V. Спрощення в групах приголосних. 1. Спрощення не відбувається у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –СТ–. А Б В хвастнути
1. Спрощення не відбувається у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –СТ–.
| А | Б | В |
| хвастнути | компостний | аванпостний |
2. Спрощення відбувається у власне українських словах.
| А | Б | В |
| хустка | тижня | чесний |
3. Лише у вимові відбувається спрощення.
| А | Б | В |
| форпостний | туристський | пропускний |
VI. Правопис префіксів
1. Перед голосними та дзвінкими і сонорними приголосними.
| А | Б |
| стемніти | зробити |
2. У словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії.
| А | Б |
| премудрий | приборкати |
3. Якщо корінь слова починається двома (трьома) приголосними.
| А | Б |
| зірвати | обміркувати |
VII. Правопис власних назв
1. Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери у назвах центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь.
| А | Б | В |
| Демократична партія України | Державна дума | Фабрика “Киянка” |
2. Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери у назвах релігійних свят і постів.
| А | Б | В |
| Андріївська церква | Великдень | Різдво |
3. З малої літери пишуться прикметники, що означають місцезнаходження об’єкта
| А | Б | В |
| гордіїв вузол | дніпровські кручі | персидський шах |
VIII. Правопис складних іменників
1. Через дефіс пишуться складні іменники, що означають протилежні за змістом поняття/
| А | Б | В |
| хліб-сіль | купівля-продаж | інженер-економіст |
2. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені з двох іменників без сполучних голосних на позначення казкових персонажів.
| А | Б | В |
| Зайчик-Побігайчик | гриб-паразит | людино-день |
3. Разом пишуться складні іменники, якщо одна з основ дієслівного походження, а інша – іменникового
| А | Б | В |
| перекотиполе | землероб | чистотіл |
IX. Правопис відмінкових закінчень
1. Закінчення –А/-Я мають українські за походженням суфіксальні слова-терміни.
| А | Б | В |
| сантиметра | відмінка | чисельника |
2. Закінчення –А/-Я мають географічні назви з наголошеним закінченням.
| А | Б | В |
| Києва | Дністра | Харкова |
1. Закінчення –У/-Ю мають назви явищ природи.
| А | Б | В |
| сорту | грому | піску |
X. Правопис складних прикметників
1. Через дефіс пишуться прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс.
| А | Б | В |
| історико-культурний | віце-президентський | воєнно-стратегічний |
2. Разом пишуться прикметники, утворені від сполучення дієслова з іменником.
| А | Б | В |
| вищеназваний | десятиповерховий | машинобудівний |
3. Через дефіс пишуться прикметники, між частинами яких встановлюється сурядний зв’язок.
| А | Б | В |
| північно-східний | навчально-виховний | унтер-офіцерський |
XI. Правопис прислівників
1. Окремо пишуться прислівники, утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО
| А | Б | В |
| на зло | одним одна | по іншій |
2. Через дефіс пишуться прислівники, у яких повторюються основи.
| А | Б | В |
| по-перше | зроду-звіку | коли-не-коли |
3. Разом пишуться прислівники,утворені з кількох основ.
| А | Б | В |
| внічию | чимало | насамперед |
XII. Правопис службових частин мови
1. Разом пишуться складні сполучники.
| А | Б | В |
| обабіч | зате | таки |
2. Разом пишуться складні прийменники, утворені з двох простих.
| А | Б | В |
| нібито | поперед | якщо |
3. Окремо пишуться складені сполучники.
| А | Б | В |
| через те що | спочив би | так що |
XIII. Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови
1. НЕ пишеться окремо з дієприкметниками і прислівниками, які є присудком.
| А | Б | В |
| справа не завершена | не малюючи | не лише |
2. НЕ пишеться разом з іменниками, прикметниками , займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з НЕ означають одне поняття.
| А | Б | В |
| недоказаний | невисокий | недобачити |
3. НІ пишеться разом у заперечних займенниках і прислівниках.
| А | Б | В |
| нічий | нікчемний | нічліг |
Вибрати правильне пояснення орфограм у наведених словах
I. Правопис апострофа
1. Сім’я
| А | Б | В |
| Після букв Б, П, В, М, Ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім Р) | На межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки | Після префіксів, що закінчуються на приголосний |
2. Довір’я
| А | Б | В |
| Після Р в кінці складу | У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний | Після Р, що позначає м’який приголосний на початку складу |
Дзвякнути
| А | Б | В |
| Після Р в кінці складу | Після К у слові Лук’ян та похідних від нього | Після букв Б, П, В, М, Ф, якщо перед ними стоїть інший приголосний (крім Р), що належить до кореня |
II. Правопис м’якого знака
Тихесенько
| А | Б | В |
| Після букв Д, Т, З,С, Ц, Л, Н в кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки | Після букви н у суфіксах –ЕНЬК–, –ОНЬК–, –ЕСЕНЬК–, –ІСІНЬК–, –ЮСІНЬК– | Після букв, що позначають губні та шиплячі звуки |
Сьомий
| А | Б | В |
| У буквосполученнях ЛЬЦ, НЬЦ, ЛЬЧ, НЬЧ, що походять із ЛЬК, НЬК | У середині складу перед О | Після букви Л перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки |
Студентство
| А | Б | В |
| У прикметникових суфіксах –СЬКИ(ИЙ), –ЦЬК(ИЙ), –ЗЬК(ИЙ) | У буквосполученнях ЛЦ, НЦ, ЛК, НК, які походять від ЛК, НК | Після Н перед шиплячими та суфіксами –СЬК(ИЙ), –СТВ(О) |
III. Подвоєння та подовження приголосних
1. Незрівнянний
| А | Б | В |
| Н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –АН–, –ИН–, –ІН– | У наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах –ЕНН–, –АНН–, (–ЯНН–) | При збігові двох однакових букв на межі морфем |
2. Зібраний
| А | Б | В |
| Ну прикметниках: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений | Н у суфіксах дієприкметників | Н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –АН–, –ИН–, –ІН– |
Життя
| А | Б | В |
| Приголосні звуки [Д’], [Т’], [З’], [С’], [Л’], [Н’], [Ц’], [Ж’], [Ч’], [Ш’], що стоять між голосними | Після Р у кінці слова та складу | Між двома м’якими приголосними — м’якість першого з них виникає як результат впливу наступного м’якого приголосного |
IV. Правопис слів іншомовного походження
Медальйон
| А | Б |
| Після м’яких приголосних Д, Т, З, С, Л, Н перед Я, Ю, Є, Ї, ЙО | Після Л перед наступним приголосним (відповідно до вимови) |
Тонна
| А | Б |
| Виняток | Подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса |
3. голландці
| А | Б |
| Виняток | У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається, якщо воно є у тій мові, з якої запозичене |