V. Спрощення в групах приголосних. 1. Спрощення не відбувається у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –СТ–. А Б В хвастнути
1. Спрощення не відбувається у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –СТ–.
А | Б | В |
хвастнути | компостний | аванпостний |
2. Спрощення відбувається у власне українських словах.
А | Б | В |
хустка | тижня | чесний |
3. Лише у вимові відбувається спрощення.
А | Б | В |
форпостний | туристський | пропускний |
VI. Правопис префіксів
1. Перед голосними та дзвінкими і сонорними приголосними.
А | Б |
стемніти | зробити |
2. У словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії.
А | Б |
премудрий | приборкати |
3. Якщо корінь слова починається двома (трьома) приголосними.
А | Б |
зірвати | обміркувати |
VII. Правопис власних назв
1. Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери у назвах центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь.
А | Б | В |
Демократична партія України | Державна дума | Фабрика “Киянка” |
2. Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери у назвах релігійних свят і постів.
А | Б | В |
Андріївська церква | Великдень | Різдво |
3. З малої літери пишуться прикметники, що означають місцезнаходження об’єкта
А | Б | В |
гордіїв вузол | дніпровські кручі | персидський шах |
VIII. Правопис складних іменників
1. Через дефіс пишуться складні іменники, що означають протилежні за змістом поняття/
А | Б | В |
хліб-сіль | купівля-продаж | інженер-економіст |
2. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені з двох іменників без сполучних голосних на позначення казкових персонажів.
А | Б | В |
Зайчик-Побігайчик | гриб-паразит | людино-день |
3. Разом пишуться складні іменники, якщо одна з основ дієслівного походження, а інша – іменникового
А | Б | В |
перекотиполе | землероб | чистотіл |
IX. Правопис відмінкових закінчень
1. Закінчення –А/-Я мають українські за походженням суфіксальні слова-терміни.
А | Б | В |
сантиметра | відмінка | чисельника |
2. Закінчення –А/-Я мають географічні назви з наголошеним закінченням.
А | Б | В |
Києва | Дністра | Харкова |
1. Закінчення –У/-Ю мають назви явищ природи.
А | Б | В |
сорту | грому | піску |
X. Правопис складних прикметників
1. Через дефіс пишуться прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс.
А | Б | В |
історико-культурний | віце-президентський | воєнно-стратегічний |
2. Разом пишуться прикметники, утворені від сполучення дієслова з іменником.
А | Б | В |
вищеназваний | десятиповерховий | машинобудівний |
3. Через дефіс пишуться прикметники, між частинами яких встановлюється сурядний зв’язок.
А | Б | В |
північно-східний | навчально-виховний | унтер-офіцерський |
XI. Правопис прислівників
1. Окремо пишуться прислівники, утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО
А | Б | В |
на зло | одним одна | по іншій |
2. Через дефіс пишуться прислівники, у яких повторюються основи.
А | Б | В |
по-перше | зроду-звіку | коли-не-коли |
3. Разом пишуться прислівники,утворені з кількох основ.
А | Б | В |
внічию | чимало | насамперед |
XII. Правопис службових частин мови
1. Разом пишуться складні сполучники.
А | Б | В |
обабіч | зате | таки |
2. Разом пишуться складні прийменники, утворені з двох простих.
А | Б | В |
нібито | поперед | якщо |
3. Окремо пишуться складені сполучники.
А | Б | В |
через те що | спочив би | так що |
XIII. Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови
1. НЕ пишеться окремо з дієприкметниками і прислівниками, які є присудком.
А | Б | В |
справа не завершена | не малюючи | не лише |
2. НЕ пишеться разом з іменниками, прикметниками , займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з НЕ означають одне поняття.
А | Б | В |
недоказаний | невисокий | недобачити |
3. НІ пишеться разом у заперечних займенниках і прислівниках.
А | Б | В |
нічий | нікчемний | нічліг |
Вибрати правильне пояснення орфограм у наведених словах
I. Правопис апострофа
1. Сім’я
А | Б | В |
Після букв Б, П, В, М, Ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім Р) | На межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки | Після префіксів, що закінчуються на приголосний |
2. Довір’я
А | Б | В |
Після Р в кінці складу | У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний | Після Р, що позначає м’який приголосний на початку складу |
Дзвякнути
А | Б | В |
Після Р в кінці складу | Після К у слові Лук’ян та похідних від нього | Після букв Б, П, В, М, Ф, якщо перед ними стоїть інший приголосний (крім Р), що належить до кореня |
II. Правопис м’якого знака
Тихесенько
А | Б | В |
Після букв Д, Т, З,С, Ц, Л, Н в кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки | Після букви н у суфіксах –ЕНЬК–, –ОНЬК–, –ЕСЕНЬК–, –ІСІНЬК–, –ЮСІНЬК– | Після букв, що позначають губні та шиплячі звуки |
Сьомий
А | Б | В |
У буквосполученнях ЛЬЦ, НЬЦ, ЛЬЧ, НЬЧ, що походять із ЛЬК, НЬК | У середині складу перед О | Після букви Л перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки |
Студентство
А | Б | В |
У прикметникових суфіксах –СЬКИ(ИЙ), –ЦЬК(ИЙ), –ЗЬК(ИЙ) | У буквосполученнях ЛЦ, НЦ, ЛК, НК, які походять від ЛК, НК | Після Н перед шиплячими та суфіксами –СЬК(ИЙ), –СТВ(О) |
III. Подвоєння та подовження приголосних
1. Незрівнянний
А | Б | В |
Н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –АН–, –ИН–, –ІН– | У наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах –ЕНН–, –АНН–, (–ЯНН–) | При збігові двох однакових букв на межі морфем |
2. Зібраний
А | Б | В |
Ну прикметниках: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений | Н у суфіксах дієприкметників | Н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –АН–, –ИН–, –ІН– |
Життя
А | Б | В |
Приголосні звуки [Д’], [Т’], [З’], [С’], [Л’], [Н’], [Ц’], [Ж’], [Ч’], [Ш’], що стоять між голосними | Після Р у кінці слова та складу | Між двома м’якими приголосними — м’якість першого з них виникає як результат впливу наступного м’якого приголосного |
IV. Правопис слів іншомовного походження
Медальйон
А | Б |
Після м’яких приголосних Д, Т, З, С, Л, Н перед Я, Ю, Є, Ї, ЙО | Після Л перед наступним приголосним (відповідно до вимови) |
Тонна
А | Б |
Виняток | Подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса |
3. голландці
А | Б |
Виняток | У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається, якщо воно є у тій мові, з якої запозичене |