Джерела. Агрикультура в памятниках западного средневековья / Под ред

Агрикультура в памятниках западного средневековья / Под ред. О.А. Добиаш-Рождественской и М.И. Бурского. - М., Л., 1936.

Лука Пачоли. Трактат о счетах и записях. - М., 1974.

Средневековый город / Под ред. В.Ф. Семенова // Уч. зап. Моск. гос. пед. ин-та им. В.И. Ленина. М., 1949. Т. 59. Вып. 3.

Література

Авербух М.С. Законы народонаселения докапиталистических формаций. - М., 1967.

Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. XV—XVIII вв. - М., 1986, 1988, 1992. Т. 1-3.

Бюхер К. Возникновение народного хозяйства. 5-е изд.- Пг., 1923. Т. 1—2.

Все начиналось с десятины; этот многоликий налоговый мир. - М., 1992.

Даркевич В.П. Путями средневековых мастеров. - М., 1972.

Демография западноевропейского средневековья в современной буржуазной историографии. Реферат, сб. - М., 1984.

Дживелегов А.К. Торговля на Западе в средние века.- СПб., 1904.

Еманов А.Г. Север и Юг в истории коммерции: на материалах Кафы XIII-XV вв. - Тюмень, 1995.

Женщина, брак, семья до начала нового времени. Демографические и социо-культурные аспекты. - М., 1993.

Историческая демография докапиталистических обществ Западной Европы. Проблемы и исследования. - М., 1988.

История техники. - ., 1962. Гл. III.

Корхов Ю.А. Догородское ремесло средневековой Германии // Уч. зап. Моск. гос. пед. ин-та. - М., 1940. Т. 26. Вып. 1.

Кулишер И.М. История экономического быта Западной Европы. 8-е изд.- М., Л., 1931. Т. 1.

Макаров И.С. К вопросу об организации ремесла во французском поместье в эпоху Каролингов // Уч. зап. Ин-та истории РАНИОН. - М., 1929. Т. 3.

Петрушевскчй Д.М. Очерки из экономической истории средневековой Европы. - М., Л., 1928.

ПолянскийФ.Я. Товарное производство в условиях феодализма. - М., 1969.

Сванидзе А.А. Деревенские ремесла в средневековой Европе. -М., 1985.

Серовайский Я.Д. К вопросу продуктивности французского земледелия в сред­ние века (IX—XIV вв.) // Вопросы истории. - Алма-Ата, 1972. - Вып. 4.

Скржчнская Е. Ч. Техника эпохи западноевропейского средневековья (до XVI века) // Очерки истории техники докапиталистических формаций. - М., Л., 1936.

Средневековый быт. - Л., 1935.

Харитоновым Д.Э. Средневековый мастер и его представления о вещи // Худо­жественный язык средневековья. - М., 1982.

Харитонович Д.Э. Ремесло и искусство (Социокультурный образ западноевро­пейского средневекового ремесленника) // Одиссей. Человек в истории. 1992. - М., 1994.

Шевеленко А.Я. Природный фактор и европейское общество V—X веков // ВИ – 1969 - № 10.

Шевеленко А.Я. Производственно-трудовой опыт народных масс Европы VI—Х вв. // ВИ – 1975 - № 8.

Ястребицкая А.Л. Западная Европа XI—XIII веков. Эпоха. Быт. Костюм. - М., 1978.

Тема 20. ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

ДО КІНЦЯ ХV ст.

(2 год.)

Ранньосередньовічна держава. Етапи становлення державності у ранньому середньовіччі. Регіональні відмінності державотворення. Народження державності безпосередньо із політичної системи військової демократії ( безсинтезна зона). Синтез елементів пізньоантичної державності та елементів військової демократії у формуванні феодальної держави Південно-Західної Європи. Роль общинної організації у зародженні ранньофеодальної держави. Королівська влада. Особливості ранньофеодальної держави. Візантія як приклад поступової еволюції античної державності у ранньофеодальну.

