Всесвітня декларація місцевого самоврядування
Всесвітня декларація місцевого самоврядування - акт Міжнародної спілки місцевих влад (International Union of Local Authorities), проголошений для всіх націй «стандартом, до якого слід прагнути, намагаючись досягти ефективнішого демократичного процесу, поліпшуючи таким чином добробут свого населення». Вона була прийнята XXVII Конгресом IULA 23-26.ІХ. 1985 р. у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) і значною мірою збігається з положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування. Хоча Декларація не є документом, обов'язковим для виконання Україною, але вона становить значний інтерес, оскільки в ній знайшла своє відбиття і закріплення позиція широких кіл світової громадськості, спеціалістів муніципального руху з питань становлення і функціонування локальної демократії.
Всесвітня декларація місцевого самоврядування складається з преамбули та 11 статей.
У преамбулі сформульовано сутнісні риси місцевого самоврядування, яке кваліфікується як «невід’ємна частина національної структури» і найближчий до громадян рівень управління, найкращий для створення умов «побудови такої гармонійної громади», до якої б громадяни відчували свою належність та відповідали б за неї. Визначено основоположні принципи місцевого самоврядування: воля народу - основа влади уряду; ефективна участь «належним чином усіх елементів суспільства у підготовці та здійсненні національних планів і програм соціального та економічного розвитку»; зміцнення місцевої влади «шляхом ефективнішої та більш демократичної політики»; децентралізоване прийняття рішень, що «зменшує перевантаження центру, а також поліпшує і прискорює урядові дії».
На відміну від Європейської хартії місцевого самоврядування, визначено, що принцип місцевого самоврядування має бути визнано в конституції або в основному законі про урядові структури країни. У ст. 2 Декларації дещо інакше, у ширшому ракурсі, порівняно зі ст. З Європейської хартії, сформульовано концепцію місцевого самоврядування, що визначається як «право та обов’язок місцевих органів влади регулювати й вести державні справи (в Європейській хартії - «значну частину місцевих справ») під свою особисту відповідальність та в інтересах місцевого населення».
До компетенції органів місцевого самоврядування, яка передбачає врахування «існуючого у кожній країні порядку», входять: право діяти за власною ініціативою, можливість виявляти ініціативу й самостійно приймати рішення, пристосовуючи виконання законів до місцевих умов і розумно та ефективно поділяючи право на прийняття рішень з іншими рівнями управління на місцях. Концепцією місцевих органів самоврядування визначено вільне виконання ними своїх функцій, гарантування соціальної захищеності, чітке статутне оформлення функцій та видів їхньої діяльності, спрямованої на вільне використання коштів місцевих органів влади в межах своїх повноважень, самостійне регулювання податків, надання субсидій, виходячи з принципу, що заперечує «недоречне втручання в політику» місцевих органів влади. Особливістю цього документа є також виділення питання про міжнародні зв’язки місцевої влади в окрему ст. 10, яка передбачає поряд із правом утворювати спілки (ст. 9) також право на утворення міжнародної спілки місцевих органів влади. Крім того, передбачається право місцевих влад на підтримку зв'язків з їхніми колегами в інших країнах світу для взаємного обміну, співробітництва і сприяння міжнаціональній згоді. Документом установлюється, що органи місцевого самоврядування мають «право використовувати юридичні засоби захисту своєї автономії у межах законів, якими визначаються їхні функції та захищаються їх інтереси». Основні положення Всесвітньої декларації місцевого самоврядування зорієнтовані на те, щоб рішуче запроваджувати принципи та практику місцевого самоврядування в усьому світі.
Поглиблене вивчення міжнародно-правового регулювання місцевого самоврядування забезпечує з’ясування специфічної соціально-юридичної природи цього правового інституту, його властивостей, ознак і закономірностей, форм буття, а також дає змогу виявляти глобальні тенденції еволюції місцевого самоврядування.