ТЕМА. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров'я. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благо­получчя населення. Злочини, передбачені розділом ХНІ Особливої частини КК, посягають на здоров'я населення, яке є родовим об'єк­том цих злочинів. Він охоплює собою безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів¹, отруйних, сильнодіючих речовин і одурма­нюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забруд­неної продукції, а також від поширення епідемій.

Обов'язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення правил боротьби з епідеміями — ст. 325), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я людей. Вони виступають як предмети або як засоби здійснення цих злочи­нів. Такими предметами є:

1) наркотичні засоби (статті 305—309, 313—320);

2) психотропні речовини (статті 305—309, 313—314, 315, 317— 320);

2) прекурсори (статті 305, 306, 311, 312, 318, 320);

3) аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин (статті 305—309, 313— 315, 317, 320);

4) снотворний мак і конопля (ст. 310);

5) отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321);

6) одурманюючі засоби (статті 322, 324);

7) мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326);

8) токсини (ст. 326);

10) допінг (ст. 323);

11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327).

Поняття та ознаки перших чотирьох видів вказаних предметів даються в Законі України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» в редакції від 8 липня 1999 р.¹ При цьому всі ці предмети (крім аналогів) передба­чені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і пре­курсорів (далі — Перелік), який складений відповідно до законодав­ства і міжнародних зобов'язань України і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770². Перелік складається з чотирьох таблиць (Таблиця І, II, III і IV), кожна з яких включає Список № 1 і Список № 2, а Таблиця І — ще й Список № 3. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, Списки № 1 і 2 Таблиці І), або обмежений, але щодо якого встановлюються заходи контролю різної суворості.

Наркотичні засоби — це включені до Переліку речовини при­родного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які ста­новлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ни­ми. Наркотичні засоби рослинного походження — похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики — це наркотики, синтезовані в хіміч­них лабораторіях (часто в кустарних) з різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та інші).

Психотропні речовини — це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні мате­ріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викли­кати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки, і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними.

До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбі­тал, діазепам, феназепам, ЛСД тощо.

Прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин (далі — прекурсори) — це речовини та їх солі, що використовують­ся при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотроп­них речовин, включених до Переліку. Так, до прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин — це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і власти­вості яких подібні хімічній структурі та властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Звичайно виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацевтичного препарату, в ході якого ви­значається і вивчається низка речовин, які мають порівнянні влас­тивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.

Мак снотворний чи опійний — це різні сорти маку, які містять алкалоїди опіуму (морфін, кодеїн, тебаїн тощо). Поширеним є виго­товлення макової соломки. Це зібрані будь-яким способом стебла і коробочки будь-якого сорту снотворного маку (за винятком власне макового насіння) в цілому вигляді або подрібнені аж до порошко­подібного вигляду. Нерідко з макової соломки різними способами (наприклад шляхом виділення наркотично активних алкалоїдів во­дою або органічними розчинниками) отримують опій екстракційний в розчиненому, смолоподібному або твердому стані.

Коноплі (каннабіс) — поширені назви — посівні (звичайні, культурні), іноді — індійські — однорічна рослина, в якій плодонос­ні та квітучі верхівки (суцвіття), пилок і смола містять тетрагідро-каннабінол — наркотично активний алкалоїд. Наркотичні засоби конопляної групи — марихуана, гашиш, смола каннабісу, гашишне масло, всі ізомери тетрагідроканнабінолу.

Отруйні речовини — це речовини рослинного, тваринного і мі­нерального походження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викликати гостре або хронічне отруєння або смерть. Такі речовини віднесені Державною Фармакопеєю Ук­раїни до списку «А». До отруйних речовин відносяться ангідрид оц­тової кислоти, зміїна отрута, миш'як, метиловий спирт, обчищена бджолина отрута, ціаністий калій, стрихнін, сулема, атропіну суль­фат, різні поєднання ртуті тощо.

Сильнодіючі речовини — це речовини синтетичного або природ­ного походження, в тому числі рослини, що заподіюють небезпеч­ний вплив на організм людини, і можуть нанести шкоду її здоров'ю та життю при прийомі їх не в медичних цілях. Перелік сильнодію­чих речовин встановлюється Фармакологічним і Фармакопейним Комітетом Міністерства охорони здоров'я України. До них відно­сяться транквілізатори (наприклад седуксен), ефедрин і псевдоефед-рин, синтетичний етиловий спирт тощо.

Одурманюючі речовини — це засоби, що спричиняють одурма­нюючий ефект, який, зокрема, змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і силь­нодіючих речовин. До одурманюючих засобів відносять клофелин, алкогольні суміші з будь-яким змістом клофелину, хлороформ, ефір, хлоротил, спиртові екстракти рослин, що містять алкалоїди тропа­нової групи, барбитурато-алкогольну суміш, суміш димедрола з ал­коголем тощо.

Допінг — це речовини і методи, які використовуються для під­вищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для здоров'я і заборонені для вживання антидопінговим Кодексом Олімпійського руху і компетентними органами відповідних спортив­них організацій. До заборонених речовин відносяться стимулятори, наркотики, анаболіки, диуретики, пептидні та гликсопротеїдні гор­мони та їх аналоги. Очевидно, що ці речовини належать до різних фармакологічних груп, однак вони об'єднані в допінги з позицій ці­лей їх застосування — штучне створення фізичного стану спортсме­на, сприятливого для досягнення ним спортивних цілей.

