Основні вимоги до написання твору

1. Відповідність темі. Автор має осмислити зміст кожного поняття, що входить у заголовок, з’ясувати коло питань, які варто висвітлити.

2. Змістовність і лаконічність, глибина й повнота розкриття теми. Змістовність твору досягається насамперед глибоким аналізом його ідейно-художньої своєрідності, умінням оперувати літературознавчими поняттями, використовувати літературну критику, історичні свідчення й факти.

3. Доказовість висловленої думки, аргументованість висунутого положення. Твір повинен бути цілеспрямованим, пронизаним головною думкою, якій підкорюються всі інші судження. Робота без основної тези й необхідних доказів перетворюється у виклад випадково збережених у пам’яті уривчастих відомостей про якогось героя або подію.

4. План і логічність, послідовність викладу. Від добре складеного плану залежать глибина й змістовність твору. Кожне нове положення, висунуте автором твору, повинне бути наслідком попереднього, закономірно й природно випливати з нього. Твір, написаний за чітким планом, відрізняє струнка композиція, домірність частин, цілісність викладу.

5. Самостійність мислення. У творі повинно бути відбите власне „я” автора, його думка, знання прочитаного й здатність кваліфіковано аналізувати добуток. Самостійність – це невід’ємна риса твору, однак автор повинен уміти судити самостійно про добуток з позицій істин, уже відомих у літературознавстві, і викладати ці судження своїми словами, так, як він їх розуміє й оцінює.

6. Оригінальність, стильова єдність і виразність оповіді. Твір повинен відрізнятися сукупністю певних мовних засобів, що обумовлюється жанром роботи, власним відношенням автора до того, про що він пише, рівнем загального й мовного розвитку.

7. Незалежно від жанру, типу письмової роботи, індивідуальної манери оповіді, варто пам’ятати про загальні вимоги до твору:

– правильність і чистота(граматична правильність мови, відповідність літературним нормам);

– стислість (підбір слів, що передають саме ті думки, які автор хотів висловити; відсутність у реченні зайвих слів);

– виразність (доступність для розуміння, досконалість мови, відсутність вигадливих слів і зворотів, помилкового пафосу, стандартних висловлювань, словесних штампів, канцеляризмів тощо).

Прийоми дослідження мови тексту художнього твору ґрунтуються на таких принципах:

· характеристика мовних засобів у зв’язку з ідейно-образним змістом твору;

· оцінка мовних фактів у межах смислової структури тексту;

· співвіднесеність стилістичних характеристик мовних елементів з літературними і стилістичними нормами певної епохи;

· врахування авторської позиції.

Вимоги до аналізу нехудожніх текстів:

· визначити мовний стиль тексту;

· назвати ознаки, які це підтверджують;

· з’ясувати модель тексту;

· виявити мовні засоби оформлення;

· до уваги взяти морфемно-словотвірний, лексичний, морфологічний і синтаксичний рівні.

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття 1.ТЕКСТ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ – 2 год.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Джерела науки.

2. Перші спроби опису та систематизації дисципліни.

3. Розвиток лінгвістичного аналізу тексту як наукової та навчальної дисципліни на межі століть.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 2, 5, 8, 17]; додаткова [3, 4].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть час установлення лінгвістичного аналізу тексту (ЛАТ) як наукової та навчальної дисципліни.

2. Які передумови появи цієї науки?

3. Які філологічні дисципліни досліджують текст?

4. Які мовні рівні тексту пропонує розглядати професор І.Ковалик у процесі лінгвістичного аналізу?

5. Перелічіть основні напрями дослідження тексту.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Відомий науковець М. Бахтін в одній зі своїх робіт зазначив: «Де немає тексту, там немає й об’єкту для вивчення й мислення». Подумайте, з погляду якої наукової галузі розглядалося поняття «текст».

2. Напишіть міні-твір, який розкривав би зв’язок лінгвістики тексту зі спеціальністю, на якій ви навчаєтеся.

3. Підготуйте доповідь про сучасні тенденції розвитку лінгвістики тексту.

