Культура західноукраїнських земель в першій половині XIX ст

Освіта	Наука І техніка	Література	Театр і музика	Архітектура. Образотворче мистецтво
1802 p.— утворення шкільних округів у Східні Галичині. 1805 р.— переведення університету зі Львов до Кракова. 1816 р.— у Перемишлі засновано освітнє товариство. 1817 р.— заснування реальної (торговельної академії у Львові. 1818 р.— відновлення університету у Львові. 1826 р.— відкриття ліцею у Чернівцях. 1817 р.— відкриття у Львові культурно-освіт­ньої установи — інститу­ту Оссолінських. 1844 р.— відкриття Технічної академії у Львові. 1848 р.— заснування культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська матиця». 1848—1849 pp.—заснування недільних шкіл у Східній Галичині. 1850— 1856 pp.— діяльність у Закарпатті освіт­нього товариства на чо­лі з 0. Духновичем. У Східній Галичині діяло 8 гімназій, в Буковині — 1, в Закарпатті — 9. В Закарпатті не існувало жодного вищого навчального закладу.	- 1846 p.— Я. Ф. Головацький видав «Вінок русинам на обжинки». 1848 р.— відкриття кафедри української мови у Львівському . університеті. 1848 p.— перший з'їзд українських діячів науки і культури, . «Собор руських вчених». Ініціатори — І. Борискевич, М. Устиянович. я 1852—1855 pp.—ви­дання В. І. Зубрицьким «Історії давнього о Галицько- Руського князівства». 1857 р.— видання О. Духновичем нав­чального посібника для вчителів. У Східній Галичині працювали: в галузі філософії — В. Довгович, в галузі філо­логії — І. Лаврівський, А. Могильницький та ін.	1811—1843 pp. — М. Шашкевич, поет, прозаїк: «Руська мо­ва», «0. Наливайку». М. Устиянович, письменник: «Пісні опришків», «Хлібороб». О. Духнович, закарпатський поет: «Пісні про свободу». 1850—1852 pp. — видання трьох випусків альманаху «Поздравление русинов». 1856—1946 pp. — І. Франко, письмен­ник.	1815—1870 pp. — О. Вербицький, ком­позитор, автор бага­тьох творів. 1848 р. — створено аматорський гурток у Коломиї. 1848—1850 pp. — діяльність аматорсь­кого гуртка Львівсь­кої духовної семіна­рії. 1851 р.— перша пос­тановка української п'єси (О. Духновича) на Закарпатті.	1820—1821 pp. — у Львові працював художник Л. Долинський: «В столярній майстерні» та інші картини. 1826—1827 pp.—спорудження у Львові будинку Інституту Оссолінських (архітектор П. Нобілс). 1827—1835 pp. —спорудження у Львові ратуші з вежею і годинником. 1837—1842 pp. — спорудження у Львові будинку театру (І. Зальцман, П. Піхль). Розвиток літографії у Львові: І. Вендзилович, К. Ауер та інші.

Культура України (друга половина XІX —початок XX ст.)

Освіта	Наука і техніка	Література	Театр і музика	Архітектура. Образотворче мистецтво
1861 p.— видання «Букваря русского» Т. Шев­ченка. 1862 p.— заборона Олександром II недільних шкіл. 1863 р.— прийняття першого університетського статуту. Автономні пра­ва. 1864 р.— новий статут про гімназії двох типів: повні — семикласні, не­повні — чотирикласні, класичні й реальні. 1865 р.— відкриття в Одесі третього в Україні університету — Новоро­сійського. 1865—1917 pp.—діяльність земських шкіл. 1870 р.— заснування колегії П. Галагана в Києві. 1871 р.— нова реформа середньої освіти. Реальні гімназії перетворено на реальні училища. 1873 p.—відкриття Харківського ветеринарного інституту. 1874 р.— від­криття Вчительського ін­ституту у Глухові, пер­ший на Україні. 1878 р.— відкриття ви­щих жіночих курсів у Києві. 1884 р.— новий універси­тетський статут. Ліквіду­вав автономію, ставив університети під конт­роль попечителів нав­чальних округів. 1884 р.— видано правила про церковно-парафіяль­ні школи. 1885 р. — заснування Харківського технологічного інституту. 1888 р. — затверджено «Основні положення про промислові училища». 1898 р. — заснування політехнічного інституту у Києві. 1899 p.—заснування ви­щого гірничого училища у Катеринославі. У 1897 р. в Україні існувало 16798 початкових шкіл, 129 гімназій: 52 чоловічі і 77 жіночих, крім того, у великих міс­тах діяли приватні гім­назії. В Україні діяло понад 140 бібліотек. 1901 p.