Проступки – це протиправні винні діяння, які є суспільно шкідливими

Види проступків: - конституційні проступки – завдають шкоди конституційному ладу;

- цивільні проступки - завдають шкоди майновим і пов'язаним з ними особистим відносинам, які регулюються нормами цивільного, трудового, сімейного, фінансового, земельного, господарського права. Цивільні проступки не мають вичерпного переліку у законодавстві;

- адміністративні проступкипосягають на громадський або державний порядок, суспільні відносини в сфері державного управління, права і законні інтереси громадян, що регулюються нормами адміністративного, фінансового, земельного, господарського, податкового та інших галузей права;

- дисциплінарне правопорушення завдає шкоди внутрішньому порядку, діяльності підприємств, установ, організацій.

злочин — передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне винне каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину

2. Розкрийте питання: Трудовий договір, поняття, сторони і його зміст.

Трудовий договір - це угода між пра­цівником і власником (роботодавцем), за якою перший бере на себе зобов'язання виконувати роботу за певною спеціаль­ністю, кваліфікацією або посадою, а другий зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати певні умови праці.

3 Визначити правильну відповідь

Відповідно до Конституції Українська мова в Україні є:

а) національною;

б) загальнообов`язковою;

в) державною;

г) мовою міжнаціонального спілкування.

Варіант №12

1. Обґрунтуйте відповідь на питання: Юридична відповідальність та її види.

Юридична відповідальність — це міра покарання правопорушника шляхом позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистісних), які йому належали до факту правопорушення, від імені держави (суспільства) на підставі закону (або іншого нормативного акта), з метою попередження правопорушення і відновлення (чи відшкодування) втрачених суб'єктивних прав на матеріальні і духовні цінності.

Різні види відповідальності мають свою особливість або специфіку, різну мету і цілі, тому деталізація цього питання відноситься до різних галузей права.

Юридична відповідальність здійснюється на засадах законності, обґрунтованості, невідворотності, індивідуалізації і справедливості. В ст.66 Конституції закріплено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Юридичну відповідальність поділяють на такі основні види:

1) конституційна; 2) кримінальна; 3) адміністративна; 4) дисциплінарна; 5) цивільно-правова; 6) матеріальна (в зв'язку із завданням шкоди в процесі виконання трудових обов'язків). По суті, це різновид цивільно-правової відповідальності, яка має свої особливості.

2. Розкрийте питання: Умови прийняття на роботу.

3 Визначити правильну відповідь

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на:

а) Збройні Сили України;

б) Службу безпеки України;

в) Верховну Раду України;

Варіант №13

1. Обґрунтуйте відповідь на питання: Конституція України – Основний закон держави.

Термін “конституція” походить від латинського слова сonstitutio (“встановлення”,“устрій”).

Конституція -це основний закон держави, в якому регламентуються основи державного ладу, права, свободи й обов’язки людини та громадянина, система та принципи організації державної влади, територіальна організація держави.

Конституція має своївластивості– її специфічні риси, які відрізняють конституцію від інших нормативно - правових актів, характеризують її сутність та зміст.

Конституція є Основним законом держави оскільки вона :

- має найвищу юридичну силу;

- є базою для інших нормативно – правових актів країни;

- закріплює основи державного ладу;

- визначає основи правового статусу особистості;

- визначає взаємовідносини особи з суспільством і державою;

- є стабільною, тобто забезпечується особливим, ускладненим порядком внесення до неї зміні доповнень;

- має пряму дію;

- забезпечується особливим правовим захистом.

-

- На основі тих або інших ознак конституції поділяються на певні види.

- В залежності від юридичної форми конституції бувають писані й неписані.

- Писані конституції - це єдиний нормативний акт, який прийнятий у жорстко встановленому порядку й має чітку внутрішню структуру (розділи, глави, статті тощо). Писа­ними є конституції майже всіх держав світу, в тому числі й України.

- Неписані конституції складаються з кількох законів, які мають самостійне значення, прийняті в різний час і в різ­ному порядку, але у своїй сукупності проголошуються конституцією держави. Такою є конституція Великобри­танії, яка складається з ряду законів, прийнятих у XIII - XX століттях.

