Pr, журналістика та реклама: спільне і відмінне.

Спільне між ПР і журналістикою:

1. Джерело інформації

2. Налагодження ділових зв’язків

3. Вивчення суспільної думки

4. Формування суспільної думки

Відмінне між ПР і журналістикою:

ПР:

1. ПР прагнуть переконати і досягти взаєморозуміння через добровільне прийняття думок та ідей

2. ПР визнають довгострокову відповідальність

3. ПР основані на етичних нормах і здійснюються чесними засобами

4. ПР ніколи не повинні бути негативними

5. ПР передбачають повну відповідальність

Журналістика:

1. Ідеологічна направленість

2. Фінансова залежність

3. Орієнтація на певну аудиторію

4. Утримання залежить від (пристрастей) співробітників ЗМІ

5. Фільтрація інформації (з різних, в т. ч. ідеологічних причин)

6. Подають інформацію споживачу порціями (номерами, передачами), кожна з яких повинна мати цілісну концепцію, що обумовлює певний відбір інформації

Спільне між ПР та рекламою:

1. ПР - фірми та РА проводять ідентифікацію ключової інформації на стадіях планування

2. Реклама є одним із засобів досягнення цілей, що стоять перед ПР.

Відмінне між ПР та рекламою:

ПР:

1. ПР намагаються переконати журналістів, що інформація клієнта заслуговує публікації, тобто буде цікава читачам

2. ПР формує суспільну думку

3. ПР прагнуть досягти взаєморозуміння, основані на етичних нормах і здійснюються чесними методами

4. ПР передбачають діалог

5. ПР визнають довгострокову відповідальність

6. ПР охоплюють значно більшу кількість аудиторій.

Реклама:

1. Реклама направлена лише на просування товару (послуги).

2. Реклама використовує оплачуваний час чи місце для передачі інформації.

3. Реклама не створює, а відображає масову психологію.

4. Реклама спонукає покупців придбати товар.

5. Для реклами характерна односпрямованість.

6. РА не несе відповідальності за якість рекламованого товару.

7. Контакт зі споживачами товару (послуг) не потрібний.

ФУНКЦІЇ PR.

ПР в системі менеджменту

Важливим напрямом ПР в системі менеджменту є формування корпоративної культури. Прагнення до корпоративної культури передбачає створення для працівника таких соціальних, побутових та психологічних умов, в яких він почуватиметься комфортно. Дійовим засобом підвищення ефективності роботи фірми і навіть окремим напрямом в ПР є “відносини співробітників”.

ПР в системі маркетингу

ПР є не тільки одним з методів інтенсивного збуту продукції шляхом створення благодатної думки про фірму та її продукцію, але й є засобом впливу на виробництво. Хороші результати дають аналітичні методи із арсеналу ПР, зокрема зондування суспільної думки, вивчення потреб тощо.

Формування іміджу

Імідж – це образ, який вибудовується в людини, аудиторії, групи про товар, проект, людину, фірму, організацію, країну. Заходи для формування іміджу:

 періодичне обнародування звітів про комерційну діяльність фірми;

 публікації відповідних некомерційних статей;

 громадська і благодійна діяльність;

 налагодження взаємозв’язків зі споживачами тощо.

Інші функціональні напрями:

Можливості ПР створюють передумови для появи та оформлення нових функціональних можливостей інформаційно-посередницького характеру.

Один з таких напрямів називається “Владні взаємовідносини” і являє собою систему взаємодії з урядовими установами і посадовими особами (на місцевому, національному та міжнародному рівнях).

Інший напрям називається “Відносини общин”. Він передбачає взаємодію з місцевою пресою, розробку та реалізацію окремих програм.

Інвестор - рилейшнз – робота по проведенню інвестицій.

Міжнародні ПР – висвітлення та інтерпретація для своїх клієнтів змін в політиці, економіці та соціальних сферах країн світу

ПРИНЦИПИ ЖУРНАЛІСТИКИ.

