Конституція України про підстави і порядок дострокового припинення повноважень Президента України. Імпічмент Президента України

Слід розрізняти припинення повноважень Президента України у разі об'єктивних причини і усунення його з поста як вищу форму персональної відповідальності Президента (імпічмент).

Згідно зі статтями 108 і 110 Конституції України повно­важення ПУ припиняються достроково у таких випадках. У разі відставки за власним бажанням. У цьому разі відставка ПУ набуває чинності з моменту проголошення ним особистої заяви про відставку на засіданні ВРУ, Повноваження ПУ можуть бути припи­нені у разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я. Неможливість виконання ПУ своїх повноважень за станом здоров'я має бути вста­новлена на засіданні ВРУ і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного скла­ду на підставі письмового подання Верховного Суду України за зверненням ВРУ, і медичного виснов­ку .

Повноваження ПУ припиняються у разі його смерті .

У разі дострокового припинення повноважень ПУ виконання обов'язків ПУ на період обрання і вступу на пост нового ПУ покладається на Прем'єр-міністра України.

Однією з найскладніших процедур дострокового припинення повноважень П є процедура усунення його з поста в порядку імпічменту, тобто відсторонення від посади.

Єдиним органом, який може ініціювати питання про усу­нення ПУ з поста глави держави є ВРУ.

.Першою стадією процедури імпічменту є ініціювання питання про усунення з поста ПУ більші­стю депутатів від конституційного складу ВРУ.

Друга стадія. Для проведення розслідування ВР створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до скла­ду якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Третя стадія полягає у розгляді на засіданні ВРУ висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії;

Четверта стадія. За наявності підстав ВРУ не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинуваченняПУ..

П'ята стадія полягає у перевірці справи Конституцій­ним Судом України і отриманні його висновку щодо додер­жання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент.

Отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, міс­тять ознаки державної зради або іншого злочину, становлять зміст шостої стадії процедури.

Заключна, сьома стадія процедури імпічменту — прий­няття рішення про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту ВРУ за умови, що це рішення буде

Акти Президента України

Згідно з ч. 2 ст. 106 Конституції України Президент України видає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання на території України. Укази і розпорядження ПУ мають підзаконний характер: вони видаються на основі Конституції та законів України.

Указ- це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер). Нормативні укази стосуються до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні укази мають індивідуальне значення.

Указами Президента України оформляються:

нормативні акти Президента України, тобто акти, розраховані на постійну чи багаторазову дію;

рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій;

скасування актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій;

нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань України;

присвоєння вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів, інших вищих спеціальних звань і класних чинів;

встановлення президентських відзнак і нагородження ними;

прийняття до громадянства України і припинення громадянства України, надання притулку;

помилування;

тлумачення прийнятих Президентом України актів.

Розпорядження - ненормативний акт глави держави, який має індивідуальний організаційний характер. Згідно з зазначеним Положенням розпорядженнями Президента України оформляються:

доручення Кабінету Міністрів України міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, а також із питань роботи Адміністрації Президента України;

призначення представників від України для участі в роботі міжнародних форумів, у переговорах із представниками (делегаціями) іноземних держав;

призначення уповноважених Президента України для представлення інтересів Президента України у відповідних державних органах, установах, організаціях тощо;

рішення про проведення заходів за сприяння (під патронатом) Президента України.