Політична еволюція країн Європи в період розвинутого феодалізму. Феодальна роздрібленість. Причини і фактори політичної централізації. Універсалістські тенденції у політичному розвитку країн Європи. Регіональна централізація ( Італія, Німеччина). Становлення і розвиток нової форми правління - станово-представницької монархії. Дві основні сторони станового представництва: посилення королівської влади та оформлення і ріст політичного впливу станів. Основні функції станового представництва.

Література

Гутнова Е В. Возникновение английского парламента. – М., 1960.

Гутнова Е.В. Роль бюргерства в формировании сословной монархии в Западной Европе // Социальная природа средневекового бюргерства. – М. 1979. – С.50-88.

Гутнова Е.В. Сословная монархия и крестьянство в Западной Европе XII-XV вв. // ВИ – 1978. - № 8.

Кареев Н.И. Поместье-государство и сословная монархия средних веков. – СПб., 1909.

Ковалевский М.М. От прямого народоправства к представительному и от патриархальной монархии – к парламентаризму. – М., 1906. Т.1-3.

Корсунский А.Р. Образование раннефеодального государства в Западной Европе. – М., 1963.

Косминский Е.А. проблемы английского феодализма в историографии средних веков. – М., 1963.

Удальцова З.В. Византия и Западная Европа: (Типологические наблюдения) // Византийские очерки. – М., 1977. – С.3-65.

Хачатурян Н.А. Возникновение генеральных Штатов Во Франции. – М., 1976.

Тема 21. СОЦІАЛЬНА БОРОТЬБА В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

(2 год.)

Поняття соціальної боротьби в історіографії.

Соціальна боротьба в ранньому середньовіччі. Форми соціального протесту. Їх відмінність у залежності від типологічних зон феодалізації. Антиподатковий та антиурядовий характер виступів, їх поєднання з боротьбою проти іноземних завойовників та християнізації. Консервативний характер вимог.

Боротьба селянства у період розвинутого феодалізму. Внутрівотчинний характер боротьби. Форми протесту: індивідуальні легальні, колективні легальні, бунтарські. Поява соціального розбою. Селянські війни як найбільш гостра і вища форма боротьби селян. Селянські повстання ХІV-ХV ст., їх загальні риси. Основні вимоги селян. Приклади поміркованих та радикальних програм. Причини поразок та значення селянських виступів.

Соціальна боротьба в середньовічному місті. Етапи соціальної боротьби. Боротьба міст із сеньйорами за автономію (Х-ХІІІ ст.). Форми боротьби: збройні виступи, викупи найважчих повинностей. Значення комунального руху. Боротьба між міською верхівкою (патриціатом) і середніми та нищими верствами міського населення як другий етап в соціальній боротьбі в місті (ХІV-ХV ст.). Характер цієї боротьби: конфлікти між цехами і патриціатом за допуск до політичної влади, боротьба між “старшими” і “молодшими” цехами, боротьба всередині цехів. Результати соціальної боротьби у містах. Поява нового типу соціального конфлікту в місті між передпролетаріатом ( плебейськими масами) і буржуазією, що зароджувалася.

Література:

Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ-XV вв.) – М., 1984.

Керов В.Л. Народные восстания и еретические движения фо Франции в конце ХІІ- начале XIV в. – М., 1986.

Киррилова А.А. Коассовая борьба в городах Восточной Англии в XIV в. // Учен. Зап. МГПИ. – 1969. - № 321. – С.3-253.

Конокотин А.В. Жакерия 1358 года во Франции // Учен. Зап. Иванов. Пед. Ин-та. – 1964. – Т.35. – С.3-98.

Петрушевский Д.М. Восстание Уота тайлера. – М., 1914.

Пискорский В.К. Крепостное право в Каталонии в средние века. – К., 1901.

Рутенбург В.И. Народные движения в городах Италии в XIV – начале XV в. – М., Л., 1958.

