Глава 21. касаційне провадження

Перегляд рішень і ухвал у касаційному порядку є одним із процесуальних засобів захисту прав і свобод людини, громадя­нина, юридичних осіб. Необхідність перегляду рішень і ухвал в касаційній інстанції обумовлено тим, що не всі порушення закону, допущені судами першої інстанції, усуваються судом другої (апеляційноі") інстанції, вони іноді самі допускають по­милки при постановленні рішень по справах.

Буквально касація (лат. диахзаге "трясти; пошкоджувати; розбивати") означає перегляд або скасування вищим держав­ним органом судового рішення через недотримання або пору­шення правил судочинства інстанцією, яка ухвалила рішення. Касація (касаційне провадження) виникла у Середньовічній Франції у період становлення там абсолютної монархії. Каса­цією стало прийнято іменувати прохання сторін про скасуван­ня спеціальним (касаційним) судом остаточного рішення апе­ляційного суду внаслідок порушення матеріального або проце­суального закону.

За аналогією з апеляційним оскарженням особам, які бе­руть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на касаційне ос­карження рішень адміністративного суду у випадках та поряд­ку, встановлених КАС України (ст.ст. 7, 13 КАС України).

Таким чином, касаційне провадження є додатковою гаран­тією забезпечення законності в адміністративному судочин­стві.

Суть касаційного провадження зводиться до його основних рис.

1. Касаційне провадження — правовий інститут, утворений з сукупності норм права, об'єднаних у окрему главу спіль­ним предметом правового регулювання (ст.ст. 210-234 Гла­ви 2 Розділу IV КАС України).

2. Завданнями касаційного провадження є: 1) захист законних прав, інтересів, свобод фізичних і юридичних осіб; 2) за­безпечення законності при розгляді і вирішенні адміністра­тивних справ судами першої та другої інстанції; 3) при­йняття законної і обґрунтованої постанови, ухвали суду.

4. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

5. У касаційному провадженні виключно переглядаються рішення і ухвали судів першої та другої (апеляційної") інстанцій, які набрали законної сили. Касація — форма пе­ревірки рішень апеляційного суду.

6. Право на касаційне оскарження відповідно до національно­го законодавства про адміністративне судочинство обмеже­но строками і колом скаржників.

7. Межі перевірки рішень нижчих судів обмежені касаційною скаргою. Але при цьому суд касаційної інстанції може встановлювати порушення норм матеріального чи процесу­ального права, на які не було посилання в касаційній скарзі (ст. 220 КАС України).

8. Касаційне провадження здійснюється за загальними прави­лами адміністративного процесу за виключення особливо­стей розгляду і вирішення справ цього виду провадження.

9. Касаційний перегляд постанов і ухвал здійснюється судом касаційної інстанції, яким є Вищий адміністративний суд України, що є останньою національною інстанцією, до якої може бути оскаржена постанова або ухвала суду першої та другої інстанції.

10. Рішення, прийняте судом касаційної інстанції щодо проце­суально оформлених висновків судів першої та другої інстанції (ухвал, постанов), є остаточним і оскарженню у межах національного законодавства не підлягає.

Отже, касаційне провадження — це врегульований нормами законодавства про адміністративне судочинство специфічний порядок перегляду постанов і ухвал судів першої та другої інстанції, що набрали законної сили; при тому перегляд здійс­нюється судом касаційної інстанції з метою забезпечення за­конності розгляду і вирішення адміністративних справ, за­хисту законних прав, інтересів, свобод фізичних і юридичних осіб.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право повністю або частково оскаржити в касаційному порядку рі­шення суду перщої інстанції після їх перегляду в апеляційно­му порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції (ст. 211 КАС України).

Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеля­ційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони пе­решкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скар­ги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Касаційне провадження складається з таких частин:

• порушення касаційного розгляду адміністративної справи;

• підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду;

• касаційний розгляд адміністративної справи у судовому за­сіданні.

Порушення касаційного розгляду адміністративної справи

На відміну від апеляційного оскарження касаційна скарга на судові рішення, відповідно до ст. 212 КАС України, пода­ється безпосередньо до адміністративного суду касаційної ін­станції (Вищого адміністративного суду України) протягом од­ного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України. Так, у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України, касаційна скарга подаєть­ся з дня складення постанови в повному обсязі.

