Серцевий - сердечний -сердешний

Серцевий.Який стосується серця, пов'язаний з хворобою серця; при­значений для його лікування: серце­вий м'яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1.Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердеч­ні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь).

2. Пов'язаний з почуттями, наст­роями, переживаннями людини: сер­дечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні(Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лу-кію, якесь сердечне тепло проймало йо­го (А.М'ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя,

що Лук'ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружи­на, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упереджен­ня відразу пропали. Я побачив перед со­бою сердечного, розумного і щирого дру­га(Р.Іваничук).

4. Пов'язаний з почуттям закоха­ності: сердечні таємниці, сердечні справи.

Сердешний,розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась(Т.Шев­ченко); Вернувся додому: жінка з діть­ми вийшла назустріч і не пізнала серде­шного (О.Стороженко); — Це ж у ньо­го жінка хворіє, а він, сердешний, пере­живає(Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Ка-щенко).

СЕСТРА.При підметі, виражено­му зворотами сестра з братом, сестра з сестроютощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Сек-лета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як нерозмовляли з собою (М.Коцюбин­ський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе...(Панас Мирний); Христина си­діла коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сест­рою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.

СИВІТИ - СИВІТИСЯ - СИВІ­ШАТИ

Сивіти.Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, видніти-ся (про щось сиве). І виріс я на чужи­ні, І сивію в чужому краї (Т.Шев­ченко); — Море починає сивіти (О.Донченко).

син

Сивітися.Те саме, що сивіти.Поле сивілося, стаючи з білого попелястим(О.Гончар).

Сивішати.Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затумане­ними очима, блідий, укритий білою ще­тиною, що кожного ранку сивішає(І.Микитенко).

СИГНАЛІЗАТОР - СИГНАЛЬ­НИК, СИГНАЛІСТ

Сигналізатор,-а. Прилад, призна­чений для сигналізації: радіометрич­ний сигналізатор, пожежний сигна­лізатор.

Сигнальник, сигналіст,-а. Матрос або робітник, який передає й при­ймає сигнали. Життя і навчання мо­ряків ідуть, як завжди, за чітким флотським розпорядком. Пильно не­суть вахту сигнальники, радіометрис­ти (з газети); — Може, там сигналіст стоїть, — пускався в догадки Кузь­ма, — та сигнали на берег передає аз­букою Морзе (О.Гончар).

СИГНАЛІЗУВАТИ - СИГНА­ЛИТИ

Сигналізувати,-ую, -уєш, недок. і док. 1. Передавати сигнальні знаки; повідомляти сигналом про щось: сиг­налізувати ракетою, сигналізувати рукою, сигналізувати прапором.

2. перен. Повідомляти, попереджа­ти про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. — Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізу­вала нам про небезпеку(Ю.Мокрієв).

Сигналити,недок. Те саме, що сиг­налізувати 1: сигналити ліхтариком, сигналити прапорцями, шофер сигна­лить.

сигнальник, сигналістдив. сигна­лізатор.

СИЛОМІЦЬ,присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, приму-

З

шуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Не-чуй-Левицький); Вона вхопилася ру­ками за стіл, мов боялася, що її тягти­муть кудись силоміць (Б.Грінченко); Хліб не має ніякого смаку, а я його роз­жовую і ковтаю силоміць (Ю.Зба-нацький).

СИЛЬЦЕ - СІЛЬЦЕ

Сильце,-я, р. мн. -лець. Пристрій для ловлі птахів і дрібних тварин.

Сільце¹. Тесаме, що сильце.

Сільце².Маленьке село. Власне, це мале сільце було тільки на одну вулицю: з одного боку садиби з хатами, города­ми та подекуди садками, а з другого боку змішаний ліс(Є.Гуцало); Сільця, мабуть, такого нема, щоб я не побував (В.Дрозд).

СИН,-а. При підметі, вираженому зворотами син з батьком, син з ма­тір'ю,присудок уживається: а) у фор­мі множини. Другого дня зійшло сонце, а Микола з батьком та матір 'ю вже й пообідали (І.Нечуй-Левицький); А Лу-к 'янів син — Данило, коли хочете, ра­зом з батьком працювали на голубівсь-кому руднику (П.Панч); б) у формі од­нини. Уся молодіж наче "подуріла".. Нерідко син ворогував з батьком (Па­нас Мирний); Яз батьком — ще ма­лий — у вітряному лісі ішов стежиною (М.Рильський). Пор. батько.

СИНДИКАЛІСТСЬКИЙ - СИН­ДИКАЛЬНИЙ - синдикатний, СИНДИКАТСЬКИЙ

Синдикалістський.Який стосуєть­ся синдикалізму, синдикаліста: син­дикалістський ухил.

Синдикальний.Який стосується синдикату як професійної спілки: син­дикальний конгрес.

син

Синдикатний, синдикатський.Який стосується синдикату як форми мо­нополії: синдикатні (синдикатські) об'єднання.

СИНИТИ - СИНІТИ - СИНІ-ТИСЯ - СИНІШАТИ

Синити,перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій ко­лір. Пливуть човни, блищать весель­ця... А в лузі — мов хтось кожну мить перестеляє перестельця — червонить, синить, зеленить... (П.Тичина)

Синіти,неперех. Ставати синім, си­нішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо(В.Винниченко); Його то­всте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни па­вутинь (М.Рильський).

Синітися.Виділятися синім кольо­ром, виднітися (про щось синє). Си-ніється тут прозора вода(І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подиви­тися з печі (М.Ю.Тарновський).

Синішати.Ставати синішим. Холо­дна з дня на день синішає ріка(М.Риль­ський).

СИНІВ - СИНІВСЬКИЙ

Синів,синова, синове. Належний синові. Синові діти здавались дрібними (М.Коцюбинський); — Цить, сестро, бо йя голодна,— обізвалась Балабуши-ха, — буду довго пам ятати синове ве­сілля (І.Нечуй-Левицький).

Синівський.Притаманний, власти­вий синові. Знаючи Гнатів твердий характер та синівську вірність, мати не раз користалася з його швидких ніг (Д.Бедзик); У високім зеленім шумі їй вчувався синівський голос (М.Олій­ник).

синіти — синітися — синішатидив. синити.

СИНОНІМІКА - СИНОНІ­МІЯ - СИНОНІМІЧНІСТЬ

Синоніміка. 1.Сукупність сино­німів якоїсь мови; розділ лексиколо­гії, який вивчає синоніми: українська синоніміка, проблеми синоніміки.

2. Те саме, що синонімія:лексична синоніміка.

Синонімія,-ї, ор. -єю. Подібність слів за значенням при відмінності їх звучання.

Синонімічність,-ності, ор. -ністю. Властивість синонімічного: сино­німічність слів.

СИНХРО...Перша частина склад­них слів, що вказує на одночасність дії; пишеться разом: синхрофазотрон, синхроциклотрон.

синьйордив. сеньйор.

синьйорадив. сеньйора.

синьйоринадив. сеньйорита.

СИРТ - СИРТЬ

Сирт,-у. Високогірна рівна ділян­ка гірської системи, зайнята степом чи напівпустелею.

Сирть,-і, ор. -тю. Промислова ри­ба родини коропових, що водиться в басейнах Північного й Балтійського морів; рибець.