Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій

(МЦВСПІ) забезпечує інструменти для врегулювання шляхом погоджувальних або арбітражних процедур спірних питань щодо інвестицій між іноземними інвесторами та країнами-одержувачами інвестицій.

Целью МЦУИС является обеспечение правовых возможностей для примирения сторон и для арбитражных процедур в международных инвестиционных спорах. Центр стремится устранить внеэкономические препятствия на пути частных инвестиций и рассматривается как авторитетное международное арбитражное учреждение при урегулировании споров между государствами и частными инвесторами.

МЦУИС основан в соответствии с Конвенцией по урегулированию инвестиционных споров между государствами и гражданами других государств (т. н. Вашингтонской конвенцией). Конвенция установила статус МЦУИС, его организационную структуру и основные функции. Конвенция была открыта для подписания 18 марта 1965 года и и вступила в силу 14 октября 1966 года. Членами МЦУИС являются 144 страны (на 8 января 2010 г.), в том числе Азербайджан, Армения, Беларусь, Казахстан, Украина. Россия не является членом МЦУИС. Центр возглавляют избираемые Председатель и Генеральный секретарь.

Конвенция рассматривает два основных пути решения споров: примирение сторон и арбитражное производство. В соответствии с этим конвенция содержит процедурные правила для возбуждения дел, для слушаний по вопросу примирения сторон и для проведения арбитража. Обслуживание сторон в Центре является добровольным и платным. Размер платы утверждается Генеральным секретарем. В настоящее время во многих договорах, заключаемых в области трансграничных инвестиций, приводится ссылка на МЦУИС как на арбитра в случае возникновения инвестиционных споров.

Установчі документи

1)Соглашение о МБРР, являющееся одновременно и его уставом, официально вступило в силу в 1945 г., но банк начал функционировать с 1946 г. Местонахождение МБРР — Вашингтон

2)Мар имеет свой устав, но фактически управляется МБРР

3) МФЛ Commencement: 22 February, 1963.

4)

5) Конвенція по врегулюванні інвестиційних спорів між державами 14 жовтня 1966р.

Співробітництво

в 1992 году подписал Устав МБРР, Украина стала 167-м

До Світового Банку Україна вступила в 1992 році (водночас із вступом до МВФ); вона є членом всіх його структур – МБРР, МФК, МАР і БАГІ. Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР за рахунок зменшення частки МВФ.

Зі цільовим призначенням кредити МБРР поділяються на 4 групи: інституційні; реабілітаційні; на розвиток певної галузі економіки; на структурну перебудову галузей економіки.

Інституційні кредити спрямовані на реформи та розвиток державного управляння фінансами, економікою. Реабілітаційна позика має інвестиціний характер. Кошти, що надходять від Світового Банку, на відміну від коштів МВФ, використовуються більш різноманітно. Вони спрямовані не тільки на погашення дефіциту бюджету й платіжного балансу, але й на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, підтримку українських підприємств, страхування імпорту.

Позики Світового Банку для України вигідніші, ніж позики з інших джерел, оскільки умови надання ним кредиту більш сприятливі. За класифікацією СБ Україна належить до III категорії країн (рівень доходів нижче середнього), тому термін погашення кредитів продовжується до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5% річних.

За рахунок Світового Банку в Україні реалізується 16 проектів на загальну суму 2895 млн. доларів та 15 млн. євро. Розподіл фінансування по окремих проектах таких:

§ реабілітаційна позика (500 млн. дол.);

§ інституційна позика (27 млн. дол.);

§ проект реабілітації гідроенергетики (114 млн. дол.);

§ проект із розробки насінництва (32 млн. дол.);

§ експериментальний проект у вугільній галузі (16 млн. дол.);

§ проект розвитку підприємств (310 млн. дол.);

§ проект структурної перебудови вугільної галузі (300 млн. дол.);

§ проект "Морський старт" (100 млн. дол.);

§ проект структурної перебудови сільського господарства (300 млн. дол.);

§ проект розвитку підприємств, II етап (300 млн. дол.);

§ проект розвитку експорту (60 млн. дол. та 15 млн. марок);

§ проект розвитку ринку електроенергії (317 млн. дол.);

§ проект підтримки соціального захисту (2,6 млн. дол);

§ проект структурної перебудови фінансового сектора (300 млн. дол);

§ проект реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва (200 млн. дол.);

§ розвиток системи казначейства (16, 4 млн. дол.).

Проект реабілітаційної позики вже реалізовано. Вона була спрямована на фінансування дефіциту, дозволила здійснити заходи по макроекономічній стабілізації, створенню конкурентного середовища на ринку товарів та послуг.

Позики Світового Банку надаються у кілька траншів; кожний наступний надається при виконанні певних умов. Представником позичальника виступає Міністерство фінансів України.

В структурі позик СБ значне місце посідають позики на структурну перебудову й розвиток паливно-енергетичної галузі. Зокрема, 300 млн. дол. виділяється на реструктуризацію вугільної промисловості. Проект перебдачає закриття нерентабельних шахт та переобладнання перспективних. Кредит на цей проект виділяється двома траншами по 150 млн. дол. кожний. Перший транш одержано наприкінці 1996 року, кошти другого – в 1999 році.

Проект реструктуризації сільського господарства передбачає запровадження ринкових відносин в агропромисловому комплексі, зокрема, впорядкування користування землею. Кредит на це, також двома траншами, вже одержано в 1996 і 1998 роках.

Кошти на розвиток підприємств надаються в два етапи. На першому етапі 310 млн. доларів пішли на підтримку масової приватизації підприємств. Завдання другого етапу – реформування економіки України, що передбачає прискорення процесу приватизації, створення прозорого ринку цінних паперів, упровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку підприємств.

Позика на перебудову фінансового сектора передбачає забезпечення відповідності української банківської системи світовим стандартам та її зміцнення.

Затверджено ще два проекти вартістю по 200 млн. дол., що будуть кредитуватись Світовим банком: Проект реформування державного управління і Проект реформування державних ресурсів.

Але все ж таки пріоритетним напрямком співробітництва України зі Світовим банком стає одержання коштів на інвестиційні проекти, що надасть нашій країні більш відчутного імпульсу для розвитку економіки.

Польової Еріки П-32