Класифікація строків у кримінальному процесі

Правовий строк існує в багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від

мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він

стосується і на які він має вплив. У найбільш загальному вигляді відобразити

сутнісні подібності та відмінності будь-яких правових строків між собою та

систематизувати накопичені знання про них дозволяє класифікація. В основі вибору

тієї чи іншої класифікації лежать спеціальні критерії (підстави), згідно з якими

об’єкти, які вивчаються, розподіляються на однорідні класи явищ, що об’єднуються

в одне ціле конкретними специфічними рисами.

Класифікація строків у кримінальному процесі:

-залежно від того, ким встановлюються ті чи інші строки (строки,

передбачені в Конституції України, а також в міжнародних правових документах,

ратифікованих Україною; строки, які встановлені КПК України та іншими

підзаконними нормативно-правовими актами, що регулюють кримінальне

провадження; строки, визначенні у рішеннях правозастосовувача);

-за належністю до регулювання провадження на окремих стадіях

кримінального провадження (процесуальні строки, які регулюють правовідносини

під час досудового провадження; в стадіях судового провадження; строки, дія яких

розповсюджується одночасно на різні стадії кримінального провадження);

-залежно від способу виконання завдань кримінального судочинства (діловодні

та процесуальні);

-в залежності від функціонального призначення строків у кримінальному

процесі (строки, які гарантують права і законні інтереси учасників кримінального

провадження; строки, які __________гарантують швидкість проведення кримінального

провадження; строки, які гарантують здійснення прокурорського нагляду та

судового контролю за дотриманням законів у кримінальному провадженні);

-в залежності від того, кому адресовані строки (строки, що стосуються

діяльності державних органів, які здійснюють провадження; строки, щодо

діяльності інших учасників провадження);

-за цілями, для яких встановлені строки; за характером їх дій і правовими

наслідками, які настають у зв`язку із закінченням того чи іншого строку (строки

здійснення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових), судових та

інших процесуальних дій; строки прийняття процесуальних рішень; строки

застосування заходів забезпечення кримінального провадження; строки подання

учасниками кримінально-процесуальної діяльності клопотань, скарг, заяв);

-за визначеністю строків (абсолютно визначені; відносно визначені;

невизначені; альтернативні (загальні та виключні);

-за юридичним значенням (процесуальні строки, строки давності та строки

примусової дії);

-за правовими наслідками закінчення строків у кримінальному провадженні

(обмежуючі в часі дії, вчинення яких залежить від волі суб`єкта і які є його правом;

обмежуючі в часі вчинення обов`язкових процесуальних дій; обмежуючі триваючі

дії);

-відповідно до загальноприйнятого в теорії права поділу строків за

юридичними наслідками (правовстановлюючі (правостворюючі); правозмінюючі та

правоприпиняючі (правообмежуючі).

Такий розподiл встановленних кримiнально-процесуальним законом строків,

на нашу думку, найбiльш точно вiдображає їх юридичну природу.