Засоби усунення шуму і вібрації

1. Усунення шуму в місці його утворення (заміна металевих деталей на пластмасові, зубчастих і ланцюгових передач на клинописові, застосування пружних прокладок, заміна ударних процесів на без ударні, все це знижує шум на 5-15дБ).

2. Використання огороджувальних, шумо- і віброізоляційних, шумо- та віброгасильних, шумо- та вібропоглинаючих засобів.

3. Застосування індивідуальних засобів захисту (навушники, шоломи, крісла, м'які рукавиці, вітрозахисне взуття).

4. При роботі з вібраціями роблять перерви 20хв. Через 1-2 години після початку зміни і 30хв. Через 2 години після обідньої перерви.

5. Заборона проїзду важких машин через центральні вулиці міст.

3. Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски — тимчасове засліплення.

Виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

— не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній, для розрізнення деталей, контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом тощо);

— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Освітлення за походженням поділяють на природне, штучне і комбіноване.

Природне освітлення має високу біологічну і гігієнічну цінність. Розрізняють бокове (через вікна в стінах), верхнє (через світлові отвори в перекритті) та комбіноване.

Нормується природне освітлення залежно від характеру зорових робіт, метеорологічних умов і виражається коефіцієнтом природного освітлення.

Коефіцієнт природного освітлення - це виражене у % відношення фактичного освітлення в приміщенні до зовнішнього освітлення.

Засоби усунення шуму і вібрації - student2.ru

Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

Штучне освітлення створюється при недостатньому природному освітленні. Нормується в межах від 5 до 5000 лк в залежності від призначення приміщень, умов та роду роботи, яка виконується.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють:

1) Робоче – основне освітлення для забезпечення умов для виконання роботи. Розрізняють: загальне (для освітлення всього приміщення), місцеве (освітлення робочого місця або його частини) і комбіноване.

2) Аварійне - забезпечує мінімальне освітлення при раптовому вимкненні робочого.

3) Евакуаційне – освітлення в місцях небезпечних для проходу, а також для освітлення евакуаційних шляхів

4) Спеціальне - охоронне, чергове освітлення.

Джерелами штучного освітлення є лампи: розжарювання, газорозрядні, люмінесцентні, ртутні лампи високого тиску, галогені, ксенонові лампи високого тиску та інші

Світильники з лампами розжарювання класифікуються:

1. По конструктивному виконанню: відкриті, закриті, пилонепроникні, вологонепроникні (захисні), вибухозахисні

2. По розподіленню світлового потоку: прямого світла (на робочу поверхню), розсіяного світла (верхня частина стін), відбитого світла (на стелю)

Для підвищення освітлення за рахунок відбитого (розсіяного) світла стелю та верхні частини стін фарбують у світлі кольори.

Нагляд і контроль за освітленням:

1. Чистити скло вікон 2 рази в рік ( мало пилу) 4 рази в рік (багато пилу)

2. Чистити світлові прилади 4-12 раз в рік ( від пилу)

3. Заміну ламп індивідуально (після перегорання) і груповим методом через 7500 годин роботи.

Тема: Соціально-політичні небезпеки.

План:

1. Поняття соціальних конфліктів

2. Війни.

3. Тероризм.

4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення.

5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння.

1. Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.

Конфлікт, який виникає в суспільстві є соціальним конфліктом

Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає соціально-політичним. Політичні інститути, організації, рухи, втягуючись у конфлікт, активно обстають певні соціально-економічні інтереси. Конфлікти, що відбуваються в різних сферах, набувають політичної значущості, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, міжнаціональні, релігійні, демографічні та інші відносний.

Соціальні конфлікти бувають:

- Політичні

- Суспільні

- Економічні

Існує дві форми перебігу конфліктів:

§ відкрита - відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

§ закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба

2. Війна - це збройна боротьба між: державами Сіх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між: певними політичними силами.

Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час другої світової війни в СРСР (1941-1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Під час в'єтнамської війни в 1960-ті роки було вбито близько 7 млн. місцевих мешканців і 57 тисяч американців. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.

У XX ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22-25 мільйонів осіб. Наведемо приклади локальних військових конфліктів середини та кінця XX ст. Це війна у В'єтнамі, воєнні дії в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, війна в Руанді, військовий конфлікт в Югославії, війна в Чечні та низка інших «малих» війн. Кожна з них принесла людські втрати, біль і страждання тисячам і тисячам сімей, окрім того супроводжувалась глибоким руйнуванням біосферних структур.

Сучасний світ дуже малий і вразливий для війни. Врятувати і зберегти його неможливо, якщо не покінчити з думками та діями, які століттями будувалися на прийнятності та припустимості війн і збройних конфліктів.

3. До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстремістських угрупувань (тобто тероризм). В наш час явище тероризму досить поширене.

Тероризм - це форма політичного екстремізму, застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. Тероризм здійснюється окремими способами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм - антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил.

Існує три основних види тероризму:

1) політичний

2) релігійний

3) кримінальний

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

§ напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

§ захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

§ захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація - звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація-вимога викупу);

§ насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

§ викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

§ політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

§ вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).

Треба відзначити, що в Україні не виявлено терористичних екранізацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині - це «кримінальний тероризм» всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.

Наши рекомендации