Практичне заняття 2.ТЕКСТ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ – 2 год.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Поняття тексту.

2. Функції тексту.

3. Основні категорії тексту.

4. Класифікація текстів.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 6, 8, 22];додаткова [2, 3, 7, ].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Як трактує поняття «текст» сучасна наука?

2. Перелічіть основні категорії тексту.

3. Як ви розумієте категорію «цілісності» тексту? Яка буває цілісність?

4. Поясніть значення термінів «континуум», «когезія».

5. Що таке зв’язність тексту? Яка вона буває?

6. За якими ознаками можна здійснювати членування тексту?

7. Завершеність тексту – як одна з його основних категорій.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Випишіть і порівняйте визначення тексту (не менше трьох), подані в різних лексикографічних джерелах. Зверніть увагу на повноту ознак, специфіку знайдених дефініцій.

2. Прочитайте фрази. Подумайте, чи можна вважати таку тематичну добірку речень текстом. Обґрунтуйте думку.

1. Друг – це людина, яка знає про вас все – і все одно любить вас (Дж. Аулер). 2. Дружба – це коли можна раптово приїхати до людини й поселитися в неї (Д.Самойлов). 3. Безкорислива дружба можлива тільки між людьми з однаковим прибутком (П.Гетті). 4. Чим багатші твої друзі, тим дорожче це тобі обходиться (Е. Марбурі). 5. Друзі допомагають нам жити і заважають працювати (Т.Котарбинський). 6. Ніколи не робіть висновок про людину за її друзями: в Іуди вони були бездоганні (П.Валері).

3. Доберіть приклади текстів з повною і частковою креолізацією.

4. Наведіть приклади прецедентних і патогенних текстів. До яких ви звертаєтеся частіше? Чому?

Практичне заняття 3. СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕКСТУ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Основні семантичні ознаки тексту.

2. Тема й мікротеми тексту. Основна думка тексту.

3. Заголовок тексту.

4. Поняття контексту.

5. Поняття про актуальне членування речень у тексті.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, ].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. На які групи за комунікативним напрямом поділяються тексти?

2. Поясніть значення термінів «контекст», «підтекст», «мікротекст», «макротекст».

3. Поясніть термін «контекст».

4. Назвіть і охарактеризуйте основні семантичні ознаки тексту.

5. Поясніть термін «актуальне (комунікативне) членування речення».

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Згадайте основні семантичні ознаки тексту й визначте, який із поданих варіантів становить текст. Обґрунтуйте думку.

а) Українська мова в світі. Возвируй у Слово. Секрети української мови. Як народжується слово. Барви української мови.

б) Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною за­пашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим но­жем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, не­розумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду (В.Сухомлинський).

2. Складіть твір на тему «Значення слова», щоб у ньому розкривалися такі підтеми й мікротеми:

І. Багатство нашої мови.

ІІ. У мовному океані.

1. Пасивний словник.

2. Активний словник.

ІІІ. Словниковий запас людини.

IV. Сила слова.

3. Напишіть текст, у якому не можна було б виділити

підтеми й мікротеми. Дайте йому заголовок.

Практичне заняття 4.СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕКСТУ – 2 год.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Речення й текст.

2. Складне синтаксичне ціле в науковій літературі.

3. Розмежування складного синтаксичного цілого й абзацу.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 3, 6, 22];

додаткова [2, 7, 8, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Які види тексту вам відомі? Розкажіть про них.

2. Які способи вираження прихованого смислу?

3. За якими ознаками класифікують тексти?

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте, з якими синтаксичними одиницями співвідносяться тексти:

І. «Людина доти й людина, доки не втратила здатність бачити, крім потворностей життя, і його красу» (О. Гончар).

ІІ. «Лише велика мета породжує великі характери» (О. Довженко).

ІІІ. Монологічне мовлення – це мовлення, коли говорить одна особа, а решта слухає, сприймає її мову. Це мовлення не розра­ховане на безпосередню словесну реакцію слухача. Приклада­ми монологічного мовлення є розповідь, міркування, сповідь мовця, його роздум. Може втілюватися в доповіді, лекції, виступах на зборах, під час пояснення нового матеріалу. Це відносно розгорнутий різновид мовлення (А.Токарська).

