Регіональні міжнародні організації

Організація з безпеки і співробітництва в Європі
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) спочатку діяла як міжнародна конференція — Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). Відповідно до рішення Будапештської наради в 1994 році Нарада трансформувалася в організацію, що почала свою діяльність із 1 січня 1995 року.
Першим документом, що поклав початок загальноєвропейському процесу міжнародних розрядки і співробітництва, був Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975, підписаний у Гельсінкі главами держав і урядів 33 європейських держав, СІЛА і Канади. Цей документ містив програму співробітництва в галузі розрядки процесу міжнародної напруженості.

Характерною рисою ОБСЄ є відсутність традиційного установчого документа міжнародних організацій — статуту.

Цілями ОБСЄ оголошені:
— забезпечення миру і безпеки в Європі;
— підтримка розрядки міжнародної напруженості;
— забезпечення дотримання прав людини;
— дотримання у відносинах між країнами принципів міжнародного права.

Структура ОБСЄ досить складна. Головним органом ОБСЄ є Нарада глав держав і урядів, що збирається кожні два роки на сесії. Нарада визначає пріоритети й основні напрямки діяльності ОБСЄ.
Органами ОБСЄ є: Контрольні конференції; Рада міністрів закордонних справ; Комітет вищих посадових осіб; Верховний комітет у справах національних меншин; Бюро по демократичних інститутах і правам людини; Секретаріат ОБСЄ; Парламентська асамблея; Арбітражний і світовий суд ОБСЄ; Світова комісія ОБСЄ по мирному врегулюванню спорів й інші органи

Рада Європи
Рада Європи стала першою європейською міжурядовою організацією, створеною після Другої світової війни.

Основними цілями РЄ є:

- забезпечення більш тісних зв'язків між державами Європи;

- сприяння перетворенню Європи в демократичний простір;

- захист прав людини

- координація діяльності Ради з іншими європейськими державами;

- співробітництво у розвитку європейської культури;

- допомога країнам Європи у проведенні політичних, правових і економічних реформ.

НАТО

Північноатлантичний альянс (НАТО) був створений (4 квітня 1949 р. Вашингтон, округ Колумбія) на основі договору між державами-членами (на нинішній час 26 держав), кожна з яких приєдналась до нього добровільно після завершення публічного обговорення і відповідної парламентської процедури. Договір поважає індивідуальні права всіх держав – членів Альянсу, а також їхні міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Він зобов’язує кожну державу-члена взяти на себе частину ризику і відповідальності, пов’язаних із спільною безпекою, водночас надаючи кожному з членів Альянсу можливість користуватись перевагами спільної безпеки.

Цілі НАТО сформульовано в статтях 1-4 Договору:

- врегулювання спорів мирними засобами;

- сприяння розвитку мирних і дружніх відносин шляхом "укріплення своїх вільних установ ";

- розвиток власних засобів для підтримання і розвитку індивідуальної і колективної здатності опору озброєному нападу тощо.

ОБСЄ

Міжнар. міжурядова регіональна організація.

Осн. принципи діяльності ОБСЄ викладені в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 (Гельсінському акті). Згідно з Будапештськими рішеннями 1994 цілями ОБСЄ є: активно використовувати свої норми і стандарти для формування заг. безпеки; забезпечувати повне виконання усіх зобов'язань, прийнятих у рамках НБСЄ; служити форумом консультацій, прийняття рішень і співробітництва; зміцнювати добросусідські відносини, заохочуючи укладення дво-стор. регіональних і загальноєвроп. угод між державами-членами; посилити превентивну дипломатію; підвищити можливості врегулювання спорів і конфліктів та використання миротв. операцій; зміцнювати безпеку шляхом контролю за озброєнням, роззброєнням і зміцнення довіри та безпеки.

ОБСЄ має складну і розгалужену систему органів. Найвищим з них є Зустріч глав держав та урядів, яка визначає пріоритети й осн. напрями діяльності Організації.

Центр, виконавчим і розпорядчим органом ОБСЄ є Рада міністрів (РМ), яка складається з міністрів закорд. справ держав-членів. РМ збирається раз на рік.

Поточними справами ОБСЄ займається Постійна рада у складі представників держав-учасниць.

Постійний адм. орган ОБСЄ — Секретаріат на чолі з Ген. секретарем, який призначається на 3 роки Радою міністрів Організації.

Діє Парламентська асамблея ОБСЄ, до якої входять 315 парламентаріїв (по 2—17 депутатів від нац. парламентів залежно від чисельності нас. країни).