—відкриття Народного дому М. Гоголя в Полтаві. Брали участь В. Короленко, М. Коцю­бинський, П. Мирний. 1905 — скасування обмежень українського слова внаслідок пер­шої революції в Росії. 1906 р. — заснування культурно-освітніх товариств «Просвіта» в Киє­ві, Полтаві, Одесі, Чер­нігові. Брали участь М. Коцюбинський, Б. Грінченко. 1906 р. — заснування Всеукраїнської учитель­ської спілки у Києві. 1907 р. — відкриття у Харкові Вищих жіночих курсів. 1910 р. — заснування в Одесі Вищих жіночих ме­дичних курсів. 1910 р.— заснування у Харкові жіночого медичного інституту. 1912 р.— Катеринослав­ське вище гірниче учи­лище перетворено на Гірничий інститут. 1913 р. — Всеросійський з'їзд учителів. Від Украї­ни брали участь С. Русова, В. Прокопович, С. Черкасенко та ін.	1863 р.— заснування Харківського товариства дослідників при­роди. 1864 p.—хімік М. Бекетов організував у Харківському універ­ситеті перше фізико-хімічне відділення. 1868 р.— інженер А. Власенко сконструював першу в світі зернозбиральну ма­шину, прототип ком­байна. 1869 р.— експедиція російського географіч­ного товариства у Південно-Західний край, брали "участь: П. Чубинський, В. Антонович, М. Драгома­нов та ін. 1870 р.— заснування Одеського товариства дослідників. 1870 p.— видання М. Бунге у Києві «Основ політичної економії». 1873—1919 p.—створення у Києві істо­ричного товариства Нестора-літописця. 1873—1876 pp.—ство­рення у Києві Півден­но-західного відділу Російського географічного товариства. Брали участь: С. Подолинський, М. Лисенко та ін. 1875—1881 pp. — сконструювання інженером Й. Лівчаком низки друкарських машин за зразком лі­нотипу. 877 р.— заснування історико-філологічного товариства у Харкові. 877 p.—заснування Київського юридичного товариства. 1879 p.—перше мате­матичне товариство, виникло при Харків­ському університеті. 1882—1907 pp.— ви­дання у Києві журна­лу «Киевская стари­на». Друкувалися: В. Антонович, Д. Багалій, М. Костомаров, А. Кримський та ін. 1884 р. — У Києві ви­никла перша в Укра­їні кафедра теоретич­ної фізики, М. Шіллер. 1885—1902 pp. — у Харкові працював відомий математик О. Ляпунов. 1886 p.— І. Мечников організував в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію. 1888 p.—видання у Петербурзі праці. Д. Яворницького «Запорожье в остатках старины и преданьях народа». 1891 р. — відкриття в Полтаві краєзнавчого музею. 1892 р. — видання першої книги Д. Яворницького «История запорожских казаков», 2—3 тт. — 1896—1897 pp. 1896 р. — відкриття В. Хвойком перших пам'яток трипільської культу­ри. 1898 p.— вихід у світ першого тому «Істо­рії України — Руси» М. Грушевського (1— 10 тт., 1898—1937). 1899 p. —заснування в Києві міського му­зею старовини і мистецтва, археологічний з'їзд. 1907 р. —заснування М. Грушевським «Українського наукового товариства», брали участь: В. Антонович, Д. Багалій, О. Левицький, І. Франко та ін. 1907—1909 pp.—ви­дання Б. Грінченком «Словаря українсь­кої мови». 1910 р. —заснування Кримського товариства дослідників приро­ди. 1912 р.— перша операція лікаря В. Філатова в Одесі.	1838—1918 pp.— І. Нечуй-Левицький. «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», «Бурлачка», написав понад 50 романів, повістей, оповідань. 1849—1920 pp. — П. Мирний: «Хіба ре­вуть воли, як ясла повні?», «Голодна во­ля», «Повія». 1851—1893 pp. — І. Манжура, поет, збірка «Степові думи та пісні» (1889). 1864—1913 pp. — М. Коцюбинський: «П'ятизлотник» (1893), «Ціпов'яз» (1893), «Для загального добра», «Посол від чорного царя». 1864—1902 pp. — П, Грабовський, поет. Збірка «Пролісок», «3 півночі», «Кобза». 1869 р. — видання І, Руденком «Народ­ных южнорусских сказок». 1871—1913 pp. — Л. Українка, «Досвіт­ні огні», «Сім струн». 1874—1875 pp.— видання М. Драгомановим і В. Антоновичем «Исторических песен малорусского наро­да». 1878—1882 pp.—видання у Женеві М. Драгомановим літературної збірки. Брали участь С. Подолинський, М. Пав-лик та ін. 1880 р.— перше ви­дання роману 1. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 1880 p.