2. Подумайте, чи можна в поданих ССЦ виділити структурні одиниці: зачин, основну частину, кінцівку. Позначте автосемантичні речення.

І. Українська народна поезія – це велика народна література, яка своїми ідейно-змістовими і мистецькими здобутками стоїть на рівні літератур світу. Світова громадськість ствердила, що суспільно-філософські та соціальні ідеї, висловлені в українських піснях та думах, також відповідають рівневі передових поглядів європейських мислителів. Те, що висловлювали в своїх наукових трактатах учені інших народів, висловив український народ у своїх думах та піснях і в деяких випадках хронологічно раніше й оригінальніше (Г. Нудьга).

ІІ. Манери – це спосіб тримати себе, зовнішня форма пове­дінки з іншими людьми, це вжиті у мові вирази, тон, інтона­ція, жести, характерні для людини. Коли кажуть про гарні манери, то відзначають її скромність, стриманість, тактовну поведінку, вміння контролювати свої вчинки. Виділяють та­кож манери, які викликають довіру: вихованість, відкритість, передбачуваність поведінки, спокійну жестикуляцію. Завдя­ки гарним манерам людина стає такою, яку визнають інші. Більше того, кажуть, що хороші манері однієї людини заража­ють інших, підвищують культуру спілкування оточення. Коли говорять про погані манери, то мають на увазі: звичку людини голосно розмовляти, нецензурні вирази, розв’язні жести, гру­бощі, невміння стримувати своє роздратування та ін. Манери начебто візуально окреслюють людину і відіграють велику роль в її самопрезентації (Г.Чайка).

3. Складіть текст з 6 – 7 речень, кожне з яких було б автосемантичним. У текстах якого стилю часто зустрічається така структурна організація?

Практичне заняття 5.ВИДИ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ ТЕКСТУ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Поняття міжфразного зв’язку в науковій літературі.

2. Контактний і дистантний зв’язки між реченнями та складними синтаксичними цілими.

3. Послідовний і паралельний способи зв’язку.

4. Перспективний і ретроспективний напрям зв’язку.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Що передбачаєперспективний напрямзв’язку.

2. Охарактеризуйте типи міжфразових зв’язків тексту.

3. Охарактеризуйте способи міжфразного зв’язку тексту.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Прочитайте текст, перепишіть. Підкресліть однією рискою фрази, що приєднано до попередніх контактних зв’язком, а двома – ті, що приєднані дистантним зв’язком.

Надзвичайно цінна культура

Картопля – найважливіша овочева культура. Вона є одним із основних джерел вітамінів, і передусім вітаміну С. Особливо багаті на нього свіжозібрані бульби; після двомісячного зберігання кількість вітаміну зменшується майже вдвічі. Бульби картоплі містять крохмаль, цукор, білок, мінеральні солі, тому її називають другим хлібом. За умов тривалого зберігання та при промерзанні частина крохмалю розкладається на цукри, і картопля набуває неприємного солодкуватого смаку. При зберіганні на світлі бульби зеленіють, у них утворюється отруйна речовина – соланін.

Батьківщина картоплі – Південна Америка; там і нині вона росте у дикому стані. Стародавні індіанці культи­вували картоплю близько чотирнадцяти тисяч років тому. В XVI столітті її завезли в Італію іспанці, звідти вона поширилась по різних країнах. У Росію картоплю завіз Петро І у першій половині XVIII століття.

Картопля – цінний продукт харчування. Тепер у всі пори року вона на нашому столі як продукт номер один. Сотні смачних і поживних страв можна приготувати з цього розповсюдженого і незамінного коренеплода. Бульба корисна і смачна в будь-якому вигляді: її варять і печуть у шкірці (мундирі), або очищеною смажать, або готують різноманітні перші, другі та солодкі страви.

Широке застосування має картопля в сільському господарстві: протягом цілого року є цінним кормом для худоби, птиці, свиней. З бульб картоплі виготовляють крохмаль, спирт, молочну кислоту, ацетон (В. Кравець).

