Пошуки ефективних шляхів розвитку України в 50—60-ті pp., їх не­завершеність

...

Необхідно усвідомити також роль і місце в цьому процесі інтелігенції. Часи відлиги були позначені пожвавленням творчого життя в Україні: про­буджувались наука, література, мистецтво. По можливості слід навести кон­кретні приклади, що засвідчили б зрушення в цій справі. Особливу увагу доцільно привернути швидкому розвитку природничих наук, особливо ядер­ної фізики та кібернетики, що дало змогу Україні зайняти передові рубежі в СРСР у цих галузях. Новими вагомими здобутками позначився і розвиток гуманітарних наук, особливо історії та філософії, представники яких опуб­лікували низку талановитих творів.

Причому слід виділити такі приклади, які б допомогли читачам зрозу­міти, що дало можливість нашим науковцям в умовах компартійної системи зробити низку таких відкриттів у галузі науки, які були основою і для по­дальшого її розвитку, включаючи сьогодення. Вирішальна роль належала АН УРСР, до складу якої наприкінці 50-х — на початку 60-х pp. входило 36 НП і 19 інших наукових установ. У цілому кількість вчених за цей час зросла з 37 тис. до 94 тис. Основна увага вчених зосереджувалась на фунда­ментальних проблемах, які визначали перспективи науки. Багато було зроб­лено для розвитку ракетної техніки, космонавтики. Цікаво, наприклад, те, що у 1964 р. в Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР було споруджено один із найбільших у світі прискорювачів електронів. Українські вчені та інженери спроектували та збудували цифрову машину "Київ" (1960), першу в СРСР керуючу машину широкого профілю "Дніпро" (1961) та ін. Наголошуємо, що багато з цих відкриттів діють і сьогодні.

Аналогічна ситуація склалася в літературі та мистецтві, попри всі її упу­щення. Тут бажано зробити деякі порівняння з наступними етапами нашого розвитку, включаючи роки незалежності. Адже таких здобутків, як, напри­клад, у літературі, ми надалі вже не побачили, оскільки більше не було "відлиг". Саме тоді В. Сосюра написав автобіографічну "Третю роту", поеми "Розстрі­ляне безсмертя" та "Мазепа". Творчими здобутками стали романи М. Стель­маха "Хліб і сіль", Гр. Тютюнника — "Вир", автобіографічна повість О. Дов­женка "Зачарована Десна", Б. Антоненко-Давидович написав роман "За ширмою". Над романом "Собор" працював О. Гончар. З'явились і нові іме­на — Є. Гуцала, Ліни Костенко, Є. Сверстюка, В. Симоненка. У 1962 р. вийшла перша поетична збірка віршів С. Симоненка "Тиша і грім". Згодом по­бачила світ збірка "Земне тяжіння". Цей поет, фактично один із небагатьох дійсно з критичних позицій оцінював реальність, за що у 1963 р. його було жорстоко побито співробітниками міліції в Черкасах, що і стало причиною передчасної смерті поета того ж року. Бажано проаналізувати творчість цього поета для більш глибокого розуміння сучасності.

...

Сучасній молоді досить важко усвідомити, що навіть спроба реформуван­ня, послаблення ідеологічного тиску різко підняла довіру більшості радянсь­кого суспільства, а особливо молоді, до радянської влади та КПРС. На їхні заклики українська молодь їхала працювати на численні новобудови Сибіру та Півночі, на "підняття цілини". Але в ці ж роки саме молодь започаткува­ла дискусії на кшталт "що читати й писати, яку музику слухати і які фільми дивитись". Ця тенденція підсилилась після проведення вперше в 1957 р. в Москві Всесвітнього фестивалю молоді та студентів.

...

Персоналії

Довженко Олександр (1894—1956) — один із основоположників укра­їнського кіномистецтва, письменник і художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1939), народний артист РСФРР (1950). У 1914 р. закінчив Глухівський учительський інститут. Був комісаром драматичного театру ім. Тараса Шевченка, перебував на дипломатичній роботі у Варшаві та Берліні. З 1926 р. працював на Одеській кінофабриці, де створив свої перші роботи. В 1936 — 1941 pp. —режисер Київської кіностудії художніх фільмів. О. Довженко уві­йшов до історії світового кіно як творець художніх фільмів "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Щорс" (1939), "Поема про море" (1956). Літературну славу Довженкові принесла книга "Зачарована Десна"(1957).

