Порядок роботи Верховної Ради України
Порядок роботи Верховної Ради, а також її органів та посадових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про статус народного депутата України, іншими законодавчими актами.
Організаційно-правові форми роботи ВРУ – це передбачені Конституцією України, Законом Укр «Про Регламентом Верховної Ради України» та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства парламентські процедури і способи та методи організації роботи парламенту України, його органів і структурних підрозділів, народних депутатів України з метою здійснення завдань, функцій і повноважень укр. Парламенту.
Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради е її сесії і пленарні засідання.
Сесія Верховної Ради України - це передбачений Конституцією (Регламентом Верховної Ради України загальний, основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень протягом півріччя або іншого встановленого ним (парламентом) часу.
Пленарні засідання Верховної Ради України - це передбачені Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України загальні, основні, колегіальні способи організації роботи парламенту протягом дня або тижня.
Відповідно до Конституції (ст. 82) і Закону України "Про внесення змін і доповнень до Конституції України" Верховна Рада працює сесійно. Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з конституційною визначеністю щодо часу свого початку чергові сесії не скликаються.
Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні засідання; засідання її органів (комітетів) тощо.
Засідання Верховної Ради відбуваються відкрито. Закриті засідання відбуваються за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ст. 84 Конституції). Основним видом засідань і тим самим пріоритетною організаційною формою їх роботи є пленарні засідання.
Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таємного голосування місці біля зали засідань.
Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти більшістю голосів депутатів від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією. Рішення з питань парламентської процедури у процесі засідання
59. Законодавчий процес в Україні та його стадії.
Законодавча процедура (законодавчий процес) - передбачений Конституцією і законами України порядок здійснення законодавчої функції і реалізації законодавчих повноважень.
Основними видами законодавчого процесу є конституційний процес і звичайний законодавчий процес. Інституційний процес (конституційна процедура) являє собою порядок внесення змін до Конституції (відповідно до статей 154-159). Законодавчий процес - порядок прийняття, зміни, відміни (скасування) законів або призупинення їх дії.
Стадії: 1) реалізація уповноваженими суб’єктами свого права законодавчої ініціативи.
2)розгляд законопроекту в першому читанні. Розгляд і прийняття охоплює обговорення і схвалення основних положень, обговорення і схвалення постатейно й у цілому.
3)розгляд законопроекту в другому читанні передбачає роботу щодо його максимального змістовного вдосконалення. Пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до 2-го читання, можуть вноситися у 14-денний строк лише до тексту законопроекту вже прийнятого парламентом за основу.
4)розгляд законопроекту в третьому читанні завершує роботу над законопроектом у пленарному режимі. Вносяться поправки у 5-денний строк
5)підписання прийнятого закону головою ВРУ і направлення його на підпис Президенту.
6)повторний розгляд ВРУ законів, повернених Президентом (факультативна стадія). Застосував право вето щодо прийнятого парламентом закону й у 15-денний строк повернув закон до ВРУ зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями, відбувається скасування результатів голосування і відкриття процедури його повторного розгляду у ВРУ.
7)офіційне оприлюднення та набрання чинності законом Укр. Офіційне ооприлюднення відбувається в «Голос Укр», «Урядовий кур’єр», «Відомості ВРУ», «Офіційний вісник Укр», «Офіційний вісник Президента Укр».
Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, але не раніше дня його опублікування.
60. Контрольні повноваження Верховної Ради України відносно Президента України та органів виконавчої влади.
Конституція закріплює широкі повноваження, які визначають її місце і роль у державі. Ці повноваження за сутністю і призначенням ділять на декілька груп. Найважливішими є повноваження щодо: внесення змін до Конституції України; прийняття законів; визначення засад політики держави та програм суспільного розвитку; взаємовідносин Верховної Ради і Президента України; формування інших державних органів; організації адміністративно-територіального устрою нашої краї-ни; здійснення зовнішніх функцій держави, а також бюджетні та контрольні повноваження.
Верховна Рада може розглядати питання про відповідність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри, що спричиняє його відставку. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бути розглянуто за пропозицією не менш як 150 народних депутатів України (однієї третини від конституційного складу Верховної Ради). Резолюція недовіри КМУ вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів, тобто більшість від конституційного складу В Р. Прийняття резолюція недовіри має наслідком відставку КМУ.
З метою забезпечення певної стабільності в роботі Кабінету Міністрів можливості Верховної Ради щодо розгляду питання про його відповідальність обмежуються. Конституція забороняє розглядати це питання більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів. Ці правила є, по суті, одним із проявів принципу поділу влади. Адже в них нарівні із закріпленням певної форми контролю однієї гілки влади над іншою (повноваження Верховної Ради України розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів) гарантовано обмеження впливу однієї гілки влади на іншу.
У разі вчинення Президентом державної зради або іншого злочину ВРУ повноважна усунути главу держави з поста в порядку особливох процедури (імпічменту) (п.10 ч.1 ст85)