2. Прочитайте тексти. Визначте способи зв’язку речень у межах ССЦ.

І. Слово «школа» є в усіх слов’янських мовах. Було воно ще в давньоруській мові, про що свідчить літопис 1388 року.

У давньогрецькій мові було слово «схоле», від якого походить і наше «школа». От тільки буквальне значення його у греків було іншим: спочатку «затримка», потім «заняття у вільний час», далі «читання». Ітільки пізніше – «лекція», сучасне – «школа»». З’явилися там школи десь у VI столітті до нашої ери. Училися в них хлопчики з вільних родин. Спочатку вони відвідували школу, де навчали читати, писати й рахувати. Потім – школу, де їх навчали співів, музики, поезії. Ще пізніше, в інших школах, здійснювалося фізичне виховання й загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі ці школи були приватними.

Наша середньовічна школа теж була багатоступеневою: спочатку елементарнашкола, потім граматична, далі школа риторів. Училися тут також лише діти привілейованих верств. У Київській русі перші школи з’явилися в кінці Х століття (О.Стрижак).

4. Прочитайте текст. Визначте, яким способом поєднані речення в тексті. Обґрунтуйте думку. Запишіть продовження тексту, зберігаючи спосіб поєднання речень у ССЦ.

Пізнім вечором Олекса з Іваном стояли у глибині розлогого саду над бе­регом гірської річки. Річка шумить, плюскотить і щось цікаве розповідає берегам і камінню. Сад у безруху прислухається до розповіді. Перепел б’є десь у золотистих дзвіночках захвату. Обидва мовчазно слухають, ніби прагнуть збагнути цю непорушну правду, якою дихає сад (І. Голубовський).

Практичне заняття 6.МОВНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ МІЖФРАЗОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В ТЕКСТІ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Засоби, що забезпечують семантичну єдність.

2. Предметно-логічна сітка висловлювання.

3. Засоби, які передають логічні відношення.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 3, 6, 22];додаткова [2, 7, 8, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Які засоби передають семантичну єдність?

2. Охарактеризуйте засоби, які передають логічні відношення.

3. Поясніть поняття «предметно-логічна сітка висловлювання».

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Прочитайте тексти. Випишіть мовні засоби, що забезпечують семантичну єдність тексту. Які з них використані найчастіше?

І. Як у давнину людина відчувала плин часу і як увічнювала це в слові? Про те, що людина дуже давно збагнула своє існування в часі, свідчать найдавніші календарі, які дійшли до нас.

Слово «календар» з’явилося у Давньому Римі. Там „календами” називали перший день кожного місяця. Усі розрахунки у римлян пов’язувалися з цими першими числами місяця. У ці дні сплачувалися борги, виконувалися зобов’язання й робилися різні розрахунки. Тоді греки ще не прийняли римського календаря. Тому вислів «відкласти до грецьких календ» означав «до безконечності».

За першими числами місяця жреці вели рахунок часу, а «календарі умом» звалася «книга боргів». У нас слово «календар» з’явилося у XVII столітті. Очевидно, прийшло через польську мову. Проте наявність у мові слів «коляда», «колядка», «колядування», які сягають корінням дохристи­янських часів, свідчать про те, що слово «календи» вперше було запозичене усним шляхом з латинської мови в дуже давні часи (О. Стрижак).

2. Прочитайте речення. Доведіть неправильність використання займенників при послідовному зв’язку речень. Запишіть, виправивши помилки.

1. Перед нами бузок. Він стоїть у кошику. Він сплетений з лози. 2. Ми з матір’ю ходили на виставку квітів. Вона дуже гарна. 3. Тут росли береза й осика. Нею не можна було не любуватися. 4. Актор читав вірш. Ми слухали його вперше. 5. Брат приніс улюблену книгу й газету. Мені сподобалась її обкладинка.

3. Перепишіть текст, увиразнюючи його різноманітністю мовних засобів, що забезпечують семантичну єдність тексту.

