Україна на початку xxi століття.

Межа тисячоліть завжди сприймається людством як підстава для підведення підсумків і визначення планів на майбутнє. У XX ст. на долю українського народу випало багато випробувань, які він з честю пережив і, зрештою, виборов право на незалежний розвиток у власній державі. Кінець XX — початок XXI ст.— це період становлення новітньої української державності, завершення формування української політичної нації.

Після здобуття незалежності Україна зіткнулася з безліччю проблем, які слід було негайно вирішувати. Однією з таких проблем була економічна криза, яка через широкі соціальні зобов'язання держави лише поглиблювалася. Перше десятиліття незалежності пройшло під знаком боротьби з причинами і наслідками економічних негараздів. Лише у 1999 р. вдалося остаточно зупинити процес падіння економіки. Уже наступного 2000 р. українська економіка показала перші ознаки економічного зростання, яке триває й до сьогодні. Зараз темпи розвитку української економіки є найвищими серед країн СНД. Такі тенденції поставили на порядок денний питання про подальший розвиток України, що має забезпечити економічне зростання.

На тлі економічних негараздів 1990-х рр. становище у соціальній сфері залишалося напруженим. Хронічними були невиплата заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних виплат. Це при тому, що їхні розміри навіть не забезпечували мінімального прожиткового мінімуму. На початок 1998 р. загальний борг становив понад 5 млрд гривень. Зрештою і в цій сфері вдалося переломити негативну тенденцію. Заборгованості перед працівниками бюджетних організацій були погашені в 1999—2001 рр. Також погашена заборгованість з виплати пенсій. Почалося погашення заборгованості у вугільній промисловості, машинобудуванні, сільському господарстві, де накопичилися найбільші борги. Водночас починаючи з 2000 р. поступово підвищується заробітна плата, пенсії, соціальні виплати.

За роки незалежності стрімко зростало безробіття. У 1998 р. в Україні нараховувалось 600 тис. офіційно зареєстрованих безробітних. Неофіційна статистика складала кілька мільйонів осіб. На кожне вільне робоче місце претендувало майже 20 осіб. Крім того, близько 5—7 млн українців змушені були шукати заробітку за кордоном. Лише з 2000 р. ситуація почала дещо покращуватися. Нове керівництво на чолі з Президентом В. Ющенком проголосило своїм завданням створення 5 млн робочих місць.

На тлі соціальних і економічних негараздів відбулося зростання злочинності, особливо організованої, що завдавала великої шкоди суспільству.

Тривалі негативні процеси спостерігалися й у процесі відтворення населення. За кілька останніх років кількість населення України скоротилася з 52 млн до 47 млн осіб. Але й цю негативну тенденцію вдалося призупинити. Таким чином, на зламі тисячоліть Україна вступила у новий період розвитку, перед нею відкриваються нові перспективи і можливості.

Головні завдання на сучасному етапі:

— Забезпечити подальше зростання економіки.

— Сприяти зростанню життєвого рівня населення.

— Унеможливити фінансові кризи зразка 1998 р. Зміцнити банківську систему.

— Реформувати систему пенсійного і соціального забезпечення.

— Вирішити проблему диверсифікації джерел постачання енергоносіїв.

—Реконструювати паливно-енергетичний комплекс, особливо вугледобувну галузь.

— Створити сприятливі умови для іноземних інвестицій.

— Остаточно розв'язати проблему зовнішньої заборгованості.

— Сприяти розв'язанню проблеми зайнятості населення, особливо в депресивних регіонах. Зупинити нелегальну міграцію робочої сили за кордон.

— Створити умови для легалізації тіньового капіталу, на який зараз припадає майже 50 % економіки.

— Зменшити податковий тиск на всі категорії громадян і суб'єктів господарської діяльності. — Сприяти подальшій структурній перебудові економіки.