- За порядком прийняття, шляхів та засобів зміни конституції поділяються на гнучкі та жорсткі.

- За способом прийняття класифікують даровані, народні та договірні конституції.

- Даровані конституції– підготовлені і введені в дію одноособовим актом монарха, диктатора. В ХХ столітті конституції населенню колоній іноді “дарувалися” урядом або парламентом метрополії.

- Народні конституції – прийняті загальновизнаними, демократичними засобами. До них належать:

- - прийняті парламентом;

- - прийняті через референдум;

- - прийняті конституційною асамблеєю (зібранням).

- Договірні конституції – конституції, прийняті через укладення відповідної угоди між різними суб’єктами конституційного процесу.

- За часом дії конституції поділяються на тимчасові і постійні.

- Постійна конституція – це така конституція, яка прийнята на невизначений строк.

- Тимчасова конституція – конституція яка прийнята на певний термін чи до настання певної дії.

- У відповідності з державним устроєм конституції можуть бути федеративними (США, ФРН та ін.) йунітарними(Франція, Білорусія тощо).

- Конституція закріплює найважливіші суспільні відносини в даній країні. Це зумовлює її провідне місце в системі зако­нодавства будь-якої країні.

- Конституційне право сучасної України має джерелом Конституцію України.

- Загальна характеристика та структура Конституції України.

- Насамперед, слід коротко схарактеризувати структуру Конституції: вона складається з Преамбули та 15 розділів (161 статей ).

- Структура Конституції:

- Преамбула.

- I Загальні засади.

- II. Права, свободи і обов'язки людиниі громадянина.

- ПІ. Вибори. Референдум.

- IV. Верховна Рада України.

- V. Президент України.

- VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади.

- VII. Прокуратура.

- VIII. Правосуддя.

- IX. Територіальний устрій України.

- X. Автономна Республіка Крим.

- XI. Місцеве самоврядування.

- ХП. Конституційний суд України.

- XIII. Внесення змін до КонституціїУкраїни.

- XIV. Прикінцеві положення.

- XV. Перехідні положення.

- Розділи І—XIV об'єднують 161 статтю; останній XV розділ “Перехідні положення” містить приписи, пов'язаних з поступовим вве­денням у дію окремих положень Конституції,об'єднаних у 14 пунктів.

- За загальними класифікаційними ознаками Конституцію України можна визначити як:

- - писану кодифіковану конституцію унітарної держави з автономним утво­ренням;

- - жорстку конституцію, оскільки внесення змін і доповнень до неї, на відмі­ну від внесення змін і доповнень до інших законів, потребує в окремих випадках як спеціальних суб'єктів, так і кваліфікованої більшості голосів (не менше 2/3 голосів від конституційного складу ВР);

- - за порядком прийняття Конституція України є конституцією народною (демократичною),

- оскільки прийнято її було 26 червня 1996 p. парламентом від імені народу України - громадян

- усіх національностей.

- Крім Конституції України до законів, що входять до складу конституційного законодавства відносяться: Закон України “Про Конституційний Суд України”; “Про місцеве самоврядування в Україні”; “Про Рахункову палату Верховної Ради України”; „Про громадянство України”; “Про Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини” та інші.

2. Розкрийте питання: Строки випробування при прийнятті на роботу.

Строк випробуван­ня при прийнятті на роботу, якщо інше не передбачено зако­нодавством України, не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках за погодженням з відповідним коміте­том профспілки - 6 місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати 1 місяця.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Трудовий договір - це угода між пра­цівником і власником (роботодавцем), за якою перший бере на себе зобов'язання виконувати роботу за певною спеціаль­ністю, кваліфікацією або посадою, а другий зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати певні умови праці.

Отже, трудовий договір є підставою виникнення трудових відносин між власником і конкретною особою.

3 Визначити правильну відповідь

Під поняттям „український народ” слід розуміти:

а) усіх українців, що проживають в Україні;

б) усіх українців, що проживають в Україні та за її межами;

в) усіх фізичних осіб, які проживають в Україні;

г) громадян України всіх національностей.

Варіант №14

1. Обґрунтуйте відповідь на питання: Правовий статус мов в Україні.