Особливості слов’янського одягу

Свита так само, як і кожух, є дуже давнім одягом. Уже в XI столітті свита була поширена серед усіх прошарків княжої України-Русі.

Найдовші та найширші свити носили на Харківщині та Дніпропетровщині. Найкоротші та найвужчі свити – на Поліссі. Щодо Галичини, то населення підніжжя Карпат має довгі свити, а карпатське навпаки: весь одяг має короткий. Колір свит також не скрізь однаковий. На Поліссі та на Лемківщині носять сірі свити. Вся середня і південна смуга України знають тільки чорну барву селянської свити, тобто природний колір овечої вовни чорних овець. В Галичині фарбували колись свої свити в червоний колір.

Запинають свиту справа наліво. Застібають з лівого боку на шкіряний ґудзик.

Свита – це найстародавніший і найпоширеніший верхній одяг українських селян (Зі студ. твору).

5. Складіть текст, до предметно-понятійної сітки якого входили б такі мовні одиниці: свобода, закон, гідність, обов’язок, відповідальність, слова, нездатний, вільний, залежний, дозволити, думати, говорити.

Практичне заняття 7.СТВОРЕННЯ Й РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТІВ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Поняття про сприйняття, розуміння, відтворення і створення тексту.

2. План, конспект, тези.

3. Поняття анотації й рецензії.

4. Редагування текстів.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 3, 6, 22];додаткова [2, 7, 8, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Що називається міжфразовим зв’язком?

2. Охарактеризуйте напрями міжфразного зв’язку.

3. Назвіть і поясніть способи міжфразного зв’язку.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Відомо, що дієслово – носій динамічної ознаки, за висловом французького лінгвіста Л. Теньєра, «режисер усієї вербальної фрази». Використовуючи лише дієслова, можна дуже багато розповісти, наприклад: Зустрілися. Загорілися. Одружилися. Роздивилися. Посварилися. Побилися. Розлучилися. Розгорніть цей текст так, щоб він став повноцінним. Виділіть автосемантичні речення.

* Складіть свій приклад «історії», використовуючи тільки дієслова.

2. Прочитайте. Запишіть переклад українською мовою. Складіть план до записаного тексту. Визначте тему тексту, підтеми й мікротеми (якщо це можливо).

Слово «этикет», которое вошло в жизнь людей в XVIII веке, в переводе с французского означает церемониал, то есть определённый порядок придворного быта. В эпоху расцвета королевской власти говорили, что законы этикета связывают монархов сильнее, чем законы конституций. Порой необходимость их соблюдения ставилась выше человеческой жизни.

Один из таких случаев, имевший место при дворе Филиппа II, описан в «Мемуарах об испанском дворе». Королева, которая захотела показать знати, что она хорошо держится на лошади, села на строптивого андалузского коня. Конь взвился на дыбы. Королева упала, её нога застряла в стремени. Конь помчался, волоча всадницу за собой.

Это случилось под стенами дворца. Король видел всё с балкона, площадь было полна знати, но никто не решался помочь королеве: никому нельзя было дотрагиваться до ноги её величества. Наконец, двое придворных всё же решились остановить скачущего коня. Вытащив из-под него полуживую королеву, они тут же скрылись, боясь королевского гнева: их поступок мог быть воспринят как недопустимая дерзость (С кн. „Эмоции, этикет...”).

* Чи наявний в тексті перспективний напрям міжфразного зв’язку?

3. Законспектуйте одну статтю, проблематика якої стосувалася б вашої спеціальності. Сформулюйте тему й головну ідею тексту.

4. Прочитайте текст виступу й відредагуйте його. Виправлений варіант запишіть.

Людина, на яку я хочу бути схожим

Шановні друзі! Хочу сказати кілька слів про люди­ну, яка для мене є взірцем.

Це мій брат, який старший мене на три роки. Він успішно закінчив середню, а також музикальну шко­ли. Окрім того, він початкуючий поет і вже надрукував кілька віршів, охоче малює масляними фарбами.

Між нами давно встановилися дружні відносини, і ми любимо у вільний час поговорити по душам, поман­друвати по вулицям Києва, помилуватися оточуючим світом на схилах Дніпра.