Касаційна скарга подана після закінчення зазначеного мі­сячного строку, встановленого ч. 2 ст. 212 КАС України, зали­шається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для по­новлення строку, про що постановляється ухвала.

Вимоги до касаційної скарги (ст. 213 КАС України) такі.

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються: 1) назва адміністративно­го суду касаційної інстанції; 2) ім'я (найменування), пош­това адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судові рішення, що оскаржуються; 4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає пору­шення норм матеріального чи процесуального права; 5) ви­моги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності — клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 7) перелік матеріалів, які додають­ся.

3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про роз­гляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому за­сіданні суду касаційної інстанції.

4. Касаційна скарга підписується особою, що її подає, або ії представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судо­вого збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржу­ваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга, що не відповідає наведеним вимогам, згідно з правилами ст. 108 КАС України, може бути: 1) зали­шена без руху або 2) повернута скаржникові зі схваленою ух­валою, копія якої невідкладно надсилається особі, яка ії пода­ла, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї мате­ріалами.

В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазнача­ються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення і вста­новлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ух­вали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Як­що скаржник усунув недоліки касаційної скарги у строк, вста­новлений судом, вона вважається поданою у день первинного ії подання до адміністративного суду.

Порядок проходження касаційної скарги такий. Касаційна скарга реєструється у день ії надходження до адміністративно­го суду касаційної інстанції, але не пізніше наступного дня пе­редається в порядку черговості судді-доповідачу (ст. 214 КАС України).

Отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до ви­мог ст. 213 КАС України, суддя-доповідач у п'ятиденний строк вирішує питання про відкриття касаційного проваджен­ня, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу.

Підготовка адміністративної справи до касаційного роз­гляду(ст. 215 КАС України)

У першу чергу, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження проводить такі заходи:

1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;

2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного прова­дження особам, які беруть участь у справі, разом із копія­ми касаційної скарги, інформацією про їхні права та обо­в'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути по­дані заперечення на касаційну скаргу;

3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

4) виріщує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження у суді касаційної ін­станції;

5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

6) вирішує інші питання, необхідні длякасаційного розгляду справи.

Всі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготов­ки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ух­вали, копії яких надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач повідом­ляє про них колегію суддів, яка постановляє ухвалу про за­кінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної ін­станції строку (ст. 216 КАС України).

Таке заперечення має містити: — найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

— ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає запе­речення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

— номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

— обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

— у разі необхідності — клопотання особи, яка подає запере­чення на касаційну скаргу.

Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у су­довому засіданні суду касаційної інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу підписує соба, що його подає, або її представник, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 217 КАС України, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обо­в'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги. Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

За подання заяви про приєднання до касаційної скарги су­довий збір не сплачується.

Особа, яка подала касаційну скаргу, може: 1) відмовитися від касаційної скарги або 2) змінити її до закінчення касацій­ного розгляду (ст. 218 КАС України). Якщо постанова або ух­вала суду не була оскаржена в касаційному порядку іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які по­дали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги, суд касаційної інстанції своєю ухвалою закриває касаційне прова­дження.

У разі зміни касаційної скарги суд касаційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час,

достатній для вивчення змінених касаційних вимог і подання заперечення на касаційну скаргу.

Крім того позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду (ст. 219 КАС України), про що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосуван­ня судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати до­веденими обставини, що не були встановлені в судовому рі­шенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншо­го доказу.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстан­ції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуаль­ного права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимо­ги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Після складення доповіді суддею-доповідачем без повідом­лення осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів має бути проведений попередній розгляд справи (ст. 220-1 КАС України).

Сутність такого попереднього судового засідання зводиться до того, що суддя-доповідач доповідає колегії суддів про об­ставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом ка­саційної інстанції.

