ТЕМА № 25. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА

Орієнтовний план

1. Система права: поняття , ознаки, структура.

2. Інститут, галузь права та їх види.

3. Система законодавства, її структура, співвідношення із системою права.

4. Систематизація нормативно-правових актів.

Методичні рекомендації

Приступаючи до викладення проблеми цієї теми, потрібно розкрити поняття «система», «система права», «структура». Особливу увагу слід звернути на предмет і метод правового регулювання як підставу формування галузей права.

Розкриваючи друге питання, необхідно дати визначення галузі права, інституту права а також підгалузі і підінституту права та охарактеризувати їх види.

Відповідаючи на третє питання потрібно дати поняття «законодавство», «система законодавства», розглянути структуру системи законодавства і простежити співвідношення «системи законодавства і системи права».

В останньому питанні необхідно з’ясувати, що таке систематизація нормативно правових актів і розглянути її види.

Література

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 237-259.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 386-400.
3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 354-388.
4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 159-173.
5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 131-140.
6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 217-230.
7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 258-269.
8. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 172-176.
9. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 170-176.
10. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 93-103.
11. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 94-99.
12. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 130-167.
13. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 54-64.
14. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 235-245.
15. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 208-224.
16. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 124 с.
17. Законодавство: Проблеми ефективності. / ред. кол. В.Б. Авер’янов та ін.; Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАНУ. – К.: Наукова думка, 1995. – 231 с.
18. Конева Н.В. Теоретична сутність правового закону. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 86-90.
19. Онишко Є. Структура системи законодавства: загальнотеоретична характеристика. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 2006. – (9-10 лютого). – С. 46-47.
20. Михайлович Д.М. Теоретико-правові аспекти систематизації законодавства. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 249-255.

ТЕМА № 26. ПРАВОСВІДОМІСТЬ.

Орієнтовний план

1. Правосвідомість: поняття ознаки і функції.

2. Структура та форми правосвідомості.

3. Професійна правосвідомість працівників органів внутрішніх справ.

Методичні рекомендації

Приступаючи до аналізу теми курсової роботи, студент, слухач по­винен мати на увазі, що формування громадянського сус­пільства і правової держави, необхідність посилення ролі права в житті суспільства потребують відповідних духовних передумов, найважливішою з яких є певний рівень право­свідомості суб’єктів історичного процесу.

Висвітлення першого питання теми передбачає визначен­ня поняття, структури та функцій правосвідомості. Для цього в роботі необхідно простежити еволюцію поглядів учених-юристів на зміст поняття правосвідомості. Правосвідомість можна розглядати, враховуючи її тісний зв’язок з правом, оскільки право виступає своєрідною основою форму­вання правосвідомості. На підставі чинного права, законодав­ства виробляються ідеї, теорії, уявлення про його відповід­ність чи невідповідність розвитку суспільних відносин. Аналізуючи функції правосвідомості, слід зазначити, що в сучасних умовах вони наповнюються новим змістом з огляду на потреби вдосконалення політичних і соціально-економіч­них інститутів.

Зокрема, треба розглянути такі функції правосвідомості: правоутворюючу, правозастосовну, правового виховання, формування суспільної свідомості. Особливу увагу в курсовій роботі слід звернути на аналіз такої функції правосвідомості, як подолання правового нігілізму. Говорячи мову про види правосвідомості, автор курсової роботи повинен підкреслити, що правосвідомість є складним соціальним утво­ренням. З точки зору суб’єктів (носіїв) правосвідомість класифікується на суспільну (масову), групову й індивідуальну.

Висвітлюючи третє питання теми, слід наголосити, що правосвідомість є важливою духовною передумовою вдос­коналення демократичних інститутів, бо без необхідних пра­вових знань, орієнтацій, переконань не можна говорити про компетентну участь у перетвореннях, які проводяться в країні. У зв’язку із цим необхідно визначити роль правової свідомості в розвитку демократії та зміцненні законності. Справа в тому, що режим законності може існувати лише за умов реальної демократії, вільного виявлення волі особи та різноманітних соціальних груп, їх активної участі в процесі правотворчості й застосу­вання права. Завершується курсова робота аналізом системи за­собів правового виховання працівників внутрішніх справ, спрямованої на підвищення рівня їх правової культури та правової свідомості.

Література