Правовий статус — це юридична закріплене становище особи в державі й суспільстві, тобто сукупність прав та обов’язків, що поширюються на особу в конкретній державі

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом”.

Державна мова — це закріплена традицією, офіційно проголошена законодавчою владою мова сфери офіційного спілкування, мова спілкування держави з її громадянами і навпаки (мова всіх гілок державної влади — законодавчої, виконавчої, судової, засобів масової інформації, освіти, культури, науки, документації і т. д. ).

За загальноприйнятою світовою практикою, є такі критерії затвердження мови у функції державної:

1) мова корінної нації;

2) мова найчисленнішої нації.

Відповідно до останнього критерію, країна, у якій 70% становлять представники однієї нації, вважається мононаціональною. Якщо взяти до уваги дані останнього перепису, то Україну слід зарахувати саме до таких країн. Таким чином, затвердження в Україні у функції державної української мови цілком відповідає загальновизнаним світовим стандартам.

Нормативну базу, що визначає статус і порядок застосування (використання) мов в Україні та стосується питання, що є предметом аналізу, становлять зокрема:

1) Конституція України 1996 р. [I];

2) Рішення Конституційного Суду України (№10-рп/99) від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови) [II];

3) Закон УРСР „Про мови в Українській РСР" (№ 8312-ХІ) від 28 жовтня 1989 року (із подальшими змінами і доповненнями) [III];

4) Закон України „Про національні меншини в Україні" (№ 2494-ХІІ) від 25 червня 1992 року [IV];

5) Закон України „Про звернення громадян" (№ 393/96-ВР) від 2 жовтня 1996 року (в редакції від 20 січня 2005 року) [V];

6) Закон України „Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" (№350-XIV) від 23 грудня 1998 року [VI];

7) Закон України „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (№ 802-IV) від 15 травня 2003 року [VII];

8) кодекси:

а) Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року (в редакції від 15 березня 2006 року) [VIII (a)];

б) Кодекс про адміністративні правопорушення (№ 8073-Х) від 7 грудня 1984 року (в редакції від 23 лютого 2006 року) [VIII (б)];

в) Цивільний процесуальний кодекс України (№ 1618-IV) від 18 березня 2004 року (в редакції від 16 березня 2006 року) [VIII (в)];

г) Кодекс адміністративного судочинства України (№ 2747-IV) від 6 липня 2005 року [VIII (г)];

9) а також норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (№ 280/97-ВР) від 21 травня 1997 року (з подальшими змінами і доповненнями) [IX] та інших законів України (які не впливають принципово на суть аналізу питання).

5. Конституцією України [I] встановлено, що:

· державною мовою в Україні є українська мова (частина перша статті 10);

· в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України (частина третя статті 10);

· застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (частина п`ята статті 10);

· виключно законом визначається порядок застосування мов (пункт 4 частини першої статті 92).

6. Рішенням Конституційного Суду України [II] визначено, зокрема, що:

· українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, діловодства, документації тощо);

· поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.

2. Розкрийте питання: Підстави припинення трудового договору.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу чи фізичної особи (з ініціативи роботодавця) може відбуватися одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівним працівником.

Розірвання трудового договору за попередньою згодою профспілкового органу у більшості випадків, (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) та в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Профспілковий орган у п'ятнадцятиденний строк розглядає обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.

У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Я

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору.

Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи здоговором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених КЗпП.

3 Визначити правильну відповідь

Згідно Конституції, медичні, наукові та інші досліди над людьми:

а) дозволені;

б) заборонені;

в) можуть проводитися лише для вирішення особливих проблем, що мають значення для всього людства;

г) можуть проводитися за вільною згодою людини.

Варіант №15

1. Обґрунтуйте відповідь на питання: Державні символи України.

· Державні символи України

· - Д. с. У. є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Затверджений Постановою Верховної Ради України 28 січня 1992 р.
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та Герба Війська Запорозького законом, що приймається не менш як двома третинами конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Малий Державний Герб України затверджений Постановою Верховної Ради України від 19 січня 1992 p.
В основі гімну незалежної України - національний гімн "Ще не вмерла Україна", слова до якого написав у 60-ті pp. XIX ст. відомий український поет Павло Чубинський (1839-1884), музику - композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870).
Гімн незалежної України затверджено Указом Президії Верховної Ради України "Про державний гімн України" від 15 січня 1992 p

2. Розкрийте питання: Робочий час і його види.

