Види адміністративних процесуальних представництв та їх особливості
У ч. З ст. 56 КАС України закріплено, що представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Тому, виходячи із цього законодавчого положення, можна говорити про те, що процесуальне представництво буває таких двох основних видів як договірне і законне процесуальне представництво.
1. Договірне процесуальне представництво. Цей вид представництва виникає внаслідок домовленості між особою, яка бере участь у розгляді адміністративним судом справи в якості сторони або третьої особи та особою, яка є фахівцем в галузі права, володіє необхідними професійними знаннями.
Правовідносини між процесуальним представником та особою, яка бере участь у адміністративній справі (сторона, третя особа), урегульовані виключно диспозитивним методом, оскільки такі відносини формуються лише за взаємною згодою цих осіб і можуть виникати, змінюватись або бути припинені у будь-який момент часу.
Оскільки сторона, третя особа має право самостійно визначати потребу у процесуальному представнику, тобто процесуальним законом допускається і відсутність процесуального представника у справі, то, відповідно, цей вид представництва ще іменується як факультативне (необов'язкове) представництво.
Поширеним явищем у судовій практиці є здійснення договірного представництва адвокатами. Як визначено у ст. 1 Закону України "Про адвокатуру", адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу'.
Крім того, до участі в адміністративному процесі в якості процесуальних представників можуть бути допущені особи, які не входять до адвокатських об'єднань (колегії, адвокатської фірми, контори), або які не є адвокатами взагалі.
Нагадаємо, що представником у адміністративному процесі може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 48 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність. Отже, законодавець не закріплює ніяких абсолютних обмежень щодо осіб, які вступають у адміністративну справу. Договірним представником у адміністративному процесі може бути будь-яка фізична особа, яка відповідає вимогам ч. 2 ст. 48 КАС України та із якою укладено договір про здійснення представницьких функцій. ...
2 Законне представництво, на відміну від договірного, виникає не на підставі договору, а внаслідок законодавчо закріпленого обов'язку конкретної особи здійснювати в адміністративному процесі в інтересах інших представницькі функції
Так у ч.ч. 4-8 ст. 56 КАС України закріплено перелік суб'єктів, які можуть виступати в адміністративній справі законними представниками, та визначені особи, щодо яких може здійснюватись такий вид процесуального представництва.
Законними представниками, як визначено вказаною процесуальною нормою права, можуть бути такі суб'єкти.
1. Батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом — захищають права, свободи та інтереси І) малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також 2) недієздатних фізичних осіб.
Також батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом, можуть захищати в суді права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
2. Керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом на здійснення функцій законного представника відповідного органу, підприємства, установи, організації. Наприклад, голови місцевих державних адміністрацій представляють відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з ІНШИМИ державними органами та органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами як в Україні, так і за ЇЇ межами (п. 2 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року)'.
3. Органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Так, наприклад. Міністерство юстиції України виступає як представник інтересів Президента України, утворених ним для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб і Кабінету Міністрів України під час розгляду справ судами України і судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами (п. 4 Положення про Міністерство юстиції України^).
У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом^ суд зупиняє провадження в справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.
Отже, із викладеного можна зробити висновок, що законне представництво здійснюється щодо таких категорій суб'єктів:
1) малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність;
2) недієздатних фізичних осіб;
3) неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність;
4) непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;
5) органів, підприємств, установ, організацій;
6) інших осіб, права, свободи та інтереси, яких захищаються відповідно із законом.
Важливо пам'ятати, шо процесуальним законом (ст. 57 КАС України) передбачені обмеження щодо осіб, які можуть бути представниками в адміністративному процесі.
Так не можуть бути представниками в суді особи, які беруть' участь у справі як секретар судового засідання, експерт спеціаліст, перекладач та свідок.
Судді прокурори, слідчі не можуть бути представниками в СУДІ крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.
Таким чином, класифікація процесуального представництва в адміністративному процесі на договірне і законне дозволяє охарактеризувати:
1) сутність та особливості кожного із цих видів;
2) підстави та порядок здійснення кожного виду процесуального представництва;
3) коло осіб, які правомочні бути договірними чи законними представниками, та їх повноваження;
4) законодавство, яке регулює зміст та процедуру здійснення кожного виду процесуального представництва.