Мікробіологічні та інші біологічні агенти — це предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біо-технічні препарати, мікроорганізми, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей. До біо­логічних агентів відносяться, наприклад, штами мікроорганізмів, ре­човини для обробки зерна, інші біологічно активні речовини і пред­мети — продукти біотехнологій.

Токсини — це сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослинного або тваринного походження, здатні при потраплянні в організм людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особливу небезпеку для здоров'я населення становлять токсичні речовини, які при проникненні в ор­ганізм людини через органи дихання, травлення або через шкіру мо­жуть викликати затяжні або хронічні, включаючи ракові, захворю­вання.

Продукти харчування чи інша продукція, радіоактивно за­бруднена понад допустимі рівні, — це продукти рослинного або тваринного походження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого похо­дження, яка має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або містить радіоактивні частинки в клітках рослин або тварин понад допустимі рівні.

Ряд складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних за­собів в якості кваліфікуючих ознак передбачає здійснення незакон­них дій, якщо їх предметом були особливо небезпечні наркотичні за­соби і психотропні речовини, а також наркотичні засоби, психотроп­ні речовини, їх аналоги і прекурсори у великих і особливо великих

розмірах.

Назви (міжнародні незареєстровані і хімічні) особливо небезпеч­них наркотичних засобів і психотропних речовин подані відповідно в списках № 1 і 2 Таблиці І зазначеного вище Переліку. Так, до особливо небезпечних наркотичних засобів віднесені, наприклад, ге­роїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з ма­кової соломки), ефедрин, опій. У свою чергу, особливо небезпечни­ми психотропними речовинами визнані, наприклад, катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА тощо.

Визначення невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що зна­ходяться в незаконному обігу, проводиться на підставі наказу Мі­ністра охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 р. № 188, яким затверджені Таблиці (1, 2 і 3). Наприклад, незаконний обіг героїну у великих розмірах визнається, якщо вага його складає від 1,0 до 10 г, в особливо великих — від 10,0 і більше; макової соломки ви­сушеної — у великих розмірах від 1 кг до 5 кг, в особливо вели­ких — від 5 кг і більше; опію екстракційного — у великих розмірах від 50 г до 250 г, в особливо великих — від 250 г і більше. Так само визначені великі та особливо великі розміри незаконного обігу пси­хотропних речовин і прекурсорів.

Об'єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров'ю населення. Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки дер­жав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р.¹, Конвенція про психотропні речовини 1971 р.² Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу нар­котичних засобів і психотропних речовин 1988 р.³

Як правило, ці злочини вчинюються тільки шляхом дії, а деякі з них і бездіяльністю (наприклад, порушення правил зберігання і об­ліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікро­біологічних та інших біологічних агентів або токсинів).

Прості склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виключення складає заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі злочини проти здоров'я населення мають матеріаль­ні склади (статті 325—327), які передбачають два види наслідків: 1) створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення і 2) фактичне заподіяння такої шкоди.

Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфі­куючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, неза­конне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподія­ло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314), порушення вста­новлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320), спонукання неповноліт­ніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. З ст. 323).

Там, де закон передбачає матеріальні склади, у тому числі наслі­док у вигляді створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю насе­лення, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок. При наслідках у вигляді фактичного заподіяння шкоди не­обхідно встановити, що саме це діяння, передбачене диспозицією статті, знаходиться в причинному зв'язку з наслідком як необхідним і закономірним його результатом.

Суб'єктивна сторона цього злочину з формальним складом ха­рактеризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфіка­ції злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продук­тів харчування чи іншої продукції та інших предметів. У більшості злочинів з матеріальним складом вина є тільки умисною (наприк­лад, викрадення, привласнення наркотичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою сво­їм службовим становищем.). Разом з тим, для таких злочинів, як по­рушення правил боротьби з епідеміями; порушення правил пово­дження з біологічними агентами чи токсинами; заготівля, пере­роблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування характерна необережна форма вини до наслідків, хоч самі дії (безді­яльність) у вигляді порушення правил, можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.

Суб'єкт цих злочинів як правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (кра­діжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку. Водночас тільки спеціальним суб'єктом можливе вчинення таких злочинів, як заволодіння наркотичними за­собами шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів, порушен­ня правил поводження з наркотичними засобами, отруйними і силь­нодіючими речовинами, біологічними агентами чи токсинами.

Таким чином, злочини проти здоров'я населення — це пе­редбачені кримінальним законом винні, суспільно небезпечні діян­ня, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фак­тичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб.

Частина 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309 і ч. 4 ст. 311 закріплюють заохо­чувальні норми, які передбачають обов'язкове і безумовне звільнен­ня особи від кримінальної відповідальності за наявності певних пе­редумов та підстав (добровільна здача наркотичних засобів, звер­нення до лікувальної установи і початок лікування від наркоманії тощо).

Види злочинів проти здоров'я населення. Залежно від без­посереднього об'єкта, особливостей предмета та об'єктивної сторо­ни злочини проти здоров'я населення, можна поділити на такі групи:

1) злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення (статті 305—307, 309—311, 320 і 321);

2) злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення (статті 308, 312, 313, 318 і 319);

3) злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу (статті 314—317, 322—324);

4) інші злочини проти здоров'я населення (статті 325—327).