Та завдання з кримінального права

Збірник задач

Дисципліна: Кримінальне право (Особлива частина)

Розробив

доцент, кандидат

юридичних наук

В.І. Павликівський

м. Харків 2012 р.

Рекомендовано до друку

вченою Радою Харківського

економіко-правового університету,

протокол № 5

від «27» вересня 2012 р.

Рецензенти:

Назаренко Я. М., доцент кафедри гуманітарних та фундаментальних юридичних дисциплін Харківського економіко-правового університету, кандидат юридичних наук;

Шульга А. М., доцент кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент.

Збірник задач з Кримінального права України. Загальна/ Павликівський В.І. - Харків: Харківський економіко-правовий університет, 2012. – 21 с.

Обговорено на засіданні кафедри

25 вересня 2012 р.,

протокол № 9

©., 2012

© Харківський економіко-правовий університет, 2012

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА ЗАВДАННЯ З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

(Частина Особлива)

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Пропоновані завдання складені для практичних занять з Особливої частини кримінального права. Їх виконання розраховане на знання студентом положень Загальної частини кримінального права, наукових основ кваліфікації і спрямоване на закріплення та більш глибоке засвоєння теоретичного матеріалу курсу Особливої частини кримінального права, аналізу окремих її норм, вироблення навичок вірного застосування кримінального закону при кваліфікації вчинених злочинів. В основу переважної більшості завдань покладено конкретні кримінальні справи із судової практики Верховного Суду України.

При вирішенні практичних завдань рекомендується використовувати відповідну літературу, що визначається викладачем під час лекційних занять з кожної теми. До таких джерел відносяться: Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони та підзаконні нормативні акти України, чинні міжнародні угоди (декларації, конвенції, договори), згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, підручники з кримінального права, наукові монографії і статті, постанови Пленуму Верховного Суду України.

При розв’язанні конкретних задач рекомендується дотримуватись певної послідовності, а саме:

по-перше, слід визначити місце виду (складу) злочину в системі Особливої частини КК. Наприклад, умисне вбивство відноситься до злочинів, що передбачені Розділом II Особливої частини КК “Злочини проти життя та здоров’я особи” (ст. 115 КК України);

по-друге, необхідно з'ясувати визначення цього злочину відповідно до закону про кримінальну відповідальність. Так, наприклад, вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (ч. 1 ст. 115 КК України);

по-третє, зробити аналіз ознак складу цього злочину (об'єкта, предмета (за наявністю), об'єктивної та суб'єктивної сторін, суб'єкта) та здійснити порівняння ознак складу злочину з ознаками вчиненого суспільно небезпечного діяння, що міститься у відповідному практичному завданні;

по-четверте, з'ясувати (за наявністю) кваліфікуючі обставини розглядуваного злочину (наприклад, при умисному вбивстві – з корисливих мотивів, повторно, за попереднім зговором групою осіб та ін.);

по-п’яте, в необхідних випадках слід провести відмежування розглядуваного злочину від суміжних (наприклад, умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України) від тяжкого умисного тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України).

Рішення завдань за окремими темами повинні бути виконані у письмовій формі (у зошиті) і відповідати наступним вимогам, а саме:

1) необхідно встановити наявність або відсутність складу злочину в діянні особи (осіб), характеристика якого надана в завданні. Якщо вчинене не містить складу злочину, то слід точно вказати, які саме ознаки (елементи) складу злочину відсутні;

2) якщо ознаки складу злочину мають місце, необхідно надати юридичну кваліфікацію, тобто вказати частину (пункт) і статтю Особливої частини КК, яка підлягає застосуванню у цьому конкретному випадку. При кваліфікації готування до злочину чи замаху на злочин та при співучасті необхідні відповідні посилання на статті Загальної частини КК України. Якщо з питань кваліфікації злочину є роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, в рішенні необхідне розгорнуте посилання на ці роз'яснення;

З) кваліфікація злочину повинна бути детально мотивована шляхом юридичного аналізу складу злочину, тобто характеристики об'єкта, предмета (за наявністю), об'єктивної і суб'єктивної сторін та суб'єкта злочину. Такий аналіз передбачає обов'язкове встановлення відповідності фактичних ознак суспільно небезпечного діяння, яке описане в завданні, всім ознакам (елементам) складу злочину, що передбачений законом про кримінальну відповідальність. Визначаючи об’єкт слід вказати на розділ Особливої частини, що передбачає статтю, за якою кваліфікується діяння, та визначити зміст родового і безпосереднього (безпосередніх) об'єкта, а також ознаки предмету злочину, якщо він є. Виходячи з ознак об'єктивної сторони, опис яких містить закон про кримінальну відповідальність, слід вказати, в чому конкретно відбилася об'єктивна сторона в даному випадку, дати характеристику її ознак, показати їх значення. З урахуванням конструкції складу злочину важливо визначити момент його закінчення. На підставі вимог ст. 24 і 25 КК та законодавчого опису суб'єктивної сторони злочину необхідно вказати форму і вид вини особи в злочинному діянні, яке аналізується, розкрити зміст її інтелектуального та вольового моментів. Слід розглянути питання про факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Характеризуючи суб'єкта злочину, слід відповідно до ст. 18 КК назвати три обов'язкові його ознаки, а також ознаки спеціального суб'єкта, якщо вони передбачені статтею Особливої частини КК.

4) Якщо встановлено кваліфікуючі ознаки, необхідно розкрити їх зміст.

5) При сукупності злочинів, вчинення самостійних злочинів декількома особами та злочину у співучасті необхідно кваліфікувати кожний зі злочинів окремо, мотивуючи відповідним чином.

Відвідування практичних занять є обов'язковим для студентів. Якщо студент був відсутнім на практичному занятті або не виконав у письмовій формі домашнє завдання чи одержав під час занять незадовільну оцінку, він повинен відпрацювати цю тему індивідуально.

В кінці п'ятого семестру студенти здають залік, у кінці року - складають курсовий іспит з Особливої частини кримінального права. Відповідь на усі додаткові запитань студент може одержати, звернувшись до чергового викладача кафедри кримінально-правових дисциплін та адміністративного права.

ЗАВДАННЯ З ОКРЕМИХ ТЕМ

Наши рекомендации