Конституційний суд україни

Із здобутям Україною Незалежності, 24 серпня 1991року, стало рішуче питання щодо необхідності правового захисту Конституції, яким згодом став Конституційний Суд України.

У законодавство України інститут Конституційного Суду було запроваджено Законом №2400-ХІІ від 3 червня 1992 р. «Про Конституційний Суд України». На підставі цього закону було обрано голову Конституційного Суду проф.Л.Юзькова, проте сам орган конституційної юрисдикції так і не було сформовано.

Відповідно до ст. 147 Конституції України, Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Основна мета Конституційного Суду – гарантування верховенства Конституції як основного Закону держави.

Діяльність Конституційного Суду базується на таких принципах: верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ і обґрунтованості прийнятих ним судових рішень.

КСУ складається з вісімнадцяти суддів на це вказує ст.Конституції України, а також Закон України “Про конституційний Суд України”. Чисельність спеціалізованих органів конституційного правосуддя, як правило, визначається конституцією. Це має важливе політичне значення, бо при зміні політичного курсу це досить утруднює можливість відповідним політичним силам в своїх інтересах збільшувати кількість членів КС, оскільки для цього потрібно спершу внести зміни до Конституції.

Голова Конституційного Суду України має такі повноваження:

· організація роботи колегій суддів, комісій і секретаріату;

· скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду;

· розпорядження бюджетними коштами на утримання суду та ін.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників, які обираються за поданням Голови на один трирічний строк, таємним голосуванням.

В Конституційному Суді є секретаріат, який забезпечує організаційну, науково-експертну, інформаційну та іншу діяльність суду. Керівник секретаріату призначається Конституційним Судом з числа громадян, які мають право на заняття посади професійного судді.

До складу Конституційного Суду України входять дві колегії суддів: колегія для розгляду питань про відкриття провадження за конституційними поданнями і колегія для розгляду питань про відкриття провадження за конституційними зверненнями.

Конституційний Суд України на своєму засіданні створює постійні комісії, які є допоміжними органами з питань внутрішньої діяльності суду. Конституційний Суд України може створювати також тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов’язаних з провадженням по справах.

До повноважень Конституційного Суду належать:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

· законів та інших правових актів Верховної Ради України;

· актів Президента України;

· актів Кабінету Міністрів України;

· правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість.

За зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.

3. Відповідно до Закону України “Про Конституційний Суд України” існують дві форми звернення до Конституційного Суду України: конституційне подання і конституційне звернення.

Конституційне подання – це письмове клопотання в Конституційний Суд України про визнання правового акту (або окремих його положень) неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції і законів України. Конституційним поданням також є звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб’єкти права на конституційне подання з питань:

· прийняття рішень Конституційним Судом про конституційність законів та інших правових актів, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, є Президент України, не менше ніж 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна РадаАвтономної Республіки Крим;

· дачі висновків Конституційним Судом;

· відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість – Президент України, Кабінет Міністрів України;

· дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту – Верховна Рада України;

· офіційного тлумачення Конституції і законів України – Президент України, не менше ніж 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданні повинні бути зазначені:

1) повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання;

2) відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

3) повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

4) правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік матеріалів та документів, що додаються.

Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації і захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб’єктами права на конституційне звернення є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи.

У конституційному зверненні повинні бути зазначені:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів та матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Відкриття провадження в справах Конституційного Суду України визначається колегією суддів або Конституційним Судом на його засіданні. Справи, по яких відкрито конституційне провадження, розглядаються судом на пленарному засіданні.

Строк провадження по справах за конституційним поданням не повинен перевищувати 3 місяці. Якщо суд визнає конституційне подання невідкладним, строк його розгляду не повинен перевищувати 1 місяця.

Строк провадження по справах за конституційними зверненнями не повинен перевищувати 6 місяців.

Дата розгляду справи визначається Головою Конституційного Суду.

Колегія суддів у справах за конституційними поданнями більшістю голосів приймає рішення про відкриття провадження чи про відмову у відкриті.

Колегія суддів у справах за конституційним зверненням також приймає рішення про відкриття провадження або про відмову у відкритті.

На засіданнях Конституційного Суду розглядаються всі питання, які потребують вирішення, крім тих, які вирішуються на пленарних засіданнях. Конституційний Суд України на своїх пленарних засіданнях приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями; затверджує положення про постійні комісії; приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

На пленарних засіданнях приймаються рішення в справах: про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції України та законів України; висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.

Засідання суду вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів. Рішення суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини суддів.

Пленарне засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів. Рішення Конституційного Суду України приймаються і даються висновки на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів. Голосування проводиться поіменно шляхом опитування суддів. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово і підписуються окремо суддями, які голосували за і проти.

Рішення і висновки підписуються не пізніше 7 днів після їх прийняття. Рішення і висновки Конституційного Суду України офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. Копії рішень і висновків надсилаються на наступний робочий день після їх офіційного опублікування: суб’єкту права на конституційне подання або звернення, за ініціативою якого розглядалася справа, в Міністерство юстиції, а також до органу влади, який прийняв даний акт.

Учасниками конституційного провадження є: суб’єкти права на конституційне подання і звернення, їх представники, а також залучені судом до участі в розгляді справи органи і посадові особи, свідки, експерти, перекладачі.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

4. Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Суддя Конституційного Суду вступає на посаду з дня прийняття ним присяги на засіданні Верховної Ради України за участю Президента України, Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради України, не пізніше ніж через місяць після призначення його суддею.

Всі судді Конституційного Суду України є рівноправними під час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Суддя має право публічно висловлювати свою думку з питань, які стосуються провадження в суді відносно тих справ, по яких Конституційний Суд прийняв рішення чи дав висновок.

Повноваження судді, його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного або надзвичайного стану в Україні.

Повноваження судді припиняються у випадку:

· закінчення строку призначення;

· досягнення суддею 65 річного віку;

· неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

· порушення, пов’язаного із вступом його в політичну партію і т.д.;

· порушення суддею присяги;

· вступ в законну силу обвинувального вироку відносно судді;

· припинення його громадянства;

· визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

· подання суддею заяви про відставку або звільнення за власним бажанням.

РОЗДІЛ 3