Найважливіші події

8—10 березня— Собор греко-католицької церкви у м. Львові, що прий­няв рішення про скасування Брестської церковної унії, про розрив з Ватика­ном і об'єднання з Руською православною церквою.

1951, 3 квітня— відкриття філіалу АН УРСР у Львові.

2 липня— газета "Правда" "викриває" націоналістичні ухили в ук­раїнській літературі (критика поезії В. Сосюри "Любіть Україну", лібрето опери О. Корнійчука "Богдан Хмельницький").

27 серпня— відзначення 100-річчя з дня народження І. Франка.

1960 р.— поява гурту молодих письменників, так званих шістдесятників (В. Симоненко, Ліна Костенко, М. Вінграновський, Є. Гуцало, І. Дзюбата, І. Світличний, Д. Кулиняк та ін.).

1 жовтня— створення в Києві Товариства культурних зв'язків з україн­цями за кордоном.

1961, 10 березня— відзначення 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка.

20 травня— уряд УРСР встановив щорічну премію ім. Тараса Шевченка.

6 листопада— почав діяти Київський метрополітен.

1963,11—15 лютого— Республіканська наукова конференція з питань культури української мови, на якій були засудженні русифікація і звужен­ня сфери функціонування української мови.

Теми рефератів

3. Розвиток науки та культури в Україні в умовах десталінізації та активізація творчої громадсько-політичної діяльності інтелігенції в Україні в умовах десталінізації. Боротьба влади з "космополітизмом".

Рекомендована література

1. Баран В.К. Україна після Сталіна. — Л., 1992.

3. Історія України. Документи. Матеріали / Уклад., комент. В.Ю. Короля. — К.,2001.

5. Король В.Ю. Загадка смерті Сталіна і "справа лікарів" // Історія в школі. — 2002. — № 9.

7. Савельев В.Л. 50—80-ті. Час пошуків і втрачених можливостей // Про минуле заради майбутнього. — К., 1989.

8. Сверстюк Є. Блудні сини України. — К., 1993.

9. Суспільно-політичний розвиток західних областей УРСР 1939—1989.: 3б. док. і мат. — К., 1989.

10. Шаповал Ю.І. Сталінізм і Україна. — К., 1995.

11. Юрчук В. Культурне життя в Україні у повоєнні роки: світло і тіні. — К.,1995.

12. Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30— 50-ті роки XX століття. — Луцьк, 1995.

...

3. Курс на перебудову радянського суспільства: плани і реальність.

...

На закінчення варто розповісти про національно-культурне відродження в 1989—1991 pp., звернувши увагу на зростання самосвідомості та духов­ності українського народу, відродження історичної пам'яті, повернення за­бутих імен діячів культури і мистецтва, переорієнтацію української куль­тури на загальнолюдські цінності, відновлення греко-католицької та авто­кефальної православної українських церков.

При цьому, вивчаючи процес культурного і духовного відродження, про­аналізуйте його досягнення і невдачі. Адже попри всі декларації, значна частина задекларованого відродження залишилася міфом. За даними на 1990 р., ті 7155 архітектурних споруд, що перебувають у нас на обліку, є ледве не найнижчим показником в Європі.

Порівняйте такі дані. Всього в Україні близько 140 тис. пам'яток історіі й культури, узятих на державний облік. З них 53 501 — пам'ятки історії, у тому числі 42 900 — пам'ятники Великої Вітчизняної війни; 8 248 — пам'ят­ки монументального мистецтва, у тому числі — 5 015 пам'ятників Леніну (значну частину їх демонтовано); близько 56 000 — пам'ятки археології; — решта — пам'ятки архітектури та містобудівництва.

Наприклад, у Польщі тільки пам'яток архітектури 44 000, у Чехії і Сло­ваччині — 36 000, і тільки в одній землі Баварії, що в Німеччині, їх понад 80 000. Лише протягом перебування М. Хрущова при владі в країні було ліквідовано понад 10 000 унікальних пам'яток церковної архітектури, з них найбільше в Україні. Тільки у Львівській області понині не взято на облік понад 700 пам'яток історії.

Як порівняти з духовним і культурним відродженням той факт, що по­чинаючи з 1991 р. і в наступні роки виїхало понад 7 млн. громадян внаслідок різкого падіння життєвого рівня?

У 1990 р. Україна мала єдину Українську православну церкву — нині їх три (УПЦ, УАПЦ і УПЦ КП). Дайте відповідь на запитання: чи сприяє ду­ховному відродженню така релігійна ситуація?

У 1990 р. в Україні випускалось на рік понад 30—40 повнометражних художніх фільмів — нині 1—2. Чим це пояснити?