Принцип 1

Існування та розвиток справжньої демократії неможливі без існування та зміцнення вільної, незалежної, плюралістичної та відповідальної журналістики. Ця роль вимагає від журналістики діяти таким чином:

• інформувати про діяльність громадських владних структур, а також приватного сектору, надаючи таким чином можливість людям формувати власну думку;

• дозволяти як окремим людям, так і групам людей висловлювати свої думки з тим, щоб про ці думки знали громадські та приватні владні структури та суспільство в цілому;

• постійно і критично аналізувати діяльність різних владних структур.

Принцип 2

Журналістика спирається у своїй діяльності в різних електронних та друкованих засобах інформації на фундаментальне право на свободу слова, гарантоване ст. 10 Європейської конвенції про права людини.

Принцип З

Для того, щоб журналістика реально сприяла демократичному розвитку суспільства, їй необхідно мати:

• необмежені можливості для оволодіння професією журналіста;

• повну незалежність редакцій від політичної влади і тиску з боку груп, що мають особисті інтереси, або з боку громадських органів;

• доступ до отримання чесної та неупередженої інформації від громадських владних структур для забезпечення відкритої інформаційної політики;

• захист права журналістів на нерозголошення джерела інформації.

Принцип 4

Маючи на увазі фундаментальну роль журналістської свободи слова у суспільстві справжньої демократії, будь-яке втручання у журналістику з боку громадських владних структур повинно:

• бути необхідним у демократичному суспільстві та відповідати його суттєвим соціальним потребам;

• бути затверджене законом і мати ясне та чітке формулювання;

• мати вузьку інтерпретацію (тлумачення);

• бути пропорційним до тієї мети, яка ставиться.

Принцип 5

Перевага (підтримка) з боку владних структур, і відповідно тих хто зайнятий у сфері журналістики, має бути надана:

• високоякісним системам професійної підготовки журналістів;

• діалогу між журналістами, редакторами, видавцями, власниками електронних і друкованих засобів інформації та владними структурами, що відповідають за політику ЗМІ на урядовому чи міжурядовому рівнях;

• створенню таких умов, які б захищали журналістів в екстремальних ситуаціях при виконанні небезпечних завдань, використовуючи для цього такий спосіб, як двосторонні та багатосторонні угоди;

• прозорості щодо діяльності;

• структурі власності різних підприємств у галузі ЗМІ;

• відносинам із третіми сторонами, що мають вплив на незалежність редакцій ЗМІ.

Принцип 6

Фундаментальна функція журналістики у демократичній країні передбачає, що всі, хто займається журналістикою, здійснюють це відповідально і дотримуються етичних норм, а головне - не втрачають своєї незалежності та критичності. Журналістика має слугувати свободі слова, що включає право одержувати та передавати інформацію, поважаючи при цьому інші фундаментальні права, свободи, інтереси, що їх захищає Європейська конвенція про права людини.

Принцип 7

Практика журналістики у демократичному суспільстві виробила цілу низку норм, які ввійшли до багатьох професійних кодексів поведінки. Це такі «неписані закони», як:

• повага до права громадськості бути точно інформованою про факти та події;

• збір інформації чесними (законними) методами;

• чесність в інформуванні, коментуванні, критиці, утримання від невиправданого втручання у приватне життя, наклепів,необґрунтованих звинувачень;

• виправлення будь-якої друкованої або переданої в ефірі інформації, що виявилася неточною (помилковою);

• збереження професійної таємниці щодо джерела інформації;

• утримання від пропаганди насильства, ненависті, нетерпимості на расовій, статевій, сексуальній, мовній, релігійній, політичній або іншій основі, що мають національне, регіональне або соціальне походження.

Принцип 8

Розуміючи, що різні ЗМІ працюють в різних умовах і ці умови не є стабільними, владні структури мають обережно посилатися на правила, про які йдеться у принципі 7, і мають визнати, що всі, хто працює у сфері журналістики, мають право виробити свої особисті стандарти поведінки - наприклад, у формі кодексів поведінки, де буде визначено, яким чином права і свободи журналістів узгоджуються з іншими правами, свободами та інтересами, з якими може виникнути конфлікт, а також обов'язки журналістів.