—видання дослідження М. Петрова «Очерки из истории украинской литературы XVII— t XVIII вв». 1883—1884 p. — ви­дання М. Старицьким збірки «Рада». Вий­шло дві книги. 1884 р .— видання М. Петровим «Очер­ков историй украин­ской литературы XIX в.» 1888 р.—У Києві виник літературний гур­ток. До складу увійшли Л. Українка, А. Кримський, В. Самійленко та ін. Робили спробу видати «Світову бібліотеку». 1893 р. — збірка Л. Українки «На крилах пісень». 1895 р.— заснування у Києві видавництва «Вік». 1896 р.— заснування літературно - артистичного товариства. 1901 р. — видання Б. Грінченком бібліографічного покажчи­ка «Литература украинского фольклора (1777—1900)». 1903 p.— перше пов­не видання у Відні українською мовою «Біблії». 1903 p.—M. Комаров видав бібліографічний покажчик «І. Шевченко в литературе и искусстве». 3907 p. — вихід пер­шого повного видан­ня творів Т. Шевчен­ка за редакцією В. Доманицького. 1909 р. — видання журналу «Українська хата». Об'єднував представників українського модернізму: М. Вороний. Г. Чупринка та ін. 1909—1912 pp. — М. Грушевський на­писав низку опові­дань «Sub divo».	1864 р. — відкриття в Одесі «Товариства аматорів музики». Засновник — композитор П. Сокальський. 1832—1887 pp. — П. Сокальський, автор опер «Мазепа», «Богдан Хмельницький», «Облога Дубна». 1864 р.— перше вико­нання у Петербурзі опери С. Гулака-Артемовського «Запо­рожець за Дунаєм». 1867 р.— заснування в Києві російської оперної трупи. 1868 р.— відкриття у Києві музичної школи, згодом училища. 1869—1870 pp.— видання М. Лисенком «Збірника українських пісень». 1842—1912 pp. — М. Лисенко, компози­тор: музика до творів «Кобзаря», опери «Різдвяна ніч», «Та­рас Бульба», «Наталка-Полтавка» та ін. 1874 р.— відкриття російської опери у Харкові. 1882 р. — заснування у Єлисаветграді М. Кропивницьким українського професійного театру. Грали М. Заньковецька, М. Садовський та ін. 1886 р. — відкриття музичної школи в Одесі. 1891 р. —заснування у Києві першого постійного російського театру. Засновник VI. Соловцов. У 50—90 pp.—в Україні діяло кілька українських труп на чолі і М. Старицьким, М Кропивницьким, М. Саксаганським, VI. Садовським. 1893 р.— перший ви­ступ у Києві після десятирічної заборони української трупи М. Садовського. 1904 р. — М. Лисенко заснував музично-драматичну школу, перший в Україні театральний навчальний заклад. 1913 р. — Київську музично - драматичну школу перетворено на консерваторію. 1914 p.—Одеське музичне училище пере­творено на консерва­торію. 1915 р. —заснування «Товариства українських акторів». 1916 p. —заснування Л. Курбасом у Києві «Молодого театру».	1861 р. — видання у Петербурзі Л. Жемчужниковим альбому офортів «Живописная Украйна». 1862—1882 pp. —споруджено Володимирський собор у Києві (0. Беретті та ін.). 3 865 р.— заснування в Одесі школи малювання. 1870 р.— заснування в Петербурзі товариства пересувних виставок, брали участь українські художни­ки М. Пимоненко, С. Костенко та ін. 1880 р.— заснування І. Айвазовським у Феодосії міської кар­тинної галереї. 1883—1887 pp. —споруджено оперний те­атр в Одесі (Г. Гильмер, Ф. Фельнер). 1888 р.— відкриття у Києві пам'ятника Б. Хмельницькому (М. Микешин). 1890 р.— заснування в Одесі товариства південноросійських художників, брали участь М. Кузнецов, М, Скадовський, скульптори Л. Позен, Б. Едуардс та ін. 1897—1901 pp. —споруджено оперний те­атр у Києві (В. Шретер). 1899 р. — у садибі X. Алчевської встановлено перший в Ук­раїні бюст Т. Шев­ченка (В. Беклеми­шев). 902—1905 pp. — споруджеиня панорами «Оборона Севастопо­ля» (Ф. Рубо). 1903 р. — відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві. 1904 р. — відкриття пам'ятника О. Пушкі­ну в Харкові (Б. Еду­ардс). 1909—1911 p.— будівництво у Києві педагогічного музею (П. Альошин). 1909 р.— зйомки пер­ших в Україні кінофільмів. 1910—1912 pp.— будівництво першого в Україні критого рин­ку — Бессарабського — у Києві (Г. Гай). 1912 р. — будівницт­во у Кореїзі (Крим) палацу «Ластівчине гніздо» (О. Шервуд).