Проте це буває не так часто, бо брат чистолюбивий і багато працює над собою. Він підписує багато газет і журналів і засиджується над книжками й періодикою допізна, подовгу грає на піаніно, не любить, коли я відволікаю його по любому поводу. Ще відзначу, що брат не живе на чужий рахунок, випрошуючи кошти у батьків, а заробляє, даючи уроки музики.

Брат мріє пройти по конкурсу в консерваторію і ста­ти композитором.

Я пишаюся своїм братом і хочу бути подібним на нього.

Практичне заняття 8.СТРУКТУРА ТЕКСТУ І ТИП МОВЛЕННЯ.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Поняття типу мовлення.

2. Опис, розповідь, роздум як основні типи мовлення.

3. Функціональні стилі мовлення.

4. Поняття жанру.

5. Залежність структури тексту від типу і стилю висловлювання.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть і охарактеризуйте основні типи мовлення.

2. Що називається стилем мовлення?

3. Що називається жанром мовлення?

4. Охарактеризуйте жанрові особливості твору?

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Прочитайте. Визначте тип текстів. Складіть і введіть у тексти елементи інших типів мовлення. Як від цього зміниться зміст висло­влювання?

І. Червневий вечір. Берег Дніпра. На безхмарному тем­ному небі засвічуються яскравими вогниками зорі. Вони чудернацькими візерунками прикрашають небесне по­лотно. Раптом одна з них полетіла по бездонному морю сузір’їв. Від місяця на воду стелиться світла доріжка. Вітерець ледь-ледь колише комиші, що хиляться на сон. Ледве чутно приплив маленьких хвиль. Вони легенько накочуються на дрібні камінці біля берега... Тиша...

2. Виберіть з будь-якого підручника з сучасної української літературної мови уривок, що являє собою опис. Запишіть його й доведіть, що завдання виконано правильно.

3. Прочитайте автобіографію В.Симоненка й охарактеризуйте жанрово-ситуативний стиль її як службового документа.

Я, Симоненко Василь Андрійович, народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Полтавської області Лубенського району в сім’ї колгоспника.

Батько мій – Симоненко Андрій Леонтович; мати – Щербань Ганна Федорівна.

У період тимчасової окупації я разом з матір’ю жив на окупованій території. Ніхто з рідних з окупаційною вла­дою не співробітничав.

У 1942 році поступив до 1-го класу Біївської початко­вої школи.

У 1947 році поступив у 6-й клас Тарандинцівської се­редньої школи, де й закінчив 10 класів весною 1952 року. У цьому ж році поступив на перший курс факультету жур­налістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, де й навчаюся до цього часу.

Зараз мати працює в колгоспі. Про батька точних ві­домостей не маю. Знаю тільки, що в перші післявоєнні роки він був військовослужбовцем.

Член ВЛКСМ із 1950 року.

9.11.1957. Вас. Симоненко

* Проаналізуйте тканину наведеної нижче літературної (поетичної) автобіографії В.Симоненка. Установіть, чим відрізняється мовлення літературної автобіографії від мовлення автобіографії службової?

4. Напишіть твір-опис, твір-роздум і твір-розповідь за одним з малюнків:

А) Б) В)

Практичне заняття 9.ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Аналіз тексту як наукова проблема.

2. Схеми аналізу тексту.

3. Повний лінгвістичний аналіз тексту.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Розкрийте поняття компресія тексту.

2. Охарактеризуйте поняття «план», «конспект», «тези».

3. Назвіть основні правила і вимоги щодо редагування текстів.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Виконайте частковий лінгвістичний аналіз текстів: визначте співвідношення в них ССЦ і абзаців. Зробіть висновок про залежність особливостей структури тексту від типу й стилю мовлення.

Факс – це спосіб передачі різних за змістом документів за допо­могою телекомунікативного зв’язку та принтера.

Обов’язкові реквізити факсу такі:

1. Місце відправлення.

2. Адресат.

3. Телефон місця відправлення.

4. Дата відправлення.