Робочий час- це передбачений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи або умов трудового договору зобов'язаний бути на своєму робочому місці і виконувати свої трудові обов'язки.

Нормою робочого часу є передбачена законом для даного працівника тривалість його робочого часу за певний кален­дарний період: день, тиждень, місяць.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства й органі­зації при укладанні колективного договору можуть визна­чити меншу норму тривалості робочого часу, ніж 40 годин на тиждень.

Тривалість роботи скорочується на одну годину без змен­шення заробітної плати, якщо робота виконується в нічний час, а також напередодні святкових і неробочих днівяк при 5-денному, так і при 6-денному робочому тижні, а напере­додні вихідних днів — при 6-денному робочому тижні.

За угодою між працівником і власником або уповнова­женим ним органом може передбачатися як при прийнятті на роботу, так і у подальшому неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікою, чи жінки, яка доглядає за хворим членом сім'ї відповідно до медичного ви­сновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати для неї неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цьому разі провадиться пропорцій­но відпрацьованому часові або залежно від виробітку.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надуроч­ними вважаються роботи понад передбачену законом або угодою тривалість робочого дня.

1) Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації.

Законодавством також можуть бути передбачені й інші кате­горії працівників, яких забороняється залучати до надуроч­них робіт.

Жінки, котрі мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою, а інваліди, крім того, за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Від надурочної роботи необхідно відрізняти ненормований робочий день.

Це особливий режим робочого часу, який за­проваджується для певної категорії працівників у разі не­можливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не вважається над­урочною).

Ненормований робочий день на підприємствах, в устано­вах, організаціях, незалежно від форми власності може за­стосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:

- для осіб, праця яких не піддається точному часовому обліку;

- для осіб, робочий час яких за характером роботи по­діляється на частини невизначеної тривалості (сільське гос­подарство);

- для осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

На працівників з ненормованим робочим днем поши­рюється запроваджений на підприємстві режим робочого часу. У зв'язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працю­ють за таким режимом, до роботи понад установлену три­валість робочого часу.

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напру­женості, складність і самостійність у роботі, необхідність пе­ріодичного виконання службових завдань понад установле­ну тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Список професій і посад, для яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним до­говором.

3 Визначити правильну відповідь

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосовувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід протягом:

а) 10 годин; б) 12 годин;

в) 24 годин;

г) 72 годин.

Варіант №16

1. Обґрунтуйте відповідь на питання: Громадянство України.

Громадянство України - це стійкий, необмежений в просторі правовий зв'язок особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією і законами України.

Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є:

1) правовий характер:

2) необмеженість у просторі та часі;

3) максимальний характер взаємних прав та обов'язків.

Цей зв'язок знаходить своє виявлення в розповсюдженні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання - на території держави чи за її межами.

Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства складає головний конституційно-правовий інститут - інститут громадянства. Джерелами цього інституту є:

1. Конституція України.

2. Закон України «Про громадянство України».

3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.

4. Підзаконні акти.

Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство як природного права людини, закріплюють принципи громадянства та регламентують порядок набуття і припинення громадянства, повноваження органів державної влади та інших організацій, які беруть участь 'у вирішенні питань громадянства та порядок їх вирішення.

Конституційний статус громадянина — поняття, яке відображає тільки те, що властиве усім і кожному члену суспільства, і "залишає" за своїми рамками все приватне, індивідуальне, яке стосується конкретних осіб або груп осіб. Тому до конституційного статусу громадянина входять лише загальні для всіх суб'єктивні права та обов'язки, які у суб'єктів постійно виникають і припиняються залежно від виконання ними тих чи інших професійних функцій, громадського становища, характеру правовідносин, у які вони вступають, інших обставин.

Конституційний статус громадянина — єдиний, неподільний і однаковий для всіх.

До поняття правового статусу входять такі основні елементи (вони становлять його зміст і структуру): громадянство; загальна правоздатність; принципи правового статусу; конституційні права, свободи та обов'язки громадян; гарантії прав і свобод; відповідні правові норми.