Дайте відповідь і на таке запитання: чому починаючи з 1991 р. стало все менше випускатися книжок українською мовою, особливо класики? І якими причинами пояснити той факт, що книжковий ринок поступово стала заповнювати продукція як російськомовна, так і західних видавництв?

Всю цю інформацію рекомендується аналізувати в контексті як періоду "перебудови", так і часів незалежності.

Підсумовуючи, слід зробити висновок, у якому зазначити, що побудува­ти "гуманний демократичний соціалізм", який мав, за задумом М. Горбачо­ва і його прибічників, поєднати ринок з централізованим плануванням, по­літичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік зі збе­реженням єдиної союзної держави, так і не вдалося. До то ж М. Горбачов підпав під сильний вплив західних країн, які не були зацікавлені у рефор­муванні СРСР.

Основні терміни і поняття

Догма(від гр. думка, вчення) — положення, визнане як незаперечна істи­на, вічна і незмінна, яка приймається без доказів.

Еволюційний(від лат. розгорнутий) — безперервний, поступовий, той, що розвивається поступово.

Канонізація(від гр. підпорядковую правилу) — узаконення, перетворен­ня якого-небудь правила на обов'язкове.

Утопія(від гр. неіснуюче місце) — мрія, вигадка, химера.

Фетиш(від фр. поклоніння) — річ або людина, яку обожнюють, покло­няються їй.

Шістдесятники— національно-культурна течія опозиційного руху в Україні другої половини 50—80-х pp., нова генерація борців за порятунок нації, її духовності, культури та мови, названих за часом розквіту їх мис­тецького таланту "шістдесятниками", а за рішуче неприйняття панівної ідеології — "дисидентами".

Персоналії

Корольов Сергій (1906—1966) — учений-механік, конструктор ракетно-космічних систем. Народився в м. Житомирі у сім'ї вчителя. У 1924 р. закін­чив Одеську професійно-технічну школу. Навчався в Київському політехніч­ному інституті. Закінчив Московське вище технічне училище (1930) і почав працювати в Центральному аерогідродинамічному інституті. З 1934 р. — керівник відділу ракетних літальних апаратів, у 1942—1946 pp. — заступник головного конструктора двигунів. Зробив видатний внесок у розробку потуж­них ракетних систем. Під його керівництвом як головного конструктора ство­рено ракети-носії, пілотовані космічні кораблі "Восток", "Восход".

Найважливіші події

1973, 20 лютого— постанова ЦК Компартії України про книгу П.Ю. Ше­леста "Україно наша Радянська", в якій її автора звинувачено в ідеалізації української історії, запорозького козацтва. Книгу було вилучено з бібліотеч­них фондів республіки.

1983, 26 травня— постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про до­даткові заходи для удосконалення вивчення російської мови в загально­освітніх навчальних закладах союзних республік", якою для русифікації був установлений режим найбільшого сприяння.

1988, літо— відзначення 1000-річчя хрещення Русі-України.

Червень— липень—Часопис "Київ" започаткував публікацію "Споминів" найвидатнішого українського історика М. Грушевського, а утворена згодом комісія АН УРСР розпочала готувати видання капітальної праці вченого — його багатотомної "Історії України-Руси".

1989, лютий— утворення у Києві Товариства української мови імені Т. Шевченка.

Осінь— фестиваль "Червона Рута" у Чернівцях, який ознаменував відродження української сучасної музики.

1990—1991— відновлення греко-католицької та автокефальної право­славної українських церков.

1991, 24 квітня— прийняття Верховною Рада УРСР Закону "Про свобо­ду совісті та релігійні переконання".

Контрольні запитання та завдання

3. Які характерні риси та особливості культурного і духовного життя у період 1945—1991 pp.?

4. Чим пояснити наступ сталінізму на українську інтелігенцію?

Теми рефератів

5. Суперечливий характер культурного життя України в 60—80-х pp.

Рекомендована література

2. Історія України. Документи. Матеріали / Уклад., комент. В.Ю. Коро­ля. — К., 2002.

5. Національні відносини в Україні у XX ст.: 36. док. і мат. — К., 1994.

6. Російщення України: Наук.-популяр, зб. — К., 1992.

8. Сверстюк Є. Блудні сини України. — К., 1993.

9. Історія України: Курс лекцій: у 2 кн. — Кн. 2: XX століття: Навч. посіб. / Л.Г. Мельник та ін. — К., 1992.

Cавченко

...