Вони подаються англійською мовою або українські слова записуються латинськими літерами. Текст факсу пишеться без скорочень.

Факс – це поширений, але менш доступний спосіб передачі інформації, ніж телефон або телеграф. Тому одне й те саме місце відправлення (місце призначення) може бути адресою різних авторів (адресатів). У цьому полягає особ­ливість реквізитів факсу (З кн. „Сучасні ділові папери”).

2. Знайдіть у газетних текстах 3 приклади невідповідності ССЦ і абзаців. З’ясуйте, наскільки, на ваш погляд, виправдана така невідповідність.

3. Установіть, зразками яких стилів і жанрів є наведений текст. Охарактеризуйте різноманітність мовних засобів тексту.

Поділ мови на стилі є наслідком її історичного розвитку: у процесі становлення й розквіту літературної мови частина її засобів набуває виразного стилістичного забарвлення, закріплюється за певною сферою спілкування.

Для виконання різноманітних функцій у мові історично склались і оформились окремі різновиди, які характеризуються наявністю у кожному з них лексичних, фразеологічних і, частково, граматичних засобів, переважно використовуваних у певній суспільній сфері функціонування мови. Ці різновиди здобули назву функціональних стилів.

4. Прослухайте останні новини на будь-якому українському телевізійному каналі. Визначте комунікативні функції мовлення. Подумайте, до якого типу аналізу текстів відноситься ваше завдання.

Практичне заняття 10-11.СПЕЦИФІКА АНАЛІЗУ МОВИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЛЕКСИЧНИЙ РІВЕНЬ АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ – 4 год.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Художній текст і твір.

2. Тропи:

3. Прозове мовлення.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 6, 8, 22];додаткова [2, 3, 7, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Якими ознаками відрізняється текст художнього твору від текстів інших стилів?

2. Перелічіть ознаки художнього стилю

3. Чим відрізняються переносні контекстуальні значення від переносних значень загальновживаних слів?

4. Як досягається образність художнього мовлення?

5. Охарактеризуйте епітет як елемент творення образності та способи його вираження.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Доберіть заголовок. Які мовні засоби служать для створення художнього образу? Випишіть словосполучення з епітетами, метафорами, порівняннями.

Степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю.
І все тут пахне. Пахне особливими пахощами степового
різнотрав’я, гарячим лоєм отари, батьковим чабанським
духом та відкритою навстіж сухою кошарою.

Спочиває степ, сизіє, бузковіє, гасне, набираючись прохолоди після денної сліпучої спеки. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з неба. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце. Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка. Як можна не любити цей зоряний степ уночі! Десь пісня тане далека, наче крізь сон. Повітря чисте, запашне. А над тобою простір, всіяний зорями. Світлою порошею курить Чумацький Шлях – шлях твоїх пращурів, що проходили тут чумаками в чорних дігтярних сорочках... (О.Гончар).

2. Складіть художній опис весни. Зробіть повний лексичний аналіз тексту.

3. Прочитайте. Визначте тип текстів. Складіть і введіть у тексти елементи інших типів мовлення. Як від цього зміниться зміст висло­влювання.

Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу. Поки вона спрямовує всі суспільні сили на здійснення цих потреб, за нею всі йдуть, охоче пропонують свої послуги, помагають діяти для загального добра. Але часто такий чоловік на цьому не зупиняється й починає здійснювати вже свої власні плани. Вони, цілком можливо, видаються йому і мудрими, і грандіозними, але, на превеликий жаль, не базуються на справжньому стані речей. Скажімо, хто стане заперечувати, що кукурудза – прекрасний злак? Або що горох – надзвичайно корисна рослина? Але
спробуйте засіяти кукурудзою й горохом усю країну – що матимете?

Завжди знаходяться люди, готові підскакувати при кожній нагоді: ах, як це прекрасно! Ах, як грандіозно! Ах, яка мудрість! Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його терпінням. Неминучі зміни, цей закономірний наслідок зусиль цілого народу, усувають з дороги все (П. Загребельний).

4. Виконайте частковий лінгвістичний аналіз текстів: визначте співвідношення в них ССЦ і абзаців. Зробіть висновок про залежність особливостей структури тексту від типу й стилю мовлення.

Практичне заняття 12.ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВОГО ТЕКСТУ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Специфічні мовні ознаки наукових текстів.

2. Граматичні особливості наукових текстів.

3. Синтаксичні ознаки наукового стилю.

4. Основні вимоги до оформлення наукового тексту.

5. Модель наукового тексту. Мовні формули й оформлення.

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 3, 6, 22];додаткова [2, 7, 8, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть основні віхи формування та розвитку українського наукового стилю.

2. Дайте визначення науковому тексту. Яка існує класифікація таких текстів за сферами застосування?

3. Які ознаки притаманні (властиві) науково-гуманітарним текстам?

4. Якими мовними ознаками наукові тексти відрізняються від текстів інших функціональних стилів?

5. Проаналізуйте іншомовну лексику в наукових текстах.

6. Яка проблема метафоричності наукового мовлення?

7. Назвіть приклади синонімів у наукових текстах.

8. Розкажіть про граматичні особливості наукових текстів:

- морфологічні ознаки наукового стилю;

- синтаксичні ознаки наукового стилю.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть науковий опис місцевості (околиці, села, міста), використовуючи ботанічні назви.

2. Знайдіть у словнику іншомовних слів значення 5-ти термінів професійного спрямування; складіть із ними текст.

3. Доберіть зразок наукового тексту. Визначте тип, стиль, жанр його. Підкресліть мовні засоби, які «визначають» стильову належність тексту. Зробіть лінгвістичний аналіз наукового тексту

Практичне заняття 13.СТРУКТУРНО-СМИСЛОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Мова газети.

2. Синоніми у мові ЗМІ.

3. Фразеологія у мові сучасних ЗМІ.

4. Синтаксичні конструкції в мові ЗМІ

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Проаналізуйте публіцистичний стиль та його підстилі.

2. Назвіть витоки публіцистичного стилю.

3. Охарактеризуйте мову газетних текстів.

4. Розкажіть про інноваційні експресивні синтаксичні конструкції в мові ЗМІ.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Випишіть з місцевої газети замітку інформаційного або дискусійного характеру. Охарактеризуйте лексичний склад текстів (загальновживані, суспільно-політичні, професійні слова). Назвіть найголовніші стильові ознаки публіцистичного стилю.

2. Відредагуйте текст: зробіть його більш експресивним, використовуючи як засіб зв’язку в тексті синоніми. Розставте потрібні розділові знаки.

Хабаровськ. Ще недавно уссурійський тигр що водиться тільки на Далекому Сході вважався відмираючи видом. У тайзі залишилось усього 20 тигрів. Але сувора заборона на відстріл на інші заходи врятували звіра. Згідно з недавнім переписом зараз в Уссурійській тайзі нараховується понад 200 тигрів.

3. Наведіть зразок публічного виступу. Зробіть лінгвістичний аналіз тексту.

Практичне заняття 14.ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТІВ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ – 2 год.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Графіка текстів офіційно-ділового стилю.

2. Мова ділових паперів.

3. Самостійна робота.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Проаналізуйте особливості текстів офіційно-ділового стилю. Яку сферу діяльності вони обслуговують, на які підстилі поділяються?

2. Розкажіть про історію становлення цього стилю в українській мові.

3. Назвіть час виокремлення цього стилю. Які три періоди функціонування офіційно-ділового стилю сьогодні виділяють?

4. Що характерно для графіки текстів офіційно-ділового стилю? Перелічіть його обов’язкові графічні реквізити.

5. Охарактеризувати мову ділових документів на різних мовних рівнях.

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Як ви розумієте смисл виразів протокольна мова, протокольний стиль, протокольна точність? Складіть речення з даними словосполученнями.

2. Напишіть резюме на себе або знайомого.

3. Законспектуйте одну статтю, проблематика якої стосувалася б вашої спеціальності. Сформулюйте тему й головну ідею тексту.

Практичне заняття 15.ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ – 2 год.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до контрольної роботи:

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Орієнтовні завдання