Провадження за нововиявленими обставинами
8) виконавче провадження (виконання судових рішень в адміністративних справах).
Однак, зважаючи на те, що виконання судових рішень в адміністративних справах покладається на орган виконавчої влади — Державну виконавчу службу Міністерства юстиції України', є формою реалізації виконавчої влади, то, відповідно, неприйнятною слід визнати точку зору про визнання цього провадження класичною стадією адміністративного процесу.
Тому виконавче провадження в основному, за деякими винятками, залишається поза регулюючим впливом норм адміністративного процесуального права, закріплених у КАС України. Це абсолютно самостійний вид провадження, урегульований адміністративно-процедурними нормами, який входить до структури адміністративного права.
Принциповим для розуміння сутності стадій адміністративного процесу є те, що кожна така стадія здійснюється виключно однією відповідною судовою інстанцією або органом державної влади.
Так, перші три стадії адміністративного процесу (порушення адміністративної справи, підготовка адміністративної справи до судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи) реалізуються, як правило, у суді першої інстанції— окружному адміністративному суді.
Стадії апеляційного оскарження рішень адміністративних судів першої інстанції відповідає суд апеляційної (другої) інстанції — апеляційний адміністративний суд.
Стадія касаційного оскарження рішень адміністративних с}'дів першої та апеляційної інстанції здійснюється відповідно Вищим адміністративним судом України, який відповідно до ст. 210 КАС України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах.
Судові рішення за винятковими обставинами переглядає Верховний Суд України; провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про Існування цієї обставини.
Виконавче провадження здійснюється виключно спеціально уповноваженим органом виконавчої влади — Державною виконавчою службою Міністерства юстиції України.
Отже, слід чітко усвідомлювати, що виникнення, розвиток та логічне завершення кожної стадії адміністративного процесу неможливі у всіх судових інстанціях одночасно і окремо взята стадія здійснюється виключно лише одним адміністративним судом певної інстанції.
Як вище зазначалось, провадження юридичного процесу поділяються на стадії, в чому і виражається співвідношення проваджень і стадій адміністративного процесу. Отже, провадження адміністративного процесу (провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; провадження у справах, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму; провадження у справах за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом) усі без винятку утворені із перерахованих вище стадій.
Однак, аналізуючи провадження та стадії адміністративного процесу, розглянемо деякі особливості співвідношення цих процесуальних категорій.
По-перше, при ознайомленні із стадіями адміністративного процесу у вічі впадає те, що назви окремих з них позначаються саме терміном "провадження". Це такі стадії, як: апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами, провадження за нововиявленими обставинами.
Проте важливо розуміти, що позначення назв стадій таким чином, тобто присвоєння їм найменування "провадження", не означає, що ці стадії є провадженнями юридичного процесу у їх класичному розумінні. У даному випадку хоча і має місце один і той самий термін — "провадження", однак у контексті характеристики окремої стадії і сукупності правил розгляду та вирішення адміністративних справ він різний, неоднаковий за своїм процесуальним змістом.
По-друге, виходить, що завдяки своїй специфіці окремі стадії, своєю чергою, можуть утворюватись із інших стадій адміністративного процесу. Такими стадіями адміністративного процесу є: апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами, провадження за нововиявленими обставинами. Так, перераховані провадження складаються із обов'язкових стадій: 1) порушення адміністративної справи в адміністративному суді; 2) підготовка адміністративної справи до судового розгляду; 3) судовий розгляд адміністративної справи.
Наприклад, апеляційне оскарження рішень адміністративних судів першої інстанції (апеляційне провадження) є окремою стадією адміністративного процесу, разом з тим складається з таких частин: 1) порушення апеляційного розгляду адміністративної справи; 2) підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду; 3) апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.
Враховуючи те, що стадії апеляційного перегляду рішень адміністративних судів першої інстанції, касаційного перегляду рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанції, перегляду справ у зв'язку з винятковими обставинами, перегляду справ за нововиявленими обставинами та виконання судових рішень в адміністративних справах, як було щойно продемонстровано, самі утворюються із структурних елементів, які за назвою і змістом подібні до трьох обов'язкових стадій процесу, тому вони і отримали у адміністративному процесуальному законодавстві (КАС України) назву "проваджень", оскільки за своєю сутністю набагато змістовніші порівняно з іншими стадіями адміністративного процесу.
Отже, можна сказати, що апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами,провадження за нововиявленими обставинами за своїми процесуальними ознаками та змістом характеризуються і як стадії, і як провадження адміністративного процесу. Однак наведені провадження все ж слід вважати саме стадіями адміністративного процесу, оскільки вони повністю залежать від попередніх стадій, тобто не є абсолютно самостійними. Справді, неможливо розглядати та вирішувати адміністративну справу в апеляційному чи касаційному порядку, попередньо не подавши адміністративного позову до адміністративного суду першої інстанції, поки такий суд не розгляне спір у судовому засіданні і не ухвалить відповідне рішення.
Натомість провадження адміністративного процесу — процесуальні категорії, які містять у собі усі можливі стадії такого процесу, — і наявність таких проваджень не обумовлюється окремими процесуальними стадіями.
Проте, враховуючи відсутність єдиної наукової та законодавчої концепції співвідношення стадій і проваджень юридичного процесу, питання його структури, зокрема, і його видів: цивільного процесу, адміністративного процесу, досі залишається дискусійним, а відтак — остаточно не розв'язаним.
Наприклад, на переконання В. І. Тертишникова' і з точки зору цивільного процесуального законодавства, і з точки зору судової практики правомірним є висновок про те, шо апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами, провадження за нововиявленими обставинами є не стадіями, а провадженнями.
Натомість В. С. Стефанюк принципових відмінностей між провадженням і стадією адміністративного процесу взагалі не вбачає, сприймаючи апеляційний перегляд адміністративних судових рішень і як провадження, і як стадію. Так, дослідник, зокрема, писав, "Провадження у суді апеляційної інстанції — складова частина адміністративного процесу". Однак вже у наступному реченні це провадження тлумачиться автором як стадія: "Діяльність адміністративного суду та інших учасників процесу на цій стадії судочинства побудована на засадах, шо діють в адміністративному суді першої інстанції"" .