Культура західноукраїнських земель (друга половина XIX —початок XX ст.)

Освіта	Наука 1 техніка	Література	Театр І музика	Архітектура. Образотворче мистецтво
1868 p. — заснування у Львові українського культурно - освітнього товариства «Просвіта». Є. Партацький, А. Вахнянин. 1873 р.— реформа почат­кової освіти у Східній Галичині. 1875 р.— заснування університету в Чернівцях, викладання велося ні­мецькою мовою. 1878 р.— видання у Льво­ві «Дрібної бібліотеки». Ініціатор — І. Франко. Кінець 90-х pp., створено Львівський політехнічний інститут. 1895 р.— новий шкіль­ний закон у Східній Га личині. Два типи школи нижчий (сільський), вищий (міський). 1897 р.— відкриття у Львові Академії ветеринарних наук. В 1900 р. у Східній Га личині працювало 425С класів з польською мовою навчання, 2250 — s українською мовою на­вчання, 5 реальних середніх шкіл, гімназії у Львові та Перемишлі. У Південній Буковині діяло 305 початкових шкіл У 1897 р. при німецькії5 гімназії у Чернівцях відкрито паралельні українські класи. 1907 р. — мадяризація шкіл в Закарпатті.	1872 р. — у Львові працював хімік Б. Радзішевський. 1873 р. — заснування у Львові літературно­го товариства ім. Т. Г. Шевченка та природничого музею ім. Дідушицьких. 1882 p.—початок ви­вчення у Львівському університеті географії Карпат. У галузі економіки і статистики працювали Р. Буяк, Т. Рутовський. 1892 p.—на базі Лі­тературного товарист­ва ім. Т. Г. Шевченка створено Наукове товариство ім. Т. Г Шевченка. 1894 р.— у Львівському університеті відкрито медичний факультет. 1895 р.— відкриття Львові музею етнографії. 1897 р. — наукове товариство ім. Т. Г Шевченка очолив М. Грушевський. 1909 p.—перший український освітньо- економічний конгрес у Львові.	1862—1863 pp. — видання Я. Головацьким та Б. Дідицьким літературного збірника «Галичанин». 1862 р. — видання Ю. Федьковичем збір­ки «Поезії». (1834— 1888) — буковинський поет: «Довбуш», «Лук'ян Кобилиця», «Дезертир» та ін. 1867 р. — видання у Львові журналу «Правда». 1878 р. —Я. Головацький видав збірку «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». 80—90 pp. — літературна діяльність І. Франка: «Борислав сміється», збірки «З вершин і низин», «Зів'яле листя», «Мій Ізмарагд» та ін. - 1885 р. — видання; Ю. Федьковичем газети «Буковина». 1898 р. — видання j з Львові «Літературно наукового вісника» - Брали участь І. Франко, В. Гнатюк, О. Маковей та ін.	1864 р.— заснування першого українсько­го професійного теат­ру товариства «Русь­ка бесіда». Режи­сер — О. Бачинський. 1870 р.— заснування у Львові музичного товариства «Торбан». 1875 р. —режисером львівського театру став М. Кропивницький. 1880 р.— відкриття у Львові консерваторії. 1891 р. —заснування музичного товариства «Боян», В. Шухевич. 1900 р.— утворення у Чернівцях народного - театру, який очолив І. Захарко. з 1903 р. —заснування у Львові Вищого музичного інституту - М. Лисенка. 1908 p.— утворення і Станіславі театрального «Товариства І. Тобілевича». 1910 р.— у Станіславі - виник «Гуцульський театр». Режисер - Г. Хоткевич.	1864—1882 pp.— збудовано в Чернівцях резиденцію митропо­лита Буковини (І. Главка). 1872—1877 p. — спорудження будинку Львівського політех­нічного інституту (Ю. Захаревич). 1877—1888 pp.— спо­рудження будинку Галицького крайового сейму (Ю. Гохбергер). 1897—1900 pp. — у Львові споруджено оперний театр (3. Горголевський). 1906 р. — відкриття в у Львові пам'ятника А. Міцкевичу (М. Парашук). На західноукраїнських землях . працювали художни­ки К. Устиянович у («Гуцулка біля джерела»); Т. Копистинський («Гуцулка», «Далматинка»); Т. Романчук («Узлісся», «3 дороги»; Ю. Пічуляк («Гу­цули»).

НАШ