Принципи громадянства - це ті вихідні положення, які визначають істотні риси відносин громадянства. Конституція України те Закон України «Про громадянство України» закріплюють принципи громадянства України:

1) принцип єдиного громадянства;

2) принцип рівності громадянства;

3) принцип збереження громадянства України у разі одруження та розірвання шлюбу;

4) принцип збереження громадянства України особами, які проживають за межами держави;

5) принцип захисту державою громадян України за кордоном;

6) принцип неприпустимості депортації та екстрадиції громадян України;

7) принцип невід'ємності громадянства;

8) принцип невизнання за громадянами України належності до іноземного громадянства.

2. Розкрийте питання: Час відпочинку і його види.

· Право на відпочинок гарантує громадянам вільний від безпосередньої продуктивної праці час, який вони вико­ристовують для відновлення своїх сил, всебічного розвитку духовних та фізичних здібностей, для активної участі в уп­равлінні справами суспільства.

· У статті 45 Конституції України закріплено право на відпо­чинок і передбачено, що це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щоріч­ної відпустки, встановленням максимальної тривалості ро­бочого часу, скороченого робочого дня для окремих професій та виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час.

· Конкретні умови здійснення конституційного права на відпочинок деталізуються в трудовому зако­нодавстві. Час відпочинку- це частина календарного періоду, про­тягом якого працівника за законом має бути звільнено від виконання трудових обов'язків і який він може використати на свій розсуд для задоволення своїх інтересів та відновлен­ня працездатності.

· Перерви протягом робочого дня поділяються на два види: перерва для відпочинку та харчування, яка не входить у робочий час, її тривалість установлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку; спеціальні перерви, які вхо­дять у робочий час і оплачуються.

· До них належать: перерви в роботі для обігрівання і відпочинку, що надаються праців­никам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантаж­никам та деяким іншим категоріям працівників у випад­ках, передбачених законодавством; перерви для годування дитини; перерви для гімнастики та відпочинку.

· Щоденний відпочинок (міжзмінна перерва) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіка­ми змінності, а його тривалість залежить від тривалості що­денної роботи і перерви для відпочинку та харчування. В усіх випадках така перерва разом із часом відпочинку та харчування має бути не меншою за подвійну тривалість ро­боти на попередній зміні.

· Щотижневий відпочинок - це безперервний відпочинок, що містить міжденну (між- змінну) перерви та вихідний (один чи два вихідних) день.

· Тривалість щотижневого безперерв­ного відпочинку має бути не менше 42 години.

· Конкретна тривалість щотижневого відпочинку залежить від типу ро­бочого тижня та режиму роботи працівників.

· Робота у вихідні дні забороняється.

· Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілко­вого комітету підприємства, установи, організації і лише в таких виняткових ситуаціях, що визначаються законодав­ством.

·

·

·

· Робота у вихідні дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі.

· Святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих; 9 трав­ня - День перемоги; 28 червня - День Конституції Украї­ни; 24 серпня - День незалежності України.

· Робота також не провадиться в дні релігійних свят(неробочі дні): 7 січня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) – Трійця.

· За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до 3 днів відпочинку про­тягом року для святкування їх великих свят з відпрацю­ванням за ці дні.

· У святкові та неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-техніч­ні умови (безперервно діючі підприємства, установи, органі­зації), роботи, викликані необхідністю обслуговування насе­лення, а також невідкладні ремонтні і вантажно-розванта­жувальні роботи.

· Відпустка - це вільний від роботи час протягом передба­ченої законом кількості календарних днів. Законом Украї­ни "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. передбачено певні види відпусток.Законодавством, колективним договором, угодою і трудо­вим договором можуть встановлюватися й інші види відпусток.

· Щорічна основна відпустка надається працівникам три­валістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Окремим категоріям працівників, зазначеним у за­коні, надається щорічна основна відпустка більшої трива­лості. Так, для осіб віком до 18 років тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день. За ба­жанням щорічні відпустки надаються в зручний для таких осіб час.

· Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним орга­ном за погодженням із профспілковим чи іншим уповно­важеним на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

· Види відпусток відповідно до закону України "Про відпустки"

3 Визначити правильну відповідь