Залежно від обставин справи, суд касаційної інстанції ухва­лює одне з таких рішень:

1) відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення;

2) скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення;

3) призначає справу до розгляду у судовому засіданні за від­сутності підстав, вказаних у пунктах 1 та 2. Справа призна­чається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призна­чення справи до розгляду у судовому засіданні постановлю­ється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Касаційний розгляд справи у судовому засіданні (ст. 221 КАС України)

Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п'яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених Главою 2 Розділу IV КАС України.

Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач у необхідно­му обсязі викладає зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення у такій послідовності:

1) особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач;

2) особи, які приєдналися до касаційної скарги;

3) інші особи, які беруть участь у справі.

Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 222 КАС України передбачений касаційний роз­гляд справи в порядку особливого, так званого, письмового провадження, суть якого полягає у тому, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового про­вадження, якщо жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про вирішення справи за Гї участю у судо­вому засіданні.

У тому разі, якщо справа була розглянута в порядку пись­мового провадження, то копія постанови або ухвали суду ка­саційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції може реалізувати такі повноваження (ст. 223 КАС України).

1. Залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін. Відповідно до ст. 224 КАС України, суд

касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріаль­ного і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Важливо, що не може бути ска­совано судове рішення з мотивів порушення судом норм про­цесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи;

2. Змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;

3. Змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, за­лишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;

4. Змінити судове рішення суду першої інстанції, скасу­вавши судове рішення суду апеляційної інстанції. Суд касацій­ної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлю­вати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилко­вим тільки в частині (ст. 225 КАС України);

5. Скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помил­ково (ст. 226 КАС України);

6. Скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для про­довження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продов­ження розгляду є: 1) порушення норм матеріального чи проце­суального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується (ст. 227 КАС України); 2) порушення норм матеріального чи процесу­ального права, які призвели або могли призвести до непра­вильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Крім того, судові рішення обов'язково скасовуються з на­правленням справи на новий розгляд, якщо: а) справу розгля­нуто і вирішено неповноважним складом суду; б) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено ВІДВІД на підставі обставин, які викликали сумнів у неупере­дженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касацій­ної інстанції обгрунтованою; в) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або не тими суддями, які розглянули справу; г) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; д) суд вирішив пи­тання про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу; е) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом, в усіх інших випадках справа на­правляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'яз­ковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

7. Скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішен­ня в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгля­ду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155 і 157 КАС України (ст. 228 КАС України).

Тобто суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгля­ду, якщо: а) позовну заяву подано особою, що не має адмі­ністративної процесуальної дієздатності; б) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ве­дення справи; в) у провадженні цього чи іншого адміністра­тивного суду є адміністративна справа про спір між тими са­мими сторонами, про той самий предмет і з тих самих під­став; г) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини не­прибуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд спра­ви за його відсутності; д) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви; е) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інте­ресів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява; є) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; ж) позивач до за­кінчення судового розгляду залишив судове засідання без по­важних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Також суд закриває провадження у справі: а) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочин­ства; б) якщо позивач відмовився від адміністративного позо­ву і відмову прийнято судом; в) якщо сторони досягли прими­рення; г) якщо є такі, що набрали законної сили: постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторона­ми; д) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва або ліквідації підприємства, установи, організації, які були сторо­ною у справі.

8. Визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу і закрити провадження. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі та ці судові рішення ще не вико­нані.

9. Скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апе­ляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесу­ального права, що призвело до ухвалення незаконного судово­го рішення (ст. 229 КАС України).

Відповідно до ст. 230 КАС України суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу, залежно від вирішуваного питання виносить ухвалу або постанову. Ці рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються бо надсилаються особам, які беруть участь у справі, в поряд -, встановленому ст.ст. 160 і 167 КАС України. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції пост­ановляє ухвали у разі:

— залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень — без змін;

— скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд;

— зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

— скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій і залишення позовної заяви без розгляду або за­криття провадження;

— визнання судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій такими, шо втратили законну силу і закриття про­вадження;

— скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду пер­шої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якою суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Після закінчення касаційного провадження адміністративна справа не пізніше як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, якшо інше не випли­ває із судового рішення суду касаційної інстанції (ст. 234 КАС України).

Рекомендована література