Пробудження національного життя в закарпатті

1. Закарпатська інтелігенція, яка емігрувала до Російської імперії та працювала в навчальних закладах Петербурга, Харкова, Одеси, Ніжина, опублікувала низку праць, в яких знайомила передових людей Російської імперії з життям населення Закарпаття (Іван Орлай, Юрко Гуца-Венелін та ін.).

2. 1830 р. — вперше в Австрійській імперії було надруковано граматику української мови. її написав український греко-католицький священик із Закарпаття Михайло Лучкай.

3. Священики Іван Кутка та Василь Довгович опублікували українською мовою головний збірник християнської моралі "Катехізис".

4. Священик Олександр Духневич був дуже популярним у Закарпатті своїми патріотичними віршами, сам написав і видав українською мовою буквар, підручники грама­тики, географії, посібник із педагогіки для вчителів.

"РУСЬКА ТРІЙЦЯ" (Ї833—1837)

(Громадсько-культурне об'єднання, за своїм характером — демократично-просвітительський гурток, що об'єднував 20 осіб)

Засновники гуртка — вихованці Львівської семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Завдання "Руської трійці"

• за допомогою духовного слова та літературної творчості рідною мовою "підняти дух народний, просві­тити народ";

• допомогти народу усвідомити "гідність свою і свою силу";

• пропагувати ідеї відродження української нації та культури;

• поширювати українські історичні традиції, фольклор, ідеї об'єднання українських земель;

• популяризувати українську історію;

• підтримати й продовжити на галицькій землі справу, розпочату літературними діячами Наддніпрянської України, налагодити і підтримувати з ними зв'язки;

• перетворити народну мову на літературну. Це на їхню думку, відкрило б селянству доступ до знань і полег­шило б його долю.

ДІЯЛЬНІСТЬ "РУСЬКОЇ ТРІЙЦІ"

1. Члени гуртка проводили велику фольклористично-зби­ральницьку роботу ("ходили в народ", записували на­родні пісні й перекази, слова і вирази, вживані простими людьми, і т. ін.)

2. Гуртківці підготували до друку збірку поезій народною мовою, в якій прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження.

3. У 1836 р. І. Вагилевич переклав українською мовою "Слово о полку Ігоревім".

Це був перший в українській літературі переклад цієї історичної поеми.

Але надрукувати цей переклад він не зміг.

4. У 1936 р. М,Шашкевич підготував до друку "Читанку для діточок в народних училах руських".

Світ вона побачила лише 1850 р. вже після смерті М. Шашкевича.

5. Члени "Руської трійці" в церквах почали виголошувати промови українською мовою.

6. М. Шашкевич виголосив свою промову українською мовою перед вищим духовенством і гостями у музеї семінарії (промови виголошувалися тоді лише німець­кою, польською або латинською мовами).

7. Члени гуртка налагодили тісні стосунки з відомими діячами української культури — М. Максимовичем, І. Срезневським та з борцями за свободу Чехії, Словач­чини, Словенії.

8. У 1834 р. гуртківці підготували до друку історико-літературний збірник "Зоря", в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливай­ка, про рух опришків.

Віденська цензура заборонила видавати "Зорю".

АЛЬМАНАХ "РУСАЛКА ДНІСТРОВА"

(виданий наприкінці 1836 р. в Будапешті членами "Руської трійці". У 1837 р. львівська цензура заборонила альманах, було конфісковано близько тисячі примірників. До читачів дійшло лише 250).

В "Русалці Дністровій":

• друкувалися народні пісні, думи, перекази, історичні документи;

• звеличувалася боротьбу українського народу за своє визволення, проголошувалася необхідність возз'єднання всіх українських земель;

• засуджувалися іноземні поневолювачі українців та оспівувалася героїчна визвольна боротьба народу.

ЗНАЧЕННЯ АЛЬМАНАХУ "РУСАЛКА ДНІСТРОВА"

1. Це була перша заява західних українців про своє існу­вання, свою національну гідність.

2. В. Головацький так визначив значення "Русалки Дністрової": "Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, спасла народ від загибелі й створила очі кожному письменному чоловікові, в якого лишилося ще серце, показала його положення.

обов'язки для народу й спосіб, як ті обов'язки треба сповнити".

3. Це була перша книга в Галичині, написана народною українською мовою.

4. Було започатковано нову українську літературу у Східній Галичині.

5. Видання альманаху довело, що народна мова може бути літературною.

6. Альманах залишив помітний слід у розвиткові націо­нальної свідомості в західноукраїнських землях.

ВИДАННЯ "РУСАЛКИ ДНІСТРОВОЇ" БУЛО ВЕРШИНОЮ ДІЯЛЬНОСТІ "РУСЬКОЇ ТРІЙЦІ"

Члени "Руської трійці" переслідувалися властями і гур­ток розпався. її учасників було покарано:

Маркіян Шашкевич після висвячення на священика був переведений в одну з дрібних парафій, де виснажений тяж­ким життям помер у 32-річному віці.

Якову Головацькому протягом тривалого часу не давали сану священика.

Івану Вагилевичу, щоб уникнути переслідувань, довелося перейти у протестантську віру.

ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ "РУСЬКОЇ ТРІЙЦІ"

1. Діяльність гуртка була кроком уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.

2. Учасники гуртка вперше в українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів ідею возз'єднання всіх українських земель у складі май­бутньої федерації.

3. Патріотичні ідеї гуртка, запалювали серця молодих га­личан.

4. Члени "Руської трійці" започаткували новий етап у роз­виткові національного руху на західноукраїнських зем­лях у дусі романтизму.

5. Вони виступали за впровадження української мови й культури в усі сфери громадського життя.

6. Гуртківці започаткували нову демократичну культуру в Галичині.

7. Під впливом гуртка західноукраїнська інтелігенція поча­ла переорієнтовуватися на народні маси.

8. Учасники "Руської трійці" сприяли піднесенню освітньо­го рівня та пробудження національної свідомості народу Західної України.

9. Гуртківці перейшли від вирішення культурно-мовних до постави соціально-економічних і політичних питань. їхню діяльність І. Франко згодом назвав "явищем наскрізь революційним".