Сапрыкин Ю.М. Социально-политические взгляды английского крестьянства в XIV-XVII вв. – М., 1972.

Чистозвогнов А.Н. Европейский крестьянин в борьбе за землю и волю (XIV-XV вв.) // СВ. – 1975. – Вып. 39.

Тема 22. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ В

V-ХV ст.

(2 год.)

Своєрідність міжнародних відносин раннього середньовіччя. Ембріональність форм міжнародних відносин. Причини нестабільності. Відносини між “варварськими королівствами”. Візантія і “варварські королівства”. Способи врегулювання відносин між ними. Візантійська школа дипломатії. Вплив церкви і релігії на сферу міжнародної політики. Міссіонерство. Франко-папський союз. Боротьба імперії і папства в кінці ІХ-Х ст. Протиборство папського Риму і Константинополя. Експансія скандинавів. Міжнародні відносини періоду феодальної роздрібленості. Право приватноі війни і приватної дипломатії.

Міжнародні відносини в Європі в ХІ-ХІІІ ст. Зближення народів і держав, руйнування замкнутості. Наростання центробіжних тенденцій. Феодальна експансія як головна характеристика міжнародних відносин періоду. Основні вузли протиріч. Імперія і папство. Англо-французький конфлікт. Гасконські війни. Англо-французькі протиріччя в Середземномор`ї та Сході. Хрестові походи та їх вплив на міжнародні відносини. Універсалістські тенденції в політиці європейських держав. Протиріччя між Західною Європою і Візантією. Татаро-монгольська загроза. Основні наслідки розвитку міжнародних відносин ХІ-ХІІІ ст.

Міжнародні відносини в Європі в ХІV-ХV ст. Зміни в розстановці сил на міжнародній арені. Загострення англо-французьких протиріч. Пошук союзників. Столітня війна. Причини. Етапи. Вплив на міжнародну ситуацію. Поява визвольного руху. Універсалістські тенденції. Епоха уній. Доля Візантійської імперії та Європа. Проблеми війни і миру. Європа і країни Сходу.

Література:

Басовская Н.И. Столетняя война 1337-1453 гг. – М., 1958.

Гуревич А.Я. Походы викингов. – М., 1966.

Заборов М.А. Крестоносцы на Востоке. – М., 1980.

Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. – М., 1968.

Проблемы истории международных отношений. – М., 1972.

Соколов Н.П. Образование венецианской колониальной империи. – Саратов, 1963.

Успенский Ф.И. История Византийской империи. – СПб., 1901.

Тема 23. ЦЕРКВА В ХІ-ХV ст.

(2 год.)

Чернечий рух Х- першої половини ХІ ст. Ідеї церковної реформи. Клюні. Боротьба із симонією та утвердження целібату. Римська курія та колегія кардиналів.

Розкол церкви. Схизма 1054 р. Догмат про чистилище.

«Грегоріанська реформа» та її значення в історії церкви. Боротьба за інвеституру і заборона прав приватної церкви.

Встановлення папської теократії. “Константинів дарунок”, псевдо -“Ісидорові декреталії”. Епоха найвищої могутності папства в ХІІ-ХІІІ ст. Понтифікатство Інокентія ІІІ. Вчення про індульгенцію.

Цистерціанський орден як нова форма організації чернецтва. Рух регулярних каноніків в ХІІ ст. Статут св. Августина.

Зміни в масовій релігійній свідомості в ХІІ ст. Єресі другої половини ХІІ-ХІІІ ст. Вальденси, катари, альбігойці. Заснування папської інквізиції. Створення жебрущих орденів. Францисканці і доменіканці.

Початок занепаду папства. “Авіньйонське полонення” пап. Політика «авіньйонського» папства та відношення до неї церкви і суспільства. Рух за незалежність національних церков. Велика схизма. Падіння авторитету папства і соборний рух. Ферраро-Флорентійський собор. Боротьба за унію.

Роль і місце церкви в середньовічній європейській цивілізації.