодязю Авраме й джерело Борисе», - так на ім’я зверталися до води наші предки, перш ніж попрохати зцілити недугу (Г. Бондаренко).

Завдання 11 має на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ.

11. Установіть відповідність.

А Проводжаючи Ладимка, Пантелеймон Гаврилович запитав: «Як здоров’я Шевчука?» (М. Рильський)

Б«Васильку, го-о-в! А йди сюди!» - гукнув з подвір’я батько (М. Коцюбинський).

В «Ну, і що ж, - допитувався Земфір, - рубатимуть нам виноградники?» (М. Коцюбинський).

Г Іван Юхимович спокійно сказав:«Давай на ковадло,бо перепалиш»(М.Руденко}.

Д «Стій, - неслося з берега, - будемо стріляти!» (М. Коцюбинський).

Е «Цеглу ми беремо вільно», - пояснив Турбай (М. Руденко).

Є «Чи не час нам у дорогу?» - спитала Соломія (М. Коцюбинський).

1.«П, - а, - п?» 2. А: «П?» 3. «П», - а. 4. «П?» - а. 5. «П, - а, - п!»

Прочитайте текст, виконайте подане після нього завдання 12, яке передбачає вибір речення, що містить певне мовне явище. Виберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві, три або більше).

(1) У поспіхах ми не завжди встигали подякувати, і бабуся кидала навздогін: «Ай, бешкетники, за гульками й «спасибі» загубили...». (2) Похнюпившись, ми щось бубоніли, та баба, забувши «об­разу», махала правицею: «Біжіть, гуляйте, хай вам добре буде!». (3) Неділями ми біля бабиної хати завжди збиралися на сходки. (4) З’явиться бабця у вишитій сорочці, кожному піднесе смажених гарбузових зернят уперемішку з ліщиновими горіхами (В. Скуратівський).