Поширення західноєвропейських ідей в україні

Шкільний підручник

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XVIII — В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ОПОЗИЦІЙНИХ НАСТРОЇВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ XIX ст.

1. Поширення ідей французької революції кінця XVIII ст.

2. Участь у закордонних походах російської армії в Європі в 1813—1814 рр.

Політичний режим самодержавства та кріпосницькі по­рядки сильно контрастували з волелюбними ідеями, якими вони пройнялися на Заході.

3. Посилення реакції після війни 1812—1814 рр.

СПРОБИ ВІДНОВЛЕННЯ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVIII ст.

1. Українська козацька старшина започаткувала українську течію суспільно-політичного руху, спрямовану на відрод­ження власної державності (друга половина XVIII ст.). В Україні з'явилися патріотичні гуртки, які прагнули

відновлення автономії, але без відокремлення України від Росії.

Найбільш численним був гурток у Новгороді-Сіверському, до якого входили представники козацьких старшинсь­ких родів.

Члени гуртка:

• виступали за відновлення автономії Гетьманщини;

• поширювали антиурядові публіцистичні твори;

• проводили велику роботу з відродження української

культури;

• розробили проекти створення в Новгороді-Сіверському університету та української Академії наук. Наприкінці XVIII ст. українську козацьку старшину урівняли в правах із російським дворянством; вона втрати­ла стимули до боротьби за автономію і на угоду особистим інтересам фактично кинула український народ напризволяще.

2. У 1787 р. Василь Капніст, — полтавський дворянин, очолив групу автономістів, які опрацьовували проект відновлення козацького війська.

На доручення козацької старшини він у 1791 р. поїхав із таємною місією до Німеччини, щоби викласти свій план відокремлення України від Росії та приєднання її до Пруссії. Але переважна більшість місцевої верхівки, запідо­зривши В. Капніста у провокації, не підтримала таких ра­дикальних заходів.

В. Капніст написав "Оду на рабство", в якій висловлював обурення запровадженням кріпацтва в Україні, засуджував політичне поневолення України російським царизмом.

ПОШИРЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ІДЕЙ В УКРАЇНІ

1. Вплив ідей Просвітництва.

Просвітництво — ідейна течія XVIII ст., яка критично оцінювала абсолютну монархію, відобразила соціальний протест проти феодальних порядків, несправедливості, ви­ступала за суспільний прогрес через поширення освіти, культури і виховання.

Просвітителі у Франції — це противники феодально-аб­солютистських порядків. Вони розробили концепції, вільної нації, боролися за встановлення свободи та громадянської рівності, правди і справедливості.

Для них був характерний пошук кращої організації суспільства і ствердження принципів гуманізму.

2. Поширення ідей романтизму.

Романтики — прославляли народ, його пісенну культу­ру, традиції як вияв його своєрідності, самобутності. Вони твердили, що саме з народних джерел інтелектуали мо­жуть черпати найкращі зразки для своєї творчості, спри­яти розвиткові національної культури.

Засновником романтизму і модерного націоналізму був німецький філософ Йоган Гердер, який твердив, що кожна нація наділена Богом особливими якостями. Ці ідеї сприя­ли національному відродженню залежних країн.

український національний рух "періоди українського національного руху"

1. Музейний — збирання історичних документів з історії ми­нулого українського народу, фольклору, старожитностей.

2. Культурницький — відродження української мови, ак­тивне її використання в літературі, освіті, театрі і т.д., початок розвитку наукового українського мовознавства, історіографії, фольклористики, широкі дослідження уче­них у цих напрямках.

3. Політичний — створення політичних організацій для реалізації української національної